ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2010 рокуСправа № 2а-18507/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Дмитрука В.В.,
при секретарі судового засідання – Чміль І.В.,
з участю представника позивача Квятковського М.Ю.,
представника відповідача Романіка О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Старовижівського району до Старовижівської районної ради про визнання нечинним рішення,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Старовижівського району завернувся з позовом до Старовижівської районної ради про визнання нечинним рішення №27/6 від 26.06.2009р. щодо розірвання трудового договору з ініціативи районної ради та звільнення ОСОБА_1 з посади головного лікаря районної лікарні.
Позовні вимоги вмотивовані наступним:
- прокуратурою району 26.06.2009р. було внесено протест на оскаржуване рішення, який 06.07.2009р. рішенням №28/2 відповідачем відхилений;
- Кодексом Законів про працю України передбачено вичерпний перелік підстав щодо розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, однак районною радою конкретна підстава в оскаржуваному рішенні не зазначена;
- головний лікар Старовижівської РЦЛ призначена на посаду начальником управління охорони здоров’я Волинської ОДА, а тому призначення і звільнення її з посади може бути здійснене лише вказаною посадовою особою, оскільки фактично головний лікар Старовижівської РЦЛ в трудових правовідносинах з районною радою не перебуває;
- рішення районної ради про визнання незадовільною роботи головного лікаря Старовижівської РЦЛ суперечить висновку про стан справ в лікарні, який надано управлінням охорони здоров’я Волинської ОДА.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач у своєму запереченні з приводу заявлених вимог та представник відповідача в судових засіданнях просять в задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що Старовижівська районна рада при прийнятті оскаржуваного рішення була наділена повноваженнями щодо розірвання трудового договору та звільнення із займаної посади головного лікаря Старовижівської ЦРЛ ОСОБА_1 в зв’язку з виявленими систематичними порушеннями в роботі останньої. Крім того, представник позивача заявив про фактичну відсутність предмету спору, оскільки рішенням Старовижівського районного суду від 04.11.2009р. було вже визнано оскаржуване рішення незаконним та скасовано його, рішення ради про розірвання трудового договору не було реалізовано і головний лікар ОСОБА_1 фактично продовжувала і продовжує виконувати свої посадові обов’язки.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення. При цьому судом враховано наступне:
26.06.2006р. Старовижівською районною радою прийнято рішення №27/6 «Про розірвання трудового договору з ініціативи районної ради та звільнення ОСОБА_1 з посади головного лікаря Старовижівської центральної районної лікарні».
Прокурором Старовижівського Району 26.06.2009р. внесено протест №1019вих. на зазначене рішення Старовижівської районної ради.
06.07.2009р. Старовижівська районна рада своїм рішенням №28/2 протест прокурора відхилила.
Відповідно до ст.21 Закону України «Про прокуратуру» у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.
В судовому засіданні 23.09.2009р. представником позивача було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі в зв’язку з тим, що справа з фактично аналогічним предметом позову вже розглядається Старовижівським районним судом (провадження у справі №2-176/09 було відкрито 01.07.2009р.), позивачем у справі виступає головний лікар Старовижівської ЦРЛ ОСОБА_1 Зазначене клопотання судом задоволено, провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №2-176/09.
Рішенням Старовижівського районного суду Волинської області від 04.11.2009р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Старовижівської районної ради про визнання рішення органу місцевого самоврядування і розпорядження голови Ради незаконними та поновлення на роботі позов задоволено частково, визнано рішення Старовижівської районної ради від 26 червня 2009 року №26/6 та розпорядження голови районної ради від 26 червня 2009 року №25-р про звільнення з роботи головного лікаря Старовижівської ЦРЛ незаконними та скасовано їх.
Судом при розгляді справи зроблено висновок, що:
- оскаржувані рішення та розпорядження прийняті з грубим порушенням діючого законодавства про працю, в тому числі ст.ст. 147, 148, 149 КЗпП України;
- не зазначено за якою саме підставою згідно п.4 ч.1 ст.36 КЗпП підлягає звільненню з роботи позивач;
- посилання на ст.43-1 КЗпП України як на підставу звільнення являється недостатнім, оскільки дана норма лише вказує на можливість розірвання трудового договору без попередньої згоди профспілкового органу;
- відповідачем порушений порядок застосування дисциплінарних стягнень згідно ст. 149 КЗпП України;
- всі доводи Старовижівської районної ради та голови ради, зазначені в оскаржуваних рішенні та розпорядженні як підстави для розірвання трудового договору з ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Рішення суду від 04.11.2009р. не було оскаржено в апеляційному порядку, а тому воно набрало законної сили.
Як пояснив представник прокуратури в судовому засіданні, Старовижівською районною радою було надано ОСОБА_1 копію рішення ради від 26.06.2009р. під номером 26/6, а не №27/6, яке остання додала до матеріалів цивільного позову, в зв’язку з чим Старовижівський районний суд і скасував рішенням під тим номером, яке було долучено до матеріалів справи - №26/6.
Представник відповідача надав суду пояснення, з якого вбачається, що при врученні ОСОБА_1 копії рішення Старовижівської районної ради 27-го пленарного засідання ради «Про розірвання трудового договору з ініціативи районної ради та звільнення ОСОБА_1 з посади головного лікаря Старовижівської центральної районної лікарні» ним, як виконавцем підготовки даної копії, помилково було зазначено його номер – 26/6 замість 27/6, однак радою, згідно клопотання від 28.07.2009р. було долучено до матеріалів цивільної справи всі матеріали пленарного засідання 27 сесії, в тому числі й копію рішення №27/6 від 26.06.2009р. Згідно наданих пояснень рішення під номером 26/6 не могло бути від 26.06.2009р., оскільки цифри 26 в рішенні відповідають номеру сесії, тобто рішення під №26/6 приймалось під час 26-ї пленарної сесії.
Як вбачається з судового рішення Старовижівського районного суду від 04.11.2009р. предметом його розгляду було саме рішення від 26.06.2009р. «Про розірвання трудового договору з ініціативи районної ради та звільнення ОСОБА_1 з посади головного лікаря Старовижівської центральної районної лікарні» з помилково зазначеним номером – 26/6 замість 27/6.
На вимогу суду прокуратурою Старовижівського району надано копію рішення Старовижівської районної ради №26/6 від 03.06.2009р. «Про проект «Створення ефективної структури управління економічними ресурсами Старовижівського району».
Таким чином, суд вважає доведеним той факт, що Старовижівським районним судом розглядалась законність винесення Старовижівською районною радою саме рішення №27/6 від 26.06.2009р. «Про розірвання трудового договору з ініціативи районної ради та звільнення ОСОБА_1 з посади головного лікаря Старовижівської центральної районної лікарні».
Враховуючи, що за результатами розгляду цивільної справи №2-176/09 Старовижівським районним судом винесено рішення про скасування рішення Старовижівської районної ради №26/6 від 26.06.2009р., суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.157 КАС України, відповідно до якої суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
Разом з тим, оскільки рішенням Старовижівського районного суду від 04.11.2009р. встановлено незаконність дій ради при прийнятті рішення від 26.06.2009р. «Про розірвання трудового договору з ініціативи районної ради та звільнення ОСОБА_1 з посади головного лікаря Старовижівської центральної районної лікарні», сторони цей факт підтверджують, суд вважає, що позовні вимоги прокурора підставні і підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Керуючись статтями 2, 71, 72, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати нечинним рішення Старовижівської районної ради від 26.06.2009р. №27/6 «Про розірвання трудового договору з ініціативи районної ради та звільнення ОСОБА_1 з посади головного лікаря Старовижівської центральної районної лікарні».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження може бути подана сторонами протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - 20 квітня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В.Дмитрук