АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

У Х В А Л А

15 квітня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді : Сіротюка В.Г.

Суддів   : Сокола В.С.,

  Куртлушаєва І.Д.,

з участю секретаря : Галіч Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення суми боргу, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 18 січня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А :

    Ухвалою Київського районного суду міста Сімферополя від 15 січня 2010 року задоволено подання заступника начальника Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ про примусове проникнення до жилих приміщень боржників ОСОБА_6 та ОСОБА_7, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, задля виконання необхідних виконавчих дій. Дозволено заступнику начальника Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ примусове проникнення до названих жилих приміщень боржників.

Не погодившись з зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.

Задовольняючи подання державного виконавця про примусове проникнення до жилих приміщень боржників, суд першої інстанції визнав встановленими та обґрунтованими обставини достатні для задоволення названого подання державного виконавця.

Такі висновки місцевого суду не відповідають нормам процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 376 Цивільного процесуального кодексу України п итання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника – фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.  

Правилами статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника, зокрема, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації; стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

З матеріалів справи вбачається, що заступник начальника Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до жилих приміщень боржників ОСОБА_6 та ОСОБА_7, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, задля виконання необхідних виконавчих дій по виконанню рішення Київського районного суду міста Сімферополя від 07 квітня 2009 року, яким з останніх на користь ОСОБА_5 стягнуто 1 231 197 грн. 42 коп.

Мотивуючи своє подання, державний виконавець зазначив, що матеріальне становище боржників з метою виконання виконавчого документа перевірити не надається можливим у зв’язку з тим, що вони перешкоджають у доступі до вищезазначеної квартири (арк. справи 157-158).

Додані до подання матеріали не містять будь-яких відомостей щодо наявності у боржників коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, не надано відповіді з податкової інспекції про наявність у боржників банківських рахунків та інших доказів, які б підтверджували виконання державним виконавцем всіх дій передбачених статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів вважає також за необхідне вказати на наступне.

Згідно пункту 3 частини першої статті 210 Цивільного процесуального кодексу України ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається, зокрема з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновку, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Зі змісту оскаржуваної ухвали суду встановлено, що в ній відсутні мотиви, з яких суд дійшов висновків про необхідність задоволення подання державного виконавця про примусове проникнення до жилих приміщень.

За таких обставин, суд першої інстанції зробив передчасний висновок про наявність законних підстав для задоволення подання заступника начальника Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ про примусове проникнення до жилих приміщень боржників.

Правилами пункту 3 частини першої статті 312 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 304, 307, пунктом 3 частини першої статті 312, статтями 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 18 січня 2010 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:              

В. Сіротюк В. Сокол І. Куртлушаєв