Судове рішення #9083322

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2010 року                             м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області  в складі:


головуючого Вавшка В.С.,

суддів: Колоса С.С., Іващука В.А.,

при секретарі: Топольській В.О.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м.Вінниці  від 02.03.2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6, яка діє в інтересах ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про стягнення боргу, -

у с т а н о в и в :

    Рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці  від 02 березня 2010 року позов ОСОБА_6, яка діє в інтересах ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про стягнення боргу задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 не користь  ОСОБА_7 борг  в сумі 2850 грн.

    На таке рішення ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову. Скаргу мотивував тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, а також висновки суду не відповідають обставинам справи.

    У судовому засіданні ОСОБА_5 підтримав свою скаргу у повному обсязі.

    Представник позивача заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду законним та обгрунтованим, а доводи відповідача безпідставними.

        Колегія суддів, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення залишити без змін, виходячи з наступного.      

       Відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обгрунтованості є повне і всебічне з’ясування обставин справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Частково задовольняючи позов, суд виходив з того, що між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 був укладений договір позики у простій письмовій формі, за яким останній повинен був повернути позивачу до 16.10.2008 року кошти в сумі 2850 грн., однак своїх зобов’язань не виконав. Суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи відповідача про здійснення на нього тиску при написанні розписки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи  наступного.

Відповідно до ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку саму суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того саму роду і такої самої якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1051 ЦК позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Колегія суддів вважає, що відповідач не довів тієї обставини, що договір позики був укладений ним під впливом насильства, оскільки допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 не була присутня при підписанні розписки, знає про обставини зі слів свого сина - відповідача, будь-яких інших належних доказів, які б свідчили про написання ним розписки під впливом насильства сам відповідач також не надав.

Також колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача в частині того, що сума 2850 грн. є орендною платою ОСОБА_5 за використання автомобіля позивача а не позикою, оскільки суду не було надано відповідних доказів, які б свідчили про наявність між сторонами договірних відносин по оренді автомобіля. Крім того, в судовому засіданні відповідач зазначав, що він договір оренди автомобіля з ОСОБА_7 не укладав.  

Постановляючи рішення по даній справі, суд правильно застосував норми цивільного законодавства до правовідносин, що склались між сторонами, дав їм належну правову оцінку, а відтак  доводи апеляційної скарги безпідставні і до уваги не приймаються.

              За таких обставин, рішення суду є законним і обґрунтованим, постановлене з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.                                                                                                                                  

            Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

          На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів ,-

   у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Вінниці  від 02 березня 2010 року у цивільній справі за  позовом ОСОБА_6, яка діє в інтересах ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про стягнення боргу - залишити без змін.

 Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та протягом двох місяців може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду України.

   

    Головуючий суддя :

   

Судді:  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація