Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22 - 2554 / 2010 р.                        Головуючий  у  1 інстанції: Світлицька В.М.                                                                                                                    

Суддя-доповідач: Стрелець Л.Г.,                                                                                        

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«11» травня 2010 року.                                                                 м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:          Савченко О.В.,

Суддів:                      Стрелець Л.Г.,

 Кочеткової І.В.

При секретарі:          Мосіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3  на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від «25» лютого 2010 року в справі за скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_7, які діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5 на дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, заінтересована особа – АСК «Укррічфлот» в особі філії АСК «Укррічфлот» Запорізький суднобудівельний -  судоремонтний завод, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції .

В скарзі зазначав, що державним виконавцем Жовтневого ВЖВС Запорізького МУЮ Кондратюком А.В. було проведено виконавчі дії щодо виселення родини ОСОБА_3 з нежитлового приміщення в АДРЕСА_1. Вважає, що дії посадових осіб Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ є незаконними, оскільки при здійсненні виконавчих дій не приймали участь представники органу опіки та піклування, до проведення виконавчих дій були залучені неналежні поняті, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

З огляду на вищевикладене, просив суд визнати незаконними дії державного виконавця Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ по примусовому виселенню родини ОСОБА_3 із АДРЕСА_1.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2010 року залучено ОСОБА_7, яка діє в свої інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 АСК «Укррічфлот» в особі філії АСК «Укррічфлот» Запорізький суднобудівельний – судоремонтний завод, як заінтересовану особу до участі у цій справі.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2010 року відмовлено у задоволенні скарги.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, про задоволення його скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 303 ЦПК України  апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України  апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок встановлений для його вирішення.

Як убачається з матеріалів справи заявник звернуся до суду зі скаргою на дії державного виконавця та, як на обґрунтування своїх вимог, посилався на ст.ст. 383-385 ЦПК України , якими передбачено право учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, звертатися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, діями або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права та свободи.

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що на виконанні в ВДВС  перебував виконавчий лист, виданий 13.11.2009 року  на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13.04.2009 року про виселення родини ОСОБА_3.   Під час проведення виконавчих дій по примусовому виконанню зазначеного виконавчого листа, державний виконавець діяв в межах повноважень та у спосіб відповідно з вимогами Закону України „Про виконавче провадження” та нормативних актів, які регулюють порядок виконання судових рішень, при цьому права і свободи родини ОСОБА_3 не були порушені.

Проте з таким висновком погодитися не можна.

Згідно зі ст. 383 ЦПК України  учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження” виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

З матеріалів справи вбачається, що крім заявника, та державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, учасниками виконавчого провадження є АСК „Укррічфлот” в особі філії АСК „Укррічфлот” Запорізький судно будівельний – судноремонтний завод, ОСОБА_7, яку суд залучив до участі в справі в якості заінтересованої особи, ухвалою від 16 лютого 2010 року

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”  за змістом ст. 98 ЦПК учасник виконавчого провадження (особа, залучена до проведення виконавчих дій), який звернувся до суду зі скаргою, заявою (поданням), бере участь у їх розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується зазначене звернення, - як заінтересовані особи.

За змістом ст. 386 ЦПК неявка в судове засідання в зазначених справах заявника або заінтересованої особи, яким повідомлено про час і місце його проведення, не перешкоджає розгляду скарги, заяви чи подання.

З обставин справи вбачається, що суд першої інстанції при вирішенні справи не повідомив про судове засідання сторони - боржника за виконавчим провадженням, а саме залучивши до участі у справі в якості заінтересованої особи ОСОБА_7 в жодне судове засідання її не викликав, чим позбавив її можливості надавати докази на підтвердження неправомірності дій державного виконавця при виконанні судового рішення 09 грудня 2009 року.

При розгляді скарги в засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_7 пояснила, що під час виконання судового рішення про виселення їх родини, дитина, яка знаходиться під опікою їх родини, та мешкає разом з ними за адресою АДРЕСА_1  ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 хворів і з цього приводу вона зверталась до державного виконавця з проханням не виконувати судове рішення до видужання дитини, на що останній не реагував. У підтвердження своїх пояснень надала довідку Центральної поліклініки Жовтневого району м. Запоріжжя – дитячої поліклініки, з якої вбачається, що 09.12.2009 року в журналі викликів лікаря за місцем мешкання дитини зроблено запис про те, що дійсно лікар до хворої дитини викликався з приводу високої температури і дитина була оглянута дільничним педіатром ОСОБА_9 у сусідів, так як на час її візиту дитина з діагнозом: грип була виселена з квартири.  

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення ( хвороба боржника або членів його сім’ї, відсутність присудженого майна  в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про  відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні  з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Розглядаючи скаргу, у відсутності ОСОБА_7 суд першої інстанції вказані обставини не перевірив, не з’ясував питання про звернення учасників виконавчого провадження про відстрочку виконання судового рішення про виселення.

За наведених обставин оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, справа - поверненню на новий розгляд.

Відповідно до ч.3 ст. 16 Закону України „Про виконавче провадження” як поняті можуть бути запрошені будь-які дієздатні громадяни, які не мають особистої заінтересованості в провадженні виконавчих дій і не пов’язані між собою з учасниками виконавчого провадження родинними зв’язками, підлеглістю чи підконтрольністю.

Оскаржуючи дії державного виконавця по виконанню судового рішення, заявник посилався на те, що поняті, а саме ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які були присутні  при  виконанні судового рішення про виселення родини ОСОБА_3 є  робітниками суднобудівельного – судноремонтного заводу, тобто підлеглими  та підконтрольними заінтересованої особи  АСК „Укррічфлот” в особі філії АСК „Укррічфлот” Запорізький судно будівельний – судноремонтний завод. Проте, як видно з матеріалів справи вказані обставини  не були предметом дослідження судом першої інстанції.

Враховуючи допущені судом процесуальні порушення судове рішення не може залишатися в силі  та підлягає до скасування з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. ст.ст. 312  ч.1 п. 3, 314,315   ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3  - задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від «25» лютого 2010 року в цій справі  скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суддів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий:

Судді: