АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 - 1814                                                                 Головуючий у 1 інстанції:

               2010 р.                                                                        Комісаренко Л.В.

                                                                                                   Суддя-доповідач: Бондар В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

               11 травня 2010 року                                                                м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:           Бондаря М.С.

суддів:                       Бондара В.О.

                                   Гончара О.С.

при секретарі:           Белименко С.В.

за участі адвоката:   ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5   на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, Комунальне підприємство „ВРЕЖО № 8”, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

                16 червня 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа: КП „ВРЕЖО №8” про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

                В позові зазначав, що йому та членам його сім”ї на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1. В квартирі НОМЕР_1, яка знаходиться поверхом вище цього ж будинку проживає ОСОБА_5, яка систематично їх квартиру. Так в січні та березні 2009 року вона знову залила його квартиру про що були складені відповідні акти робітниками ЖУУ № 45. Оскільки діями відповідача йому спричинена матеріальна та моральна шкода, просив суд стягнути матеріальну шкоду в розмірі 4 532,16 грн., моральну шкоду в сумі 2000 грн., 450 грн.-висновок спеціаліста, 150 грн.- юридичні послуги та судові витрати по справі.

                Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2009 року до участі у справі в якості третіх осіб залучені ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11.

                Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13 січня 2010 року  позов задоволено частково.

                Стягнуто з ОСОБА_5 матеріальну шкоди в розмірі 4532 грн. 16 коп., моральну шкоду в сумі 500 грн., судові витрати пов”язані з проведенням науково-дослідницької експертизи в сумі 450 грн., витрати пов”язані з наданням юридичних послуг в сумі 150 грн., судовий збір в сумі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього стягнуто - 5713 грн. 16 коп..

                Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_5 в апеляційній скарзі вказує, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, просить суд вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

               Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставин справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

    Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

    Відповідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

    Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що позивач проживає в квартирі 99, а відповідач – поверхом вище - в квартирі АДРЕСА_2. В січні 2009 року квартира позивача ОСОБА_6 була затоплена. В наслідок цього позивачу спричинено матеріального збитку з урахуванням вартості відновлювальних робіт на суму 4532,16 грн.

    Частково задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що в судовому засіданні найшов своє підтвердження той факт, що квартира позивача була затоплена з вини відповідача ОСОБА_5

    Колегія суддів вважає за можливе погодитися з таким висновком суду, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Згідно з положеннями статей 1166, 1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Відповідно до вимог ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У матеріалах справи наявна копія постанови № 149 від 13 квітня 2009 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_5 за порушення „Правил користування приміщеннями житлових будинків” в результаті чого була затоплена нижче розташована квартира № 99 (а.с. 56). Отже цією постановою, яка набрала чинності, було встановлено факт вини відповідача і ця обставина на підставі ч.3 ст.61 ЦПК України звільнена від доказування.

При вирішенні питання розміру матеріальної та моральної шкоди судом враховано суми витрачені позивачем, а також характер та неодноразовість неправомірних дій відповідача, склад сім’ї позивача, члени якої також вимушені були на собі відчувати наслідки залиття квартири.

При встановленні зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, висновки суду про часткове задоволення позову відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до помилкового судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення немає.

            Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                          У Х В А Л И Л А:

                 Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

                 Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13 січня 2010 року у цій справі залишити без змін.

                 Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суджу України протягом двох місяців.

                 Головуючий:

                 Судді: