справа № 22-а-523-10 Головуючий в суді 1 інст. Боймиструк С.В. категорія № 57 Суддя доповідач Мельник Ю.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2010 року м. Рівне Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі
головуючого судді Мельника Ю.М.
суддів Буцяка З.І., Ковальчук Н.М.
з участю секретаря Сеньків Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 5 травня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі про стягнення надбавки до пенсії дитині війни,
ВСТАНОВИЛА :
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 5 травня 2009 року бездіяльність відповідача по невиплаті позивачеві надбавки до пенсії у розмірі , визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнано протиправною та зобов»язано відповідача провести нарахування і виплату із 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року надбавки до пенсії відповідно до вимог цього ж закону в розмірі 1308 грн. 82 коп.
В апеляційній скарзі відповідач указує , що ним виконано функції по виплаті дітям війни у 2006 - 2008 роках надбавки до пенсії в повному обсязі , а підстав для визнання дій та бездіяльності протиправною у суду першої інстанції не було. Просив оскаржувану постанову скасувати та відмовити позивачеві в позові.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Судом першої інстанції вірно встановлено , що позивач знаходиться на обліку у відповідача і згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання від відповідача надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. При цьому суд обґрунтовано врахував , що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України, п. 12 ст. 71 та ст.. 111 Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими було зупинено у 2007 році дію ст.. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" та врахував, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 № 10-пр/2008 визнано неконституційними зміни до ст.. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни", що внесені п. 41 розділу 2 Закону " Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " від 28 грудня 2007 . Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Із урахуванням зазначеного суд прийшов до вірного висновку , що з моменту визнання неконституційними законів, які зупиняли дію ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" і до кінця року, тобто з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року , відповідач був зобов’язаний нараховувати та виплачувати надбавку до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни". Окрім того, колегія суддів прийшла до висновку , що місцевий суд відповідно до ч.7 ст. 9 КАС застосував аналогію закону і примінив до спірних правовідносин мінімальний розмір пенсії за віком визначений статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті , мінімального розміру пенсії за віком. У той же час колегія суддів вважає помилковим визначення судом конкретного розміру заборгованого підвищення до пенсії, що підлягає виплаті позивачці. З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачеві сум відповідно до закону , а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх конкретних розмірів. Враховуючи вказане, колегія суддів прийшла до висновку , що постанова місцевого суду в частині зобов»язання відповідача виплатити позивачеві конкретну суму надбавки до пенсії підлягає зміні шляхом виключення із резолютивної частини постанови вказівки на конкретну суму грошових коштів. В решті судове рішення відповідає вимогам закону , а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає. Керуючись ст. 15 , п.3 ч.1 ст. 307 , п.4 ч.1 ст. 309 , ст. 316 , 317 ЦПК України, п.2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України N 1691-VI « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року , ст.. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», колегія суддів, ВИРІШИЛА: Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Гощанському районі задовольнити частково. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 10 червня 2009 року – змінити , виключивши із резолютивної частини постанови слова « в сумі 1308 грн. 82 коп.». В решті постанову залишити без зміни. Рішення апеляційного суду та постанова суду першої інстанції набирають законної сили з моменту проголошення рішення апеляційного суду , але можуть бути оскаржені в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання ними законної сили.
Головуючий :
Судді: