Справа № 603/502/19

Провадження №2/603/33/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       "10" грудня 2020 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

       головуючого судді :        Іванчука В.М.

секретар судового засідання:                Швець Н.С.

розглянувши у відкритому судовому судовому засіданні в залі суду м.Монастириська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ майна в натурі,

за участю:

позивача:                                                         ОСОБА_1 ;

представника позивача:                                         ОСОБА_3 ;

представника відповідача:                                 ОСОБА_4 ,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача – адвокат Андрусенко І.Я., в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому із урахуванням змінених позовних просить ухвалити рішення, яким виділити позивачу в натурі Ѕ із житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 приміщення у відповідності до варіанту №1 додатку №1 Висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи №77/78/79/20-22 від 23.07.2020 року для першого співвласника, а саме: 1-1 Коридор - 5,9 кв.м.; 1-2 Кімната-15,8 кв.м.; 1-5а Кухня - 4,95 кв.м.; Вхідні сходи; Разом по будинку 26,65 кв.м.; В – стайня; Г – Сарай; №1 Ѕ огорожі; стягнути з відповідача в користь позивача судові витрати.

       В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно рішення Монастириського районного суду від 23.11.2016 року (справа №603/566/16-ц) за позивачем ОСОБА_1 визнано право власності на 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить: одноповерховий житловий будинок загальною площею 56,2 кв.м., житловою площею 37,1 кв.м. під літерою «А», стодола «Б», стайня «В», сарай «Г», огорожа №1.

       Під час вирішення цивільної справи №603/566/16-ц судом було встановлено, що 11.11.1965 року ОСОБА_5  уклав шлюб із ОСОБА_6 . За час спільного проживання  ОСОБА_5  та ОСОБА_7  ними було придбано житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою:  АДРЕСА_1 . 

       На вказане майно ОСОБА_7 було складено заповіт на ім`я позивача ОСОБА_1 .

       Спадщину після смерті ОСОБА_7 позивач ОСОБА_1 прийняла, оскільки проживала на час смерті із спадкодавцем та подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

       Відповідно до відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_8 зареєстрована власником АДРЕСА_2 . Як вбачається із відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, інша половина даного будинку не зареєстрована за жодною особою.

       Згідно Свідоцтва про право власності на житловий будинок з належними до нього будівлями від 29.08.2002 року, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 було оформлено на ОСОБА_5 .

       За життя ОСОБА_5 склав заповіт, яким все своє майно, в тому числі право власності на Ѕ життлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заповів відповідачу ОСОБА_2 .

       На даний час батько ОСОБА_2 - ОСОБА_4 чинить позивачу перешкоди у користуванні її майном, у зв`язку із чим позивач вирішила виділити майно в натурі, відокремити його та продати.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, що зазначені у позовній заяві, просять позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Представник відповідача – ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового засідання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

       Судом встановлено, що 11.11.1965 року ОСОБА_5 уклав шлюб із ОСОБА_6 , що був зареєстрований Гончарівською сільською радою Бучацького району Тернопільської області, актовий запис №8, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 11.11.1965 року.

       За час спільного проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ними було придбано житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

       Згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок з належними до нього будівлями від 29.08.2002 року, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 було оформлено на ОСОБА_5 .

        ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Гончарівською сільською радою Монастириського району від 01.07.2014 року.

       За життя ОСОБА_7 було складено заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Гончарівської сільської ради Монастириського району від 03.08.2012 року, на ім`я позивача ОСОБА_1 .

       Вказану спадщину позивач ОСОБА_1 прийняла, оскільки проживала на час смерті із спадкодавцем та подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

       Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №176348153 від 05.08.2019 року, позивач ОСОБА_1 є власником 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 .

       Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 20.04.2016 року Гончарівською сільською радою Монастириського району Тернопільської області.

       Згідно заповіту від 14.06.2014 року, ОСОБА_5 все своє майно, що буде належати йому на день смерті, де б воно не було і з чого б воно не складалось, а також все те, на що за законом матиме право, заповів позивачу ОСОБА_2 .

       Як вбачається з відповіді державного нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори №644/01-16 від 29.10.2019 року, згідно даних спадкового реєстру, нотаріальною конторою заведено спадкову справу №157 за 2016 рік після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заяву про прийняття спадщини подано ОСОБА_2 13.09.2016 року.

       Згідно ч.1, ч.2 ст.355, ч.1 ст.356 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

       Згідно із частинами першою, третьою статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою; кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

       Позивач вказує, що на даний час батько відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 чинить їй перешкоди у користуванні спірним житловим будинком, у зв`язку із чим позивач вирішила виділити майно в натурі, відокремити його та продати.

Як вбачається з відповіді Монастириської міської ради №05-23 від 20.05.2019 року, ОСОБА_1 зверталась до Гончарівської сільської ради із зверненням з приводу здійснення їй перешкод у користуванні житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За вимогою сільського голови Войчишин Н.І. у сільську раду прибули ОСОБА_4 , який, зі слів ОСОБА_1 , здійснює їй перешкоди у користуванні житлом. ОСОБА_1 погодилась на повернення їй частини вартості житлового будинку у випадку його продажу, однак ОСОБА_4 повідомив, що продавати свою частку не хоче.

Згідно відповіді Монастириського ВП Теребовлянського ВП ГУНП в Тернопільській області №1316/111/01/2019 від 21.03.2019 року, в період з 01.01.2016 року по даний час ОСОБА_1 13.03.2019 року зверталась до Монастириського ВП з приводу виникнення суперечки з ОСОБА_9 , який перешкоджає їй у користуванні спільним житловим будинком по АДРЕСА_1 . Дане звернення було зареєстровано в журналі реєстрації заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події (ЖЄО) Монастириського ВП за № 268 від 13.03.2019 року.

За результатами проведеної перевірки працівниками Монастириського ВП по вказаному зверненні, згідно зібраних матеріалів, у діях ОСОБА_9 , не вбачалося ознак вчинення ним, будь-якого кримінального чи адміністративного правопорушення, а тому матеріали перевірки було списано до справи згідно Закону України «Про звернення громадян».

       Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджується своїм майном на власний розсуд.

       За умовами ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною першоюстатті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки вправі спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні. Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Відповідно до частини другої статті 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина другастатті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Враховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна у порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінністатті 181 ЦК України.

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 № 55(далі - Інструкція).

Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 Інструкції поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

       Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» № 7 від 04.10.1991 р слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Відповідно до копії технічного паспорта на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за вищевказаною адресою розміщені наступні приміщення: житловий будинок під літерою «А», площею 79,6 кв.м.; Вхідні сходи – вх.сх.; Стодола під літерою «Б», площею 2,7 кв.м.; Підвал – Пл, площею 1,8 кв.м.; Стайня «В», площею 2,7 кв.м.; Сарай «Г», площею 1,58 кв.м.; Огорожа (штахетна) №1.

Згідно вищевказаного технічного паспорта, до складу житлового будинку входять наступні приміщення: коридор, площею 5,9 кв.м.; кімната, площею 15,8 кв.м.; кімната, площею 21,3 кв.м.; комора, площею 4,7 кв.м.; кухня, площею 8,5 кв.м.

Судом для визначення  можливих варіантів поділу спірного житлового будинку  за клопотанням позивача у справі було призначено  будівельно - технічну експертизу.

Як вбачається з висновку експерта Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №77/78/79/20-22 від 23.07.2020 року, розділити житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зі збереженням існуючого рівня комфорту можливо, але з незначними відхиленнями від вимог ДБН з врахуванням того, що площі приміщень будуть мати відхилення від вимог ДБН.

Відповідно до варіанту №1 додатку №1 висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи №77/78/79/20-22 від 23.07.2020 року для першого співвласника, до складу 47/100 долей по площі і 49/100 долей по вартості, які можливо виділити позивачу входять такі приміщення, а саме: 1-1 Коридор - 5,9 кв.м.; 1-2 Кімната-15,8 кв.м.; 1-5а Кухня - 4,95 кв.м.; Вхідні сходи; Разом по будинку 26,65 кв.м.; В – стайня; Г – Сарай; №1 Ѕ огорожі.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

Згідно із статями 80 і 81 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

       Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.        

       Враховуючи вищенаведені обставини справи, надані експертом варіанти поділу, беручи до уваги співвідношення часток у спільній власності та варіант його розподілу в межах житлового будинку, враховуючи позовні вимоги позивача ОСОБА_1 , суд вважає за доцільне позов задовольнити, виділивши позивачу ОСОБА_1 в натурі Ѕ із житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 приміщення у відповідності до варіанту №1 додатку №1 Висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи №77/78/79/20-22 від 23.07.2020 року для першого співвласника, а саме: 1-1 Коридор - 5,9 кв.м.; 1-2 Кімната-15,8 кв.м.; 1-5а Кухня - 4,95 кв.м.; Вхідні сходи; Разом по будинку 26,65 кв.м.; В – стайня; Г – Сарай; №1 Ѕ огорожі.

       У відповідності до  ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути судові витрати, а саме: 1191,92 грн. сплаченого судового збору та 7536 грн. витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 280-282, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про виділ майна в натурі - задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 в натурі Ѕ із житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 приміщення у відповідності до варіанту №1 додатку №1 Висновку експерта за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи №77/78/79/20-22 від 23.07.2020 року для першого співвласника, а саме: 1-1 Коридор - 5,9 кв.м.; 1-2 Кімната-15,8 кв.м.; 1-5а Кухня - 4,95 кв.м.; Вхідні сходи; Разом по будинку 26,65 кв.м.; В – стайня; Г – Сарай; №1 Ѕ огорожі.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, а саме: 1191,92 грн. сплаченого судового збору та 7536 грн. витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , с.Гончарівка, Монастириський район, Тернопільська область, РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 18 грудня 2020 року.

Суддя В. М. Іванчук