УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц/1182     Головуючий у суді 1-ї інстанції:   Грищенко М.В.

Категорія 32     Доповідач: Рафальська І.М.:

УХВАЛА

Іменем України

3 вересня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:

головуючого Рафальської І.М..

суддів Зарицької Г.В., Балашкевича С.В.,

при секретарі Сухоребрій Т.А., з участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі справу за позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства „Київпастранс" про відшкодування втраченого заробітку, завданого ушкодженням здоров'я, за апеляційною скаргою відповідача на рішення Брусилівського райсуду Житомирської області від 7 травня 2008 року,

встановила:

15 лютого 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому зазначав, що 17 лютого 1989 року внаслідок дорожньо-транспортної' пригоди, яка сталася з вини водія АТП-13033 м.Києва ОСОБА_4, йому було завдано ушкодження здоров'я, він став інвалідом 2 групи. У даний час є інвалідом 3 групи. Позивач просив стягнути з відповідача на його користь за період з 1 січня 2005 року до 1 липня 2006 року 24781 грн.50 коп..

11 квітня 2008 року ОСОБА_3 збільшив розмір позовної вимоги /а.с.37/, просив стягнути 27294 грн.75коп.

Рішенням Брусилівського райсуду Житомирської області від 7 травня 2008 року позов задоволено.

У апеляційній скарзі відповідач просить рішення райсуду скасувати, оскільки вважає його незаконним, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову; посилається на те, що судом неповно з'ясовано обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що ОСОБА_3 не надано висновку медичного переосвідування за період з 1994 до 2006 року. Крім того, апелянт вважає невірною методику розрахунку відшкодування.

Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, 17 лютого 1989 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини водія АТП - 13033 м.Києва / на час розгляду справи правонаступником є відповідач/ ОСОБА_4, позивачу було завдано ушкодження здоров'я, він став інвалідок другої групи, в даний час є інвалідом третьої групи.

За рішеннями суду з АТП -13033 на користь позивача було присуджено стягнення заробітку, втраченого ним внаслідок зменшення працездатності, за період з 17 лютого 1989 року по 13 грудня 1994 року, з розрахунку середньомісячного заробітку ОСОБА_3 до заподіяння каліцтва 278 грн.73 коп.

Згідно висновку судово-медичної експертизи втрата загальної працездатності ОСОБА_3 становить 50%. Відсоток втрати працездатності визначений з моменту ампутації частини кінцівки довічно.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи, зокрема, копіями рішень Мінського райсуду м.Києва від 2 січня 1990 року та 22 січня 1991 року/а.с.45-48/, довідкою ЛТЕК/а.с.28/, пенсійним посвідченням/а.с.10/, копією рішення Брусилівського райсуду Житомирської області від 26 березня 2007 року/а.с.40-41/, висновком судово-медичної експертизи № 1895/а.с.43-44/.

Райсуд прийшов до правильного висновку, що шкода, заподіяна позивачу ушкодженням здоров'я має відшкодовуватись у вигляді щомісячних платежів, визначених у відсотках від середнього заробітку, який потерпілий мав до каліцтва, з врахуванням ступеня втрати загальної працездатності і що розмір відшкодування підлягає індексації.

Оскільки середньомісячний заробіток, який мав позивач до каліцтва, складав 278 грн.73 коп., то розмір відшкодування щомісячними платежами з врахуванням 50% втрати загальної працездатності становив би на час заподіяння каліцтва /лютий 1989 року/ - 139 грн. 37 коп.

Враховуючи вищенаведене, з врахуванням індексу інфляції на Україні /а.с.42/, за період з 1 січня 1991 року по 31 грудня 1994 року, розмір щомісячного відшкодування становив би 165 грн.21 коп. /розрахунки позивача /а.с.37/ та суду /а.с.61/ є правильними.

Крім того, суд вірно стягнув загальну суму відшкодування за період з 1 січня 1995 року по 30 червня 2006 року у розмірі 27294 грн.75 коп., відповідно до правильного розрахунку відшкодування з врахуванням індексів інфляції /а.с.39/.

Підстав для скасування рішення райсуду немає.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу комунального підприємства „Київпастранс" відхилити.

Рішення Брусилівського райсуду Житомирської області від 7 травня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з дня проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.