УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
9 вересня 2008 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючої-судді Мельничук Н.М.
суддів: Михайловського В.І., Яковлєва С.В.
з участю: прокурора Селюченко І.І.
потерпілих
засудженого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Малинського районного суду Житомирської області від 20 травня 2008 року, -
ВСТАНОВИВ:
Цим вироком ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, судимий:
- вироком Малинського районного суду Житомирської області від 15.02.2007р. за ст. 185 ч.3 КК України на 3 ( три ) роки позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;
- 16.01.2008 року за ст. 185 ч.3 КК України, з застосуванням ст. 71 КК України на 4 (чотири ) роки 6 місяців позбавлення волі;
засуджений за ст. ст. 185 ч.3, 289 ч.2 КК України: за ст. 185 ч.3 КК України на З (три) роки 6 місяців позбавлення волі; за ст. 289 ч.2 КК України на 6 ( шість) років позбавлення волі.
Справа №11-569 Головуючий у суді 1-ї інстанції
Категорія ст. 185 ч.3,289 ч.2 Збицької К.Д.
КК України Доповідач Михайловський В.І.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено 6 ( шість) років позбавлення волі без конфіскації майна.
Згідно ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, з урахуванням вироку від 16 січня 2008 року, остаточно визначено до відбуття засудженому ОСОБА_2 покарання - 6 ( шість ) років позбавлення волі без конфіскації майна. У строк покарання зараховано частково відбуте покарання за попереднім вироком: з 13 лютого 2008 року строком 3 місяці 8 днів.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та житель АДРЕСА_2, громадянин України , не судимий, засуджений : за ст. 185 ч.3 КК України на 3 ( три) роки позбавлення волі; за ст. 289 ч.2 КК України на 5 ( п'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України остаточно визначено засудженому покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 5 (п'ять ) років позбавлення волі без конфіскації майна.
Відповідно до ст.104 КК України засуджений ОСОБА_4 звільнений від призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців та на нього покладені обов'язки, передбачені п 3 ч.1 ст. 76 КК України.
Стягнуто з засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 по 987 грн. 41 коп. з кожного на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області-витрат за проведення судових експертиз, а в разі відсутності коштів у неповнолітніх засуджених - з їх батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
Доля речових доказів вирішена у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.
Згідно змісту вироку суду, ОСОБА_2 2 грудня 2007 року близько 1-ої години ночі за попередньою змовою з ОСОБА_4 шляхом підбору ключа проникли в гараж по АДРЕСА_3, звідки таємно викрали з салону автомобіля ВАЗ -2107 автомагнітолу КД-Ж 531 вартістю 806 грн. 55 копійок, заподіявши потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду.
Повторно, вночі з 3 на 4 грудня 2007 року близько 1 -ї години ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_4 зірвали ломом завіси на дверях гаража по АДРЕСА_4, проникли у приміщення гаражу та викрали таємно мотоцикл ІЖ Планета - 2 державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_8 та вартість якого складає 985 гривень.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить змінити вирок суду першої інстанції та пом'якшити призначене покарання, посилаючись на ті обставини , що він має батьків-інвалідів, які потребують його допомоги.
За свої вчинки він розкаюється та обіцяє більше такого не робити.
Заслухавши доповідача по справі, висновок прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, засудженого ОСОБА_2, який підтримав подану апеляцію, обговоривши її доводи та вивчивши справу, суд вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Покарання засудженому ОСОБА_2 призначено судом у відповідності до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого та всіх обставин справи, у тому числі і тих , на які є посилання в апеляції.
Судом враховано, що ОСОБА_2 раніше двічи судимий за вчинення тяжких, корисливих злочинів. Під час іспитового строку після чергового засудження за вказані злочини продовжував вчиняти крадіжки чужого майна за попередньою змовою групою осіб та з проникненням у приміщення.
З урахуванням наведених обставин, даних про особу ОСОБА_2, обставин, передбачених ст.ст.66, 67 КПК України, суд першої інстанції обгрунтовано призначив засудженому реальну міру покарання у межах санкцій ст.ст. 185 ч.3, 289 ч.2 КК України, з застосуванням вимог ст.ст.70 ч.1, 70 ч.4 КК України, без застосування додаткового покарання - конфіскації майна.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд не знаходить будь-яких підстав для зміни вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 та пом'якшення йому міри покарання, яке є необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання, а також унеможливить вчинення ним нових злочинів.
Наявність у засудженого ОСОБА_2 батьків - інвалідів не може бути обов'язковими підставами для пом'якшення йому покарання, визначеного судом.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Малинського районного суду Житомирської області від 20 травня 2008 року щодо нього - без зміни.