ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9897/20 Справа № 201/5474/18 Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С. С. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року                 колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

               головуючого - судді Демченко Е.Л.

               суддів – Каратаєвої Л.О., Макарова М.О.

розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження, без повідомлення учасників справи, в м.Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 12 жовтня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства “Жилсервіс-2” Дніпровської міської ради про визнання повідомлення недостовірним, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

       Заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 18 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 до КП “Жилсервіс-2” Дніпровської міської ради про визнання повідомлення недостовірним, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

       Повідомлення про відсутність звернення мешканців будинку АДРЕСА_1 з приводу переміряння розміру прибирання прибудинкової території (вих.№83 від 14 березня 2018 року) визнано недостовірним та таким, що порушує право позивача на достовірну інформацію.

       Відповідь на скаргу (вх.№83 від 12 березня 2018 року) визнано неповною та такою, що порушує право позивача на отримання належної відповіді згідно ст.ст.19,20 Закону України «Про звернення громадян».        Зобов`язано КП «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради розглянути скаргу (вх.№83 від 12 березня 2018 року) щодо надання неякісних послуг та надати на неї відповідь у відповідності до вимог ст.19 Закону України «Про звернення громадян».

       Стягнуто з КП «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, спричинену позивачу протиправними діями відповідача при розгляді скарги на неякісні послуги та надання недостовірної інформації в розмірі 1 000 грн. В задоволенні решти вимог було відмовлено.

       Стягнуто з КП «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради судовий збір у розмірі 704,80 грн. на користь держави.

       Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 18 жовтня 2018 року залишено без змін.

       Постановою Верховного Суду від 02 квітня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, заочне рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 18 жовтня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 червня 2019 року залишено без змін.

       23 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про перегляд рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 18 жовтня 2018 року за нововиявленими обставинами.

       В обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявник посилається на те, що підставою для відмови у задоволенні вимоги про зниження вартості прибирання прибудинкової території стало те, що розмір площі, яка прибирається, не впливає на вартість послуг по прибиранню. Як стало відомо заявнику з листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, отриманого на інформаційний запит ОСОБА_1 , норми обслуговування для двірників встановлюються в кв.м та складають до 5000 кв.м на одного двірника. Норми обслуговування для двірників визначаються суб`єктами господарювання виходячи з норм часу на виконання відповідного переліку робіт, його об`єму та періодичності виконання, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №603 від 25 грудня 2013 року. Відповідно до цих норм, одиниця вимірювання робіт з підмітання території – 100 кв.м. В залежності від норм обслуговування розраховуються і заробітна плата двірника і матеріальні та накладні витрати. Таким чином заробітна плата залежить від норм обслуговування, тобто від розміру території, яка прибирається. Дані обставини заявник вважає суттєвими для справи. Також зазначає, що ці обставини не були та не могли бути відомими йому під час розгляду справи та є нововиявленими.

       Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 12 жовтня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 18 жовтня 2018 року у цивільній справі №201/5474/18 за позовом ОСОБА_1 до КП «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради про визнання повідомлення недостовірним, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди – відмовлено.

       В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 12 жовтня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, задовольнивши його позовні вимоги; ухвалити окрему ухвалу по факту постановлення суддею Федоріщевим С.С. завідомо неправосудного рішення та ухвали та направити її прокурору або органу досудового слідства.

       Апеляційна скарга мотивована тим, що суд причиною відмови назвав ту обставину, що зазначені у заяві нормативні документи прийняті до ухвалення рішення у справі, тобто суд встановив факт порушення ним вимог п.1 ч.3 ст.2 та ч.1, 2 ст.263 ЦПК при ухваленні рішення від 18 жовтня 2018 року, що є підставою для скасування рішення суду відповідно до ч.2 ст.376 ЦПК.

       Згідно з п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

       Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

       Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України).

       Отже, враховуючи, що справа є малозначною, апеляційна скарга  ОСОБА_1  на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 12 жовтня 2020 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику.

       Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

       Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 18 жовтня 2018 року суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилається заявник як на нововиявлені, не можуть вважатися такими, оскільки наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №603 від 25 грудня 2013 року, на основі якого заявнику надано відповідь затверджено 25 грудня 2013 року, тобто заздалегідь до ухвалення судом рішення у вищевказаній справі, а тому до посилань заявника на те, що йому не могли бути відомі ці обставини, суд ставиться критично; інших обставин, які б могли бути підставою для перегляду рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 18 жовтня 2018 року за нововиявленими обставинами, заявником суду не надано.

       Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

       Частиною другої статті 423 ЦПК України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2)встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справ; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

       Згідно з частиною четвертою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

       Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини,які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

       Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1,2 частини другої статті 423 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

       Нововиявленими обставинами за своєю юридичною суттю є фактичні дані, що у встановленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення.

       Для вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами,необхідно розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

       Відповідно до частини четвертої статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи та докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

       Обставини,які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги.

       Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

       Таким чином,нововиявленими обставинами є фактичні обставини, які мають істотне значення і які об`єктивно існували на час розгляду справи, але не були відомі і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою про перегляд рішення суду.

       Перелік підстав, визначених статтею 423 ЦПК України для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є виключним і розширеному тлумаченню не підлягає.

       Не можуть бути визнані нововиявленими обставини, щодо яких суду зрозуміло, що вони були відомі (або мали бути відомі) заявнику на час розгляду справи.

       Ураховуючи викладене, суд першої інстанції, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, вірно встановив, що зазначені заявником обставини не є нововиявленими у розумінні вказаних вимог закону.

       Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v.UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

       Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, №69529/01, §27,28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

       З урахування наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, її скасування та постановлення окремої ухвали.

       Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

       Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

       Ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 12 жовтня 2020 року залишити без змін.

       Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів.

       Повний текст постанови складено 21 грудня 2020 року.

               Головуючий:                                         Демченко Е.Л.

        Судді:                                 Каратаєва Л.О.

Макаров М.О.