ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 27 квітня 2010 р.                                                                                    № Б-50/112-09  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоУдовиченка О.С.,

суддівЗаріцької А.О.,

Міщенка П.К.

розглянувши касаційну скаргу акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"

на постановугосподарського суду Харківської області від

12 жовтня 2009 року

у справі

господарського суду№ Б-50/112-09

Харківської області

за заявоюсуб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4

про

ліквідаторвизнання банкрутом

Бережний О.І.

за участю представників: АКБ СР Яцюка А.О.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 липня               2009 року порушено провадження у справі № Б-50/112-09 про банкрутство СПД ФО ОСОБА_4 (далі –боржник) в порядку ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон).

Постановою господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2009 року (суддя –Усатий В.О.) боржника визнано банкрутом та відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Бережного О.І.

Не погодившись з прийнятою постановою суду першої інстанції, кредитор боржника - АКБ СР "Укрсоцбанк" в особі Харківської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" (далі –АКБ "Укрсоцбанк") звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2009 року та припинити провадження по справі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 6, 47, 48 Закону, ст.ст. 51, 53 ЦК України.  

Колегія суддів перевіривши матеріали справи, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, про безпідставність касаційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство, в тому числі, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, може бути подана в господарський суд за наявності матеріальних підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, а суд, встановивши факт неспроможності боржника - громадянина-підприємця задовольнити безспірні вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності, може визнати боржника - громадянина-підприємця банкрутом.

В заяві про порушення провадження у справі про банкрутство СПД ФО ОСОБА_4 визначив заборгованість перед наступними кредиторами: СПД ФОП ОСОБА_7, СПД ФОП ОСОБА_8

У справі про банкрутство боржника, порушеної щодо громадянина-підприємця, особа може набути статусу кредитора –сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

          В обґрунтування касаційної скарги АКБ "Укрсоцбанк" вказує про те, що ліквідатором боржника його було визнано кредитором СПД ФО ОСОБА_4 з вимогами у розмірі 701 350, 01 грн.

          Матеріалами справи встановлено, що після публікації в засобах масової інформації оголошення про визнання ФОП ОСОБА_4 банкрутом АКБ "Укрсоцбанк" подав заяву про визнання його кредитором боржника з вимогами у розмірі 701 350, 01 грн. При цьому, в своїй заяві АКБ "Укрсоцбанк" зазначив про виникнення у ОСОБА_4 перед ним зобов'язань на підставі укладених договорів кредиту, іпотеки та застави. Вказані вимоги  банку ліквідатором визнані у повному обсязі (т. 2 а.с.8, 57).

Судом першої інстанції визнано боржника банкрутом на підставі проаналізованих документів, доданих боржником до заяви і у постанові вказано, що заборгованість СПД ФО ОСОБА_4 перед вказаними кредиторами виникла у зв'язку із здійсненням боржником підприємницької діяльності, активів боржника недостатньо для задоволення вимог всіх кредиторів. Загальна ринкова вартість активів, які знаходяться у власності боржника, а саме, нежитлових приміщень та квартири, складає 326 300 грн. Однак, судом встановлено, що вказані активи знаходяться під обтяженням, а тому на них не може бути звернено стягнення. Дебіторська заборгованість боржника  визначена у розмірі 25 000 грн.

Враховуючи, що активів боржника недостатньо для задоволення вимог всіх кредиторів, а задоволення вимог боржником одного з кредиторів призведе до неможливості виконання вимог перед іншими кредиторами, суд першої інстанції дійшов висновку, що боржник неспроможній виконати безспірні грошові зобов'язання перед кредиторами та відновити свою платоспроможність не інакше як через застосування ліквідаційної процедури з особливостями, передбаченими ст.ст. 47-49 Закону.

Виходячи з обставин, встановлених судом першої інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки суду про визнання боржника банкрутом такими, що ґрунтуються на матеріалах справи і вимогах Закону. Доводи касаційної скарги вказаних висновків не спростовують і про незаконність постанови господарського суду не свідчать.

За таких обставин, права АКБ "Укрсоцбанк" постановою про визнання боржника банкрутом  не порушені.

Оскільки  постанова від 12 жовтня 2009 року судом першої інстанції прийнята з дотриманням вимог закону підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Згідно ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11 березня 2010 року ухвала Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не  підлягає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

                                      ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 12 жовтня        2009 року у справі № Б-50/112-09 залишити без змін.

Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                          О. Удовиченко

Судді                                                                                      А. Заріцька

           П. Міщенко