ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 лютого 2011 р. № 2а-6706/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костіва М.В.
при секретарі судового засідання Билень Н.С.
з участю представників
від позивача: Богданов О.В.;
від відповідача: Павлій І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства “Концерн Хлібпром”, м. Львів, до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові, м. Львів, про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000392201/0/12945 від 09.07.2009 р.,
ВСТАНОВИВ:
Позов заявлено публічним акціонерним товариством “Концерн Хлібпром”, м. Львів, до Державної податкової інспекції у м. Львові, м. Львів, про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000392201/0/12945 від 09.07.2009 р. на суму 1128921,83 грн. Протокольною ухвалою судового засідання 08.02.2011 року задоволено клопотання відповідача та проведено заміну відповідача - Державної податкової інспекції у м. Львові її правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21.07.2010 р. відкрито провадження у справі та призначено засідання на 17.09.2010 р. Розгляд справи відкладався порядку ст. 150 КАС України.
В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, доповненні. Ствердив, зокрема, що на підставі акту перевірки №36/23-2/05511001 від 22.01.2010 р. відповідач виніс рішення про застосування штрафних санкцій №0000062201/0/1667 від 28.01.2010 р. на суму 2916912 грн. Зазначене рішення було оплачене позивачем платіжними дорученнями від 29.01.2010 р. №№02167035, 02157041, 02167042. Однак, 13.07.2010 р. позивач отримав оспорюване рішення відповідача №0000392201/0/12945 від 09.07.2009 р. Вважає рішення безпідставним, винесеним на підставі неправильно оформленого акту перевірки. Ствердив також, що у 2008 р. позивач уклав договори поставки обладнання з нерезидентами, яким були здійснені авансові платежі. 09.02.2009 р. між позивачем і вказаними нерезидентами була укладена угода про новацію №2, згідно із якою було встановлено, що узгоджена сума авансу складає 595715 євро, а надлишково перерахована сума 655715 євро підлягає поверненню позивачу. Відтак, первісне зобов`язання було змінене новим. А тому, пеню за порушення термінів розрахунків слід нараховувати лише до 09.02.2009 р. Посилається також на неправильний розрахунок штрафних санкцій внаслідок помилкового визначення валютного курсу.
Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених в запереченні. Ствердив, що оспорюване рішення було прийнято за платежем “пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД” по розрахунках з фірмою Megatherm SA, Франція, за контракту №08.02.20-А від 18.03.2008 р. Посилається на порушення позивачем вимог ст. 4 Закону України “Про порядок розрахунків в іноземній валюті” та лист ДПА у Львівській області від 27.05.2010 р. №11731/7/10-402/101. Просить у позові відмовити.
Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
З 27.11.2009 р. по 15.01.2010 р. відповідач провів планову перевірку позивача, що підтверджується актом від 22.01.2010 р. №36/23-2/05511001 «Про результати планової виїзної перевірки ВАТ “Концерн хлібпром” (ЄДРПОУ 05511001) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року”. Актом було встановлено, зокрема, порушення позивачем ст. 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” при проведенні імпортних операцій з фірмою Gostol Gopan, Словенія на виконання контракту №08/0614 від 05.09.2008 р.; з фірмою AT Engineering spol. S.r.o., Словаччина на виконання контракту № Z08-3720-2А від 02.09.2008 р.; з фірмою Megatherm SA, Франція на виконання контракту №08.02.20-А від 18.03.2008 р.; з корпорацією International Finance Corporation, США на виконання кредитної угоди №25668 від 22.05.2007 р., за що, відповідно до ст. 4 вказаного закону було нараховано пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаного товару по імпорту в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Інші порушення позивач по цій справі не оскаржує.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем як покупцем та вказаними нерезидентами як постачальниками були укладені відповідні зовнішньоекономічні контракти на умовах, які передбачали обов`язок позивача сплатити авансові платежі. У відповідності до платіжних доручень, вантажних митних декларацій, по розрахунках з фірмою Gostol Gopan, Словенія на виконання контракту №08/0614 від 05.09.2008 р. позивач сплатив 11.09.2008 р. 72000 євро, 21.11.2008 р. –40000 євро, 15.12.2008 р. –10742,32 євро, 29.01.2009 р. –28000 євро. Постачальник по контракту частково поставив товар на суму 150742,32 євро за ВМД №20759 від 30.07.2009 р. По розрахунках з AT Engineering spol. S.r.o., Словаччина на виконання контракту № Z08-3720-2А від 02.09.2008 р. позивач сплатив 11.09.2008 р. 32700,6 євро. Постачальник по контракту частково поставив товар на суму 32700,6 євро згідно із ВМД №15359 від 04.06.2009 р. По розрахунках з фірмою Megatherm SA, Франція на виконання контракту №08.02.20-А від 18.03.2008 р. позивач сплатив 21.04.2008 р. 218810 євро, 16.05.2008 р. –218810 євро, 24.06.2008 р. –218810 євро. По розрахунках з фірмою Maschinenfabrik Homburg GmbH, Німеччина, на виконання контракту №20080055 від 01.06.2008 р. позивач сплатив 20.06.2008 р. 250000 євро. По розрахунках з фірмою Seewer AG, Швейцарія, на виконання контракту №0103-NK від 10.03.2008 р. позивач сплатив 21.04.2008 р. –115000 євро, 16.05.2008 р. –115000 євро, 24.06.2008 р. –115000 євро. Товар за вказаними контрактами надійшов від фірми Megatherm SA, Франція, причому частина –згідно із ВМД №6174 на суму 762010 євро –12.03.2009 р., згідно із ВМД №6724 на суму 687960 євро –18.03.2009 р.
Згідно із ст. 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. Відповідно до ст. 4 вказаного закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
З урахуванням наведеного, відповідач прийшов до висновку про нарахування позивачу пені в сумі 3554117 грн., у т.ч. за період по 09.02.2009 р. –на суму 2425195,61 грн., а за період з 10.02.2009 р. –на суму 1128921,83 грн. З матеріалів справи вбачається та позивачем визнається, що на підставі акту перевірки №36/23-2/05511001 від 22.01.2010 р. відповідач виніс рішення про застосування штрафних санкцій №0000062201/0/1667 від 28.01.2010 р. на суму 2916912 грн. Зазначене рішення було оплачене позивачем платіжними дорученнями від 29.01.2010 р. №№02167035, 02157041, 02167042. Позивач заперечує правомірність рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000392201/0/12945 від 09.07.2009 р. на суму 1128921,83 грн.
Заперечення позивача ґрунтуються на факті укладення між позивачем та фірмою Megatherm SA, Франція 09.02.2009 р. доповнення №2 до контракту №08.02.20-А від 18.03.2008 р., відповідно до ст. 1 якого фірми Maschinenfabrik Homburg GmbH, Німеччина та Seewer AG, Швейцарія виступають субпостачальниками фірми Megatherm SA, Франція, від якої і надходитиме товар. Вважає таке доповнення новацією, а відтак нарахування пені, проведені після 09.02.2009 р. –безпідставними.
Згідно із ст. 604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація). Новація не допускається щодо зобов`язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові зобов`язання, пов`язані з первісним зобов`язанням, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається зі змісту доповнення №2 до контракту №08.02.20-А від 18.03.2008 р., зазначене доповнення не носить характеру новації, не припиняє первісного зобов`язання з поставки хлібопекарного обладнання, передбаченого контрактом №08.02.20-А від 18.03.2008 р., а лише уточнює та доповнює умови такої поставки, вказує конкретних виробників обладнання, що продає постачальник, змінює умови оплати тощо. При цьому, вказане доповнення відповідно до його п. 4.1. залишає без змін інші умови контракту №08.02.20-А від 18.03.2008 р. і сторони засвідчили свої зобов`язання за ними. Відтак, внаслідок укладення доповнення №2 не припинились додаткові зобов`язання, передбачені контрактом №08.02.20-А від 18.03.2008 р. Основний контракт залишився діючим з урахуванням доповнень №1 та №2. Жодного доказу обумовлення сторонами припинення своїх зобов`язань за цим контрактом із визначенням відповідних наслідків суду не надано. З урахуванням наведеного, висновки відповідача, які лягли в основу оскаржуваного рішення, є підставними.
Посилання позивача на недоліки в оформленні акту, недотримання 10-денного строку винесення оскаржуваного рішення після складання акту не приймаються до уваги як такі, що не стосуються суті спору. Законодавство не передбачає зазначених обставин як підстав для визнання незаконним рішення про застосування фінансових санкцій.
Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 69 -71, 86, 98, 158-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У позові відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Костів М.В.
Повний текст постанови виготовлено 14.02.2011 року.