Справа № 1-138/2010р.            

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

            01 квітня 2010 р.                                                                     м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

 у складі : головуючого – судді                                   Бейка М.А.

                 секретаря                                                      Гладенької Л.Ф.

  з участю прокурора                                                    Коломієць І.М.                                                                                      

                 захисника                                                      ОСОБА_1

                 потерпілого                                                   ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про обвинувачення   ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, українця, позапартійного, освіта середня, розлученого, ніде не працює, раніше не судимого, військовозобов’язаного, урядових нагород не має, громадянина України, за с. 185 ч. 1 КК України, суд –

ВСТАНОВИВ:

що підсудній ОСОБА_3 скоїв таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_2 Злочин скоєно при слідуючих обставинах:

2 грудня 2009 року біля 9 год. 30 хв. підсудній ОСОБА_3 зайшов в приміщення амбулаторії по вул. І.Франка, що в с. Кропивник, Калуського району, за стоматологічною допомогою. Перебуваючи в коридорі амбулаторії біля кабінету стоматолога помітив на кріслі куртку потерпілого ОСОБА_2, який був на прийомі стоматолога і почув звук мобільного телефону, який лунав із куртки. А тому вирішив викрасти мобільний телефон „Нокіа-1600” вартістю 163 грн. Вийнявши мобільний телефон з куртки потерпілого ОСОБА_2 і пішов в магазин, а звідти на автобусну зупинку де із злості, що в нього болить зуб, кинув викрадений телефон до землі, а сам поїхав у місто Калуш. Коли повернувся з міста додому, то його зустрів потерпілий ОСОБА_2 й попросив повернути мобільний телефон, але він не міг цього зробити так, як його розбив.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_3 свою вину в скоєному злочині визнав повністю й пояснив, що 2 грудня 2009 року він зайшов в сільську амбулаторію біля 9 год. 30 хв. так, як його болів зуб. Перебуваючи в коридорі біля кабінету стоматолога помітив на кріслі шкіряну куртку потерпілого ОСОБА_2, який знаходився в кабінеті лікаря й тому він вирішив зачекати. Коли в куртці пролунав дзвінок мобільного телефону, то він вирішив його викрасти й тому вийняв телефон з куртки і пішов до магазину. Там купив бутилку пива і пішов на автобусну зупинку і через те, що зуб не перестав боліти зі злості кинув викрадений телефон до дороги і розбив його. Після цього поїхав в м. Калуш і повернувся додому після обіду, де його вже чекав потерпілий і якому він зізнався, що викрав мобільний телефон і розбив його. В скоєному розкаюється й просить його суворо не карати. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 у зміненому вигляді визнав повністю і згідний відшкодувати потерпілому матеріальні збитки в сумі 400 грн. і моральну шкоду в сумі 100 грн.

Крім повного визнання своєї вини, вина підсудного ОСОБА_3 доведена повністю сукупністю зібраних по справі доказів.

Так потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 2 грудня 2009 року біля 9 год. 30 хв. він перебував на прийомі у стоматолога в сільській амбулаторії і куртку з мобільним телефоном залишив у коридорі і разом з лікарем бачили, що в коридор зайшов підсудній ОСОБА_3 . Згодом він вийшов з амбулаторії. І коли він закінчив лікування, то виявив пропажу мобільного телефону і зразу поїхав до підсудного додому. Але вдома його не було і тоді він став його розшукувати. В другій половині дня він зустрів його біля автобусної зупинки і просив повернути телефон, але він відповів, що телефон він кинув і розбив то заявив про кражу в міліцію. Свої позовні вимоги змінив  й просить стягнути з підсудного 400 грн. за викрадений мобільний телефон „Нокіа-1600” та 100 грн. за заподіяну моральну шкоду.

Із пояснень свідка ОСОБА_4 даних під час досудового слідства (а.с.26) вбачається, що 2 грудня 2009 року в магазин зайшов підсудний ОСОБА_3 і пропонував погасити борг з рахунку мобільного телефону.

Із пояснень  свідка ОСОБА_5 даних під час досудового слідства (а.с.27-28) вбачається, що він 2 грудня 2009 року заходив в магазин „Мрія” і зустрівся із підсуднім ОСОБА_3, який вовтузився з мобільним телефоном, а потім з передсердя кинув ним до асфальту і пішов геть.

Вина підсудного ОСОБА_3 в скоєному злочині підтверджується також повідомленням про скоєння злочину (а.с.7), заявою ОСОБА_2 про скоєння ОСОБА_3 крадіжки мобільного телефону (а.с.8), протоколом огляду місця події (а.с.9-10), явки з повинною ОСОБА_3 (а.с.14) та висновком експертизи про вартість мобільного телефону викраденого у ОСОБА_2 (а.с.42-43).

Таким чином суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_3 в скоєному злочині доведена повністю , а його злочинні дії  за ст. 185 ч. 1 КК України кваліфіковано вірно.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує ступінь суспільної небезпечності скоєного, особу підсудного й обставини, які пом’якшують і обтяжують відповідальність. Зокрема суд враховує, що підсудній судиться вперше, повністю визнає свою вину і розкаюється в скоєному, тяжких наслідків від скоєного не наступило, являється ліквідатором на Чорнобильській АЕС другої категорії і потерпілий просить його суворо не карати, то при таких обставинах суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства. З врахуванням особи підсудного й обставин справи суд вважає за доцільне призначити йому покарання у вигляді громадських робіт.

Суд вважає, що цивільний позов у зміненому вигляді потерпілого ОСОБА_2 підставний і належний до задоволення виходячи із слідюучих підстав:

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, яка її завдала.

В судовому засіданні з’ясовано, що позивач ОСОБА_2 в 2008 році придбав мобільний телефон  марки „Нокіа-1600” вартістю 599 грн., якого в нього 2.12.209 року викрав підсудній ОСОБА_3  знищив його. Тому позивач просить стягнути в його користь 400 грн. в рахунок заподіяних збитків і цей позов відповідач ОСОБА_3 визнав повністю.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. В судовому засіданні з’ясовано, що відповідач ОСОБА_3 викрав мобільний телефон у ОСОБА_2 і після цього його умисно розбив. Потерпілий стратив цілий день на розшуки зловмисника, вимушений був розшукувати його по селі, а також їздив в місто. Свої пошуки оцінив у 100 грн. завданої моральної шкоди, яку повністю визнав відповідач ОСОБА_3

На підставі викладеного й керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

    ОСОБА_3 визнати винним за ст. 185 ч. 1 КК України й призначити йому покарання 240  (двісті сорок) годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходу попередньо обрану підписку про невиїзд залишити без зміни до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов задоволити повністю і стягнути з відповідача  ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 400 (чотириста) гривень   матеріальної шкоди і 100 (сто) гривень  моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь НДКЕЦ при УМВС України в Івано-Франківській області 375 грн. 60 коп . за проведення судово-товарознавчої експертизи.

Вирок може бути оскарженим до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 15 діб з часу проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: