Справа № 2а-538/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 травня 2010 року Березнівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Мельничук Н.В.
при секретарі Кравчук С.Я.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненської роти ДПС для ОДДЗ, інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області Данилюка В.О.про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 26 січня 2010р.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1.звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про скасування постанови серії ВК № 070283 по справі про адміністративне правопорушення від 26 січня 2010 року винесену інспектором ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області Данилюком В.О. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 300,00 грн., обґрунтовуючи позов тим, що він не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю і пояснив, що він 26 січня 2010 року, близько 15 год. 30 хв. дійсно керував автомобілем «ВАЗ- 21150», д.н. НОМЕР_1 рухався по автодорозі Устилуг- Луцьк- Рівне» в с.Бронники 146 км., в селі Бронники Рівненського району Рівненської області зі швидкістю 60 км/ год., порушень вимог п.12.4 ПДР України не допускав. Рухаючись по автодорозі ніякого поста ДАІ не бачив, попереджувальних знаків, що на автодорозі проводиться автоматичний контроль технічними засобами швидкості руху не було. Зазначив, що адмінпостанова винесена на підставі фіксації швидкості руху за допомогою технічного засобу «Візир», який не є автоматичним спеціальним технічним засобом, що має функції фото і кінозйомки, відеозапису, він знаходився у співробітника ДАЇ, який безпосередньо керував даним приладом, визначав ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема швидкість або об»єкт зйомки, її режим, кут огляду приладу, тощо. Даний пристрій не пройшов державну експертизу та не сертифікований. Крім того, до постанови не долучено жодного фото фото , з якого вбачалося б , що зафіксований транспортний засіб рухається в межах населеного пункту , чи рухався зафіксований автомобіль, чи взагалі стояв, а якщо рухався, то в якому населеному пункті., а також чи є проміжок часу, за який працівник ДАІ мав технічну можливість змінити і кут зору приладу, і об”єкт спостереження., тим самим прилад міг вказати швидкість іншого транспортного засобу, який рухався поруч.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд скасувати вказану постанову.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився по невідомій суду причині, про час і місце розгляду справи в суді був повідомлений в установленому законом порядку, про що свідчить повідомлення № 45332 від 14.04.2010 року, причини неявки суд не повідомив..
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що інспектором ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області Данилюком В.О. 26 січня 2010 року, винесена постанова ВК № 070283 по справі про адміністративне правопорушення, якою притягнуто ОСОБА_1до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300,00 грн., у зв’язку з тим, що останній порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1360, а саме: 26 січня 2010р. о 15 год. 30 хв. на а/д 146 км. автодороги Устилуг- Луцьк-Рівне в с. Бронники Рівненського району керуючи автомобілем ВАЗ- 21150»” н/з НОМЕР_1 перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті, рухаючись зі швидкістю 99 км/год.
З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, у постанові зазначено, що правопорушення зафіксовано за допомогою приладу „Візир” № 0711242.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.Всупереч вимогам вказаної норми процесуального права відповідач не наводить жодних належних доказів щодо правомірності винесеного ним оскаржуваного рішення. Інших доказів порушення Правил дорожнього руху суду не надано.
Відповідно до ч.6 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи , яка притягається до адміністративної відповідальності, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису . Однак, в постанові вказано, що зйомка велася приладом «Візир», що не є приладом, який працює в автоматичному режимі, бо передбачає у своїй роботі керування інспектором ДАІ За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції, а зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень (інспектор ДАІ перетворюється на безучасного реєстратора порушень ПДР України).До того ж, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію, ким вона проводилася, тощо. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 N 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.
Допостанови про адміністративне правопорушення не долучено жодного фото, з яких можна було б встановити чи зафіксований на ній транспортний засіб рухався в межах населеного пункту, встановити, що автомобіль належить саме ОСОБА_1 Це також говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень, та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності.
З постанови не вбачається чи працював технічний засіб „Візир” в автоматичному режимі, відсутня документація про технічний засіб „Візир», реквізити документів про допуск даного виду засобу вимірювальної техніки до використання та документ, що підтверджує метрологічний контроль даного приладу відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» .
За цих обставин суд вважає, що підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності не має, а тому його адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 18, 71, 104, 160, 162, 163 КАС України, Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Рівненської роти ДПС для ОДДЗ, інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області Данилюка В.О.про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 26 січня 2010р. задовольнити повністю.
Скасувати постанову серії ВК 070283 від 26 січня 2010 року, винесену інспектом ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області Данилюком В.О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Березнівський районний суд Рівненської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі, і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя