Справа 4-С-2/10

УХВАЛА

16   квітня   2010   року   Ульяновський   районний   суд   Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Бондаренка А.А.;

при секретарі Вовк МВ.

за участю старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ульяновського районного управління юстиції Жученко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ульяновка справу за скаргою ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ульяновського районного управління юстиції ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до скарги, рішенням Ульяновського районного суду від 17.12.2008 року з ОСОБА_2 на користь кредитної спілки „Кредит Центр" було стягнуто 27331 грн. На виконання рішення 08.01.2009 року судом видано виконавчий лист та направлено його для примусового виконання до Відділу державної виконавчої служби Ульяновського районного управління юстиції. В ході виконання названого рішення суду старшим державним виконавцем ОСОБА_3. постановою ВП № 11093552 від 03.04.2009 року накладено арешт на усе майно скаржника та заборонено відчужувати будь-яке майно, яке належить боржнику лише у межах суми боргу. Вказаною постановою з часу її винесення накладено арешт на домоволодіння скаржника в АДРЕСА_1, на його домоволодіння в м. Ульяновка по АДРЕСА_2, та на належний йому автомобіль НОМЕР_1 - тобто на майно, вартість якого значно перевищує суму стягнення. Як вказує скаржник названими діями державного виконавця порушується його конституційне право на вільне розпорядження своїм майном. Тому просить суд зобов'язати державного виконавця усунути порушення шляхом звільнення від арешту частини його майна, а саме - автомобіля ВАЗ 210994 д/н НОМЕР_1 легковий седан, зеленого кольору, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_2 та скасування постанови державного виконавця, якою був накладений арешт на майно.

В судовому засіданні скаржник підтвердив наведені у скарзі обставини та підтримав свої вимоги.

Представник Відділу державної виконавчої служби Ульяновського районного управління юстиції у судовому засіданні скаргу визнала частково, повідомивши, що арешт накладався на усе майно боржника, так як на той час ще не було відомо яке майно у нього є. Також повідомила, що заперечує проти скасування усієї постанови про накладення арешту на майно, оскільки рішення суду ще не виконано.

Вивченням матеріалів виконавчого провадження судом встановлено таке:

Рішенням Ульяновського районного суду від 17.12.2008 року з ОСОБА_2 на користь кредитної спілки „Кредит Центр" було стягнуто 27331 грн. На виконання рішення 08.01.2009 року судом видано виконавчий лист та направлено його для примусового виконання до Відділу державної виконавчої служби Ульяновського районного управління юстиції. В ході виконання рішення суду старшим державним виконавцем ОСОБА_3. постановою ВП № 11093552 від 03.04.2009 року накладено арешт на усе майно скаржника та заборонено відчужувати майно, яке належить боржнику лише у межах суми боргу. На час розгляду скарги виконавець ОСОБА_3 не працює у відділі ДВС Ульяновського РУЮ.

Відповідно до ч.2 ст.55 Закону України „Про виконавче провадження" державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання.

Серед майна боржника, на яке накладено арешт, є домоволодіння в АДРЕСА_1, домоволодіння в м. Ульяновка по АДРЕСА_2, та належний йому автомобіль ВАЗ 210994дн НОМЕР_1. Хоча оцінка вказаного майна боржника не проведена, очевидно, що його вартість набагато перевищує суму боргу та можливі витрати по виконанню рішення суду. Враховуючи це та те, що арешт накладено 03.04.2009 року - тобто більш, ніж рік тому, суд приходить до висновку про те, що вказані дії державного виконавця суперечать вимогам ч.2 ст.55 Закону України „Про виконавче провадження" та порушують право заявника на вільне розпорядження своїм майном, передбачене ст. 41 Конституції України. Тому скарга в частині зобов'язання державної виконавчої служби усунути порушення шляхом звільнення від арешту частини його майна, а саме -автомобіля ВАЗ 210994 д/н НОМЕР_1 підлягає задоволенню. При цьому скарга в частині вимоги скасування усієї постанови державного виконавця, якою був накладений арешт на майно, задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду ще не виконане і арешт на майно є необхідним для виконання рішення суду.

Керуючись ч.2 ст. 55 Закону України „Про виконавче провадження", 387 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Задовольнити скаргу ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ульяновського районного управління юстиції ОСОБА_3 частково.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Ульяновського районного управління юстиції звільнити від арешту належний ОСОБА_2 автомобіль ВАЗ 210994 д/н НОМЕР_1 легковий седан, зеленого кольору, 2007 року випуску, кузов НОМЕР_2, про що повідомити суд і заявнику у строки, передбачені ст.389 ЦПК України.

У задоволенні скарги в частині повного скасування постанови старшого державного виконавця Ульяновської державної виконавчої служби ОСОБА_3 від 03.04.2009 ВП № 11093552 відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Кіровоградської області через Ульяновський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження ухвали протягом п'яти днів з дня її проголошення та послідуючого подання апеляційної скарги протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                 А.Бондаренко