Справа № 560/5027/20

РІШЕННЯ

іменем України

18 грудня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1      до  Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області      про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

           ОСОБА_1  звернулась  до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області  про визнання  протиправним рішення, яким відмовлено у наданні дозволу на  розробку проекту землеустрою  щодо відведення у власність земельної  ділянки  на території Голенищівської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області. Також просить зобов`язати відповідача надати зазначений дозвіл.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що  звернулась  до відповідача з   заявою про надання дозволу  на розробку проекту землеустрою  щодо відведення у власність земельної  ділянки орієнтовною площею 2,0000 га.  на території  Голенищівської  сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області для ведення особистого селянського господарства. Відповідач  надав відмову, з якою позивач не погоджується, вважаючи її  протиправною.

Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на адміністративний позов Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області позов не визнає, посилається на те, що управління розпоряджається  землями державної власності сільськогосподарського призначення. У той же час було встановлено, що вказана позивачем у заяві  земельна ділянка перебуває у масиві земель, які, як свідчить  інформація місцевого відділу Держгеокадастру, були передані  громадянам на підставі рішення Голенищівської  місцевої ради.  Про те, що земельна ділянка знаходиться у користуванні третіх осіб позивачку повідомлено у формі, передбаченій вимогами закону. Відповідач зазначає, що діяв  відповідно до наданих повноважень, відтак у позові просить відмовити.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 02.07.2020 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з заявою про надання дозволу  на розробку проекту землеустрою  щодо відведення у власність земельної  ділянки орієнтовною площею 2,0000 га.  на території Голенищівської  сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області для ведення особистого селянського господарства.  До заяви додавався графічний матеріал із зображенням  місця розташування бажаної земельної ділянки.

Відповідач надав відповідь  від  31.07.2020 № П-10756/0-1323/0/95-20, де зазначив, що вказана позивачем  земельна ділянка  перебуває  у користуванні третіх осіб,  тому задовольнити  клопотання   немає можливості.

Оцінюючи підстави відмови, суд враховує наступне.

Відповідно до положень  Земельного кодексу України (далі - ЗК України) набуття права на землю громадянами  здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Такий порядок визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Згідно з ч. 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу, який передає земельні ділянки  у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.  До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, а також інші  документи у окремих, визначених законом випадках.

Уповноважений орган  розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.  

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути  невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з наданих відповідачем доказів,  у вересні 2020 року була отримана інформація місцевого відділу Держгеокадастру, з якої стало відомо  те, що  Головне управління   володіє  повноваженнями  розпорядження  стосовно  зазначеної  земельної ділянки. Зокрема, було встановлено, що ця земельна ділянка  сільськогосподарського призначення, яка  знаходиться на території Голенищівської  сільської ради,  належить до земель  державної власності  і  її розпорядником  є Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Таким чином,  відповідач  уповноважений приймати рішення розпорядчого  характеру стосовно  вказаної позивачкою  земельної ділянки.

У той же час,  надану  їй відмову суд не може вважати обґрунтованою.  

Як вбачається з наданої  відділом управління Держгеокадастру  у Чемеровецькому районі  інформації ( № 1390/417-20-0.34 від 16.09.2020), ця земельна  ділянка  належить до земель  державної власності, земель запасу,  відсутня інформація про  її перебування у власності  чи користуванні  третіх осіб. Разом з тим зазначається, що  "згідно з усним поясненням голови Голенищівської  сільської ради Чемеровецького району   ОСОБА_2 ця земельна ділянка була роздана громадянам для ведення особистого підсобного господарства у 2001 році рішенням  сесії  Голенищівської сільської  ради  Чемеровецького  району".

З іншої інформації, яка надана   відповідачем  у вигляді  таблиці,  вбачається, що ця земельна ділянка перебуває  у користуванні  громадян.

Суд дослідив  зміст графічних матеріалів, доданих позивачкою до заяви,  та графічних матеріалів, наданих відповідачем, які містять відомості про місце розташування  вказаної земельної ділянки. Як вбачається з цих матеріалів,  відмічена позивачкою на графічних матеріалах земельна ділянка належить до масиву ( тобто є частиною) земельної ділянки  з кадастровим номером  6825281600:05:001:0100, тип власності якої - не визначений, цільове призначення  - землі запасу.

Відповідач до відзиву не надав  копії будь - яких  рішень місцевої ради   або інші документи, з яких вбачається  те, що  бажана позивачкою земельна ділянка ( частина масиву 6825281600:05:001:0100)   дійсно вже  знаходиться у власності або у користуванні третіх осіб.  Не встановлені  такі докази і судом.

У той же час, посилання на усні пояснення  голови місцевої ради не є належним доказом, який доводить  те, що місце  розташування земельної ділянки не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Надані  відповідачем  матеріали кадастрової карти стосовно іншої земельної ділянки  6825281600:05:001:0070, яка перебуває у приватній власності,  не  підтверджують доводи відповідача, оскільки позивачка зверталась стосовно іншої  земельної ділянки.

Суд звертає увагу на те, що перелік підстав для відмови у наданні особі дозволу на розробку проекту землеустрою  визначений ч. 7 ст. 118 ЗК України, а тому відмова у вирішенні заяви на будь-яких інших підставах, які не передбачені даною нормою, суперечить вимогам закону. Зазначена правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

Відповідач, надаючи відповідь, не навів будь-яких належних  та обґрунтованих підстав для відмови у наданні дозволу, які передбачені статтею 122 Земельного кодексу України, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Також, у відповіді ГУ Держгеокадастру не зазначається про те, що позивачем до заяви не було додано будь-якого з документів, подання яких  є обов`язковим відповідно до вимог закону, або що надані нею документи не відповідають вимогам закону.

Крім   того, суттєвим є те, що інформація від місцевого відділу  Держгеокадастру, яку відповідач надав суду,  була отримана ним  у вересні 2020 року, тоді як  оскаржувана відмова датована липнем 2020, відтак  відповідач не довів, що  під час  розгляду заяви позивачки  інформація стосовно земельної ділянки дійсно перевірялась.

Зважаючи на це, суд не може вважати  відмову, надану у вигляді листа від  31.07.2020 № П-10756/0-1323/0/95-20,  правомірною та обґрунтовано.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки вирішуючи питання надання дозволу  на розробку проекту землеустрою, відповідач реалізує дискреційні повноваження, які передбачають  свободу розсуду  лише  в рамках закону, він  повинен   вирішити звернення  позивачки  в межах  саме тих норм закону ( Земельного кодексу України), які  прямо регулюють порядок надання відповідного дозволу  і чітко встановлюють виключний перелік можливих підстав для відмови.  При цьому відповідач не може посилатись на  підстави відмови, які  не зазначені  у  вищенаведеній статті ЗК України.

Одночасно з цим, суд не  може  вирішувати замість уповноваженого органу  питання належності та достатності поданих документів,  зобов`язуючи  приймати конкретне  рішення про надання дозволу, відтак ефективним способом захисту, який узгоджується з  вимогами закону та  чинною судовою практикою, є  зобов`язання  Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву позивачки  та   прийняти  відповідне  рішення   на підставі   норм Земельного кодексу України з урахуванням висновків суду.  Враховуючи це, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись  статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов  -  задоволити   частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області  у наданні ОСОБА_1 дозволу  на  розробку проекту землеустрою  щодо відведення у власність земельної  ділянки  на території Голенищівської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області, надану  листом від  31.07.2020 № П-10756/0-1323/0/95-20.

Зобов`язати Головне  управління Держгеокадастру у Хмельницькій області  повторно розглянути та вирішити  заяву   ОСОБА_1  про  надання  їй дозволу  на  розробку проекту землеустрою  щодо відведення у власність земельної  ділянки  на території Голенищівської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області  з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі  800 грн. за рахунок асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1   НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1,Хмельницький,Хмельницька область,29000  39767479)

Головуючий суддя  І.С. Козачок