Справа 1 -324/ 2010 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Луцьк                             06 травня 2010 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді       Каліновської В.С.

за участі секретаря     Лунь О.В.

прокурора  Покидюка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Угринів Горохівського району, гр. України, освіта вища, неодруженого, генерального директора ПП « Легіон-Страж», несудимого, мешканця АДРЕСА_1,-

- у вчиненні злочину, передбаченого ст.  175 ч.1 КК України ,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, будучи службовою особою, а саме, засновником та генеральним директором ПП « Легіон Страж», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно –господарськими функціями, являючись відповідно до вимог п.9.1 Статуту  даного підприємства відповідальною особою за встановлення та нарахування заробітної плати працівникам,  в порушення вимог ст.43 Конституції України, ст.ст. 15.24 Закону України « Про оплату праці», ст.ст. 97 ч.5,  115, 116 Кодексу законів про працю України, в період часу з травня по серпень 2009 року, умисно, при наявності законних підстав до виплати заробітної плати і маючи реальну можливість її сплачувати,  оскільки  на розрахунковому рахунку та в касі підприємства були наявні грошові кошти, безпідставно не виплатив заробітну плату найманим працівникам більше ніж за один місяць.

Так, протягом  січня – серпня 2009 року на розрахунковий рахунок підприємства  поступило 280 567 грн, з них на оплату праці працівникам за вищевказаний період генеральним директором ПП „Легіон Страж” ОСОБА_1 спрямовано 44 075,56 грн., а саме: в січні поступило – 54 576 грн., із них  на оплату праці направлено – 5 330,56 грн.; в лютому поступило – 35 172 грн., із них на оплату праці використано – 5100 грн.; в березні поступило – 66 519,99 грн., із них на оплату праці направлено – 11 300 грн.; в квітні поступило – 51 830 грн., із них на оплату праці направлено – 6400 грн.; в травні поступило – 30 600 грн., із них на оплату праці  направлено – 15 945,92 грн.; в червні 2009 року поступило – 29 570,45 грн. із них кошти на оплату праці не направлялись; в липні 2009 року кошти на розрахунковий рахунок не поступали; в серпні 2009 року поступило 12 300 грн., із них кошти на оплату праці не направлялись.

В результаті вищевказаних дій генеральним директором підприємства ОСОБА_1 найманим працівникам умисно не було виплачено заробітної плати за період травнь – серпень 2009 року в сумі 13350 гривень, чим допущено заборгованість по цій виплаті та грубо порушене конституційне право працівників на своєчасну оплату праці.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю та показав, що він з 26 червня 2006 року по даний час являється засновником  ПП « Легіон-Страж», яке займається наданням послуг по охороні підприємств, організацій та інших установ. Відповідно до Статуту даного підприємства він одночасно є його генеральним директором і на нього покладені обов’язки по розпорядженню грошовими коштами. Він має право знімати, перераховувати кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку, виплачувати заробітну плату та сплачувати обов’язкові  платежі. Бухгалтерські документи підприємства оформлялись ОСОБА_2, яка офіційно бухгалтером не працювала, а лише допомагала йому. Відповідно до наданих останньою відомостей про нарахування заробітної плати він знімав в банку з рахунку гроші  та сам, або через директора  ОСОБА_3 виплачував зарплату. Фактично з травня 2009 року  по даний час  на ПП « Легіон-Страж» існує заборгованість по виплаті заробітної плати. Використовував кошти підприємства, які поступили, на інші потреби фірми. Розуміє, що своїми діями порушив норми трудового законодавства щодо першочергового направлення коштів на виплату зарплати працівникам. В подальшому зобов’язався без затримки виплачувати заробітну плату.  

Показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст. 175 ч.1 КК України, оскільки він умисно безпідставно не виплатив заробітну плату працівникам, більше ніж за один місяць.

Обираючи вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, те, що злочин відноситься до категорії невеликої тяжкості та особу підсудного.

Обтяжуючих покарання підсудного обставин по справі суд не вбачає.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, працює, позитивно  характеризується, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства. А тому  йому слід призначити покарання в межах санкції ст. 175 ч.1 КК України – позбавлення волі з позбавленням  права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, із застосуванням ст. 75 КК України – звільнення від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком і виконанням певних обов’язків згідно ст. 76 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд ,-

З а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 175 ч.1 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 ( один) рік з позбавленням  права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій  строком на 1( один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного за даним вироком основного покарання, якщо він протягом 1( одного) року  не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього згідно ст. 76 КК України обов’язки : не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця роботи, проживання; періодично з’являтись для реєстрації в зазначені органи.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженому залишити попередній – підписку про невиїзд .

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляції через Луцький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

ГОЛОВУЮЧА: