Справа №6-350/2010рік
УХВАЛА
05 травня 2010 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:
Головуючого судді Кравченко Н.О.,
При секретарі: Апанасовій Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за поданням в.о. начальника Ленінського ВДВС Луганського міського управління юстиції Попович А.Г. про застосування заходів тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, -
ВСТАНОВИВ :
До суду надійшло подання в.о. начальника Ленінського ВДВС Луганського міського управління юстиції Попович А.Г. про застосування заходів тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні у Ленінському відділі Державної виконавчої Луганського МУЮ перебуває виконавче провадження за виконавчим листом № А-48 від 05.04.1999 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частині доходу, але не менше ніж ? неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 24.03.1999 року та до повноліття дитини. 03.09.2009 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та наданий семиденний строк для добровільного виконання рішення суду. Починаючи з 02.09.2009 року боржником не сплачуються аліменти. Також в поданні зазначено, що 29.01.2009 року боржник з’явився до Ленінського ВДВС Луганського МУЮ та повідомив, що з 30.01.2010 року він виїжджає на постійне місце мешкання до Польщі, сплатити аліментні платежі відмовився.
Подавець вважає за доцільне тимчасово обмежити право виїзду боржника.
22 квітня 2010 року до суду надійшла заява про уточнення адреси особи, щодо якої вимагається тимчасове обмеження виїзду за межі України, відповідно до якої правильним слід вважати адресу реєстрації : м. Луганськ, вул.. Луначарського, 97/501.
Представник заявника в судове засідання не з’явився, боржник у судове засідання не з’явився, повідомлялись належним чином, причин неявки не повідомили.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне у задовольнити подання.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-XII визначено підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон. В тому числі зазначено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо: діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України;
Статтею 7 вищевказаного Закону встановлено, що Правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.
Згідно до листа Міністерства юстиції України від 06.06.2008 р. № 25-32/507 щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов'язання, в тому числі зі сплати аліментів, покладені на них рішеннями судів, на виконання пункту 2 Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів" від 24.03.2008 N 261/2008 стосовно врегулювання порядку виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов'язання, в тому числі зі сплати аліментів, покладені на них рішеннями судів, та на виконання спільного листа Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.05.2008 N 25-32/463, N 25-5347, а також з метою роз'яснення окремих норм законодавства Міністерством юстиції України визначено наступне. Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок розв'язання спорів у цій сфері регулює Закон України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України". Положеннями статті 6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами та консульською службою України.
Отже, наявність в особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням, у тому числі аліментних, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України. Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження". Зокрема, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, установлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії (стаття 5 Закону).
Відповідно до вимог ст.217 ЦПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання. Одним із таких заходів може бути тимчасове обмеження особам (боржникам) у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого, причому таке обмеження можливе на підставі судового рішення за поданням державного виконавця.
Як встановлено судом, постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 02.04.1999 року було стягнуто з ОСОБА_2, 09 серпня 1966 року, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти у розмірі 1/4 всіх видів заробітку, але не менше ніж ? неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 24.03.1999 року до повноліття. 05.04.1999 року видано виконавчий лист та направлено для виконання. Постановою про відкриття виконавчого провадження від 03.09.2009 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом А-48 , виданим Ленінським районним судом м. Луганська 05.04.1999 року. Актами державного виконавця про вихід від 05.11.2009, 18.11.2009 року, 29.01.2010 року встановлено, що боржника за адресою не було. Відповідного майна, яке належало б на праві власності ОСОБА_2 не знайдено. Зобов’язання по оплаті аліментів не скінчились. Відповідно до довідки Луганського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 22.04.2010 року загальна заборгованість гр.. ОСОБА_2 по сплаті аліментів складає 1930 гривень.
Враховуючи зазначене, на підставі ст.217 ЦПК України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-XII, листа Міністерства юстиції України від 06.06.2008 р. № 25-32/507, суд, -
УХВАЛИВ:
Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 паспорт серії ЕК НОМЕР_1, виданий Ленінським РВ УМВС України в Луганській області 19.12.1995 року заходи тимчасового обмеження у вигляді обмеження у праві виїзду за кордон.
Виконання заходу – тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відносно ОСОБА_2 покласти на Адміністрацію Державної прикордонної України, повідомивши про виконання Ленінський відділ державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд. Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: суддя Н.О.Кравченко