№ 1-146/2010

ВИРОК

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

27.04.2010 р.  Гайсинський районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді О.В. Бондар,

при секретарі - І.М. Новіковій

з участю прокурора Пролєєва Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гайсині справу про обвинувачення:

-   ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 р.нар., уродженця  та жителя АДРЕСА_1, з середньо-спеціальною освітою, електромонтера ТОВ «Авеста», неодруженого, раніше не судимого, - в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, -  

Встановив:

   10.12.2009 р. о 22 год. в АДРЕСА_2 в найманій ОСОБА_2 квартирі ОСОБА_1 після виниклої сварки з останнім, наніс йому декілька ударів в область обличчя, спини та живота, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості у виді саден в ділянці обличчя, синця в ділянці лівої лопатки, закритої тупої травми живота, посттравматичного панкреатиту, некрозу хвоста та частково тіла підшлункової залози, дифузного де ферментативного перитоніту, абсцесу піддіафрагмального простору зліва та підшлункового простору.        

   Вину в скоєнні злочину визнав повністю, щиро розкаявся і пояснив, що 10.12.2009 р. приблизно о 22 год. 00 хв. він, перебуваючи в найманій ОСОБА_2 квартирі в АДРЕСА_2, на грунті неприязної розмови наніс останньому декілька ударів в область обличчя, спини та живота.        

   Поряд з визнанням вини винуватість підсудного в скоєнні злочину підтверджується також такими доказами:

-   оголошеними в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 10.12.2009 р. о 22 год., перебуваючи в найманій квартирі ОСОБА_5 на грунті неприязної розмови наніс останньому тілесні ушкодження кулаком в область обличчя, спини та живота (а.с. 37, 39);

-   показами в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_5  про нанесення йому 10.12.2009 р. о 22 год. ОСОБА_1 в його найманій квартирі, що на АДРЕСА_2 після з`ясування між ними стосунків, ударів кулаком в область голови, спини та тулуба, від чого він почав тяжко дихати, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості; проханням підсудного суворо не карати (а.с. 41);

-   заявою потерпілого ОСОБА_5 про те, що він будь-яких претензій матеріального та матеріального характеру до підсудного не має (а.с. 43);

-   висновком експерта № 58 від 15.02.2010 р. про те, що наявні у ОСОБА_5 тілесні ушкодження у виді саден в ділянці обличчя, синця в ділянці лівої лопатки, закритої тупої травми живота, посттравматичного панкреатиту, некрозу хвоста та частково тіла підшлункової залози, дифузного де ферментативного перитоніту, абсцесу піддіафрагмального простору зліва та підшлункового простору відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я понад 21 день спричинені дією твердого тупого предмету (а.с. 52-53).

   Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

  Обираючи покарання ОСОБА_1, суд за відсутності обтяжуючих, пом’якшуючими його обставинами враховує щире каяття й правдиві показання підсудного, позитивні характеристики, відсутність судимості, прохання потерпілого суворо підсудного не карати, середню тяжкість скоєного стосовно ст. 12 КК України.  

    За таких обставин суд визнає, що виправити ОСОБА_1 і запобігти скоєнню ним нових злочинів можливо без ізоляції його від суспільства, призначивши покарання у виді виправних робіт.

Керуючись ст.ст. 323-335 КПК України, -

Присудив:

  ОСОБА_1 визнати винуватим в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України і призначити покарання у виді шести місяців виправних робіт із відбуванням за місцем роботи засудженого і відрахуванням 20 % заробітку в дохід держави.

  До набуття вироком законної сили обраний щодо ОСОБА_1 запобіжний захід залишити попередній - підписку про невиїзд.    

  Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб до апеляційного суду Вінницької області.

Суддя:   підпис.

Копія вірна.

Вирок набрав чинності 13.05.2010 р.

Оригінал вироку знаходиться в кримінальній справі № 1-146/2010 Гайсинського районного суду.

Голова суду                             В.М.Ковчежнюк