Справа №2-737/2010р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    6 травня 2010 року Калінінський районний суд м.Горлівки Донецької області у складі головуючого судді Дундар І.О.

при секретарі               Бушніной В.М.

за участю позивача       ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2    

представника відповідача Коліхової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Горлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні в Калінінському районі м.Горлівки про відшкодування моральної шкоди, спричиненої пошкодженням здоров"я, -

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2010 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій вказав, що працював на підприємствах вугільної промисловості. Під час роботи він отримав професійне захворювання, в зв"язку з яким йому в 2002 році вперше встановлена втрата працездатності в розмірі 25% з приводу вібраційної хвороби. Вважає, що йому спричинено моральну шкоду, яка полягає в тому, що він постійно відчуває фізичній біль, почуття неповноцінності, порушено звичний уклад його життя, вимушений постійно лікуватися, застосовувати додаткові зусилля для організації свого життя. В зв`язку з цим просив стягнути з ФССНВ моральну шкоду у розмірі 43450 грн.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві. Просили позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнала. Суду пояснила, що до їх  Закону внесені зміни, якими виключений обов"язок Фонду відшкодовувати моральну шкоду. Крім того, страховий випадок з позивачем мав місце в 2000 році, коли складався акт розслідування професійного захворювання, а на той час Фон ще не існував. Просила в позові відмовити.

При розгляді справи судом були встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

    Відповідно до трудової книжки (арк.спр.3-5) позивач працював на шахті ім..Рум"янцева в 1979, 1980 роках, з 1983 року по 2003 рік на шахті ім..Гагаріна.

    25 грудня 2000 року у позивача виявлено професійне захворювання - вібраційна хвороба першого ступеню, другого ступеню - в 2002 році (арк.спр.11-12, 49-50).

Як виходить з листа (арк..спр.51) акт розслідування професійного захворювання у позивача в 2002 році не складався, оскільки в 2000 році складено акт про розслідування вібраційної хвороби 1 ступеню.

4 листопада 2002 року позивачу вперше встановлена втрата працездатності з приводу професійного захворювання - вібраційна хвороба в розмірі 25% (арк.спр.14), з 27 листопада 2005 року втрата працездатності в розмірі 25%  встановлена безстроково (арк.спр.15, 16).

З вересня 2002 року позивачу призначені та сплачуються страхові виплати з приводу професійного захворювання (арк..спр.17-19, 32, 47).

Таким чином, право на відшкодування шкоди у позивача виникло саме з часу встановлення втрати професійної працездатності, що є в розумінні Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22 лютого 2001 року - страховим випадком (ст..13 - страховим випадком є професійне захворювання, яке нанесло застрахованому професійно обумовлену фізичну або психічну травму, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг).

З приводу захворювання позивач неодноразово перебував на стаціонарному лікування (арк..спр.6-10, 20-21).

На підставі ч.1 ст.9 Закону України "Про охорону праці" в редакції від 21 листопада 2002 року, відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Згідно п.1 "є" ст.21 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22 лютого 2001 року в редакції Закону на час виникнення правовідносин, відповідач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, спричинену працівнику внаслідок пошкодження  його здоров`я, сплачуючи йому, в тому числі, грошову суму за моральну шкоду при наявності факта спричинення такої шкоди потерпілому (редакція Закону на час виникнення у позивача права на відшкодування шкоди).

 Таким чином, між позивачем та відповідачем  виникли правовідносини з приводу відшкодування спричиненої здоров`ю шкоди.

    Факт спричинення моральної шкоди позивачу підтверджується актом розслідування професійного захворювання (арк..спр.11-12), висновками МСЕК про втрату працездатності (арк..спр.14-16), санітарно-гігієничною характеристикою умов праці позивача (арк..спр.13), згідно якою він працював в небезпечних для здоров"я умовах, медичними документами (арк..спр.6-10).

Вказані обставини в своїй сукупності свідчать про те, що пошкодження здоров`я внаслідок професійних захворювань спричиняє позивачу моральні та фізичні страждання, тому відповідач зобов`язаний відшкодувати йому моральну шкоду.

    Виходячи зі ст.ст.23, 1167 ЦК України моральна шкода полягає, в тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

    Вирішуючи питання про розмір суми за моральну шкоду, суд враховує ступінь втрати працездатності, характер обмежень в життєдіяльності позивача.

     З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 000 гривень, які належить стягнути з відповідача на користь позивача.

    Судом не прийняти до уваги доводи представника відповідача про невизнання позову з наступних підставах.

Дійсно, п.44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" вніс зміни до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а саме виключений абзац десятий пункту 7 частини сьомої статті 17 і пункт 7 частини першої статті 22, у пункті 3 розділу ХІ "Прикінцеві положення": у абзаці третьому виключени слова "і моральної (немайнової)", після абзацу 3 розділу ХІ доповнено новим абзацем "відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим та членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року".

Але згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Також на підставі ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті  нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, п.44 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" не може поширюватися на правовідносини, які мали місце до його прийняття.

    Крім того, судом не прийняти до уваги заперечення відповідача в частині часу настання страхового випадку, оскільки вони спростовуються поясненнями самого представника  відповідача стосовно часу початку проведення страхових виплат - вересень 2002 року та довідкою МСЕК, згідно якої вперше позивача втрата працездатності встановлена саме в 2002 році.

На підставі ст.22, 58 Конституції України, ст.ст.23, 1167 ЦК України, ст.9 Закону України "Про охорону праці", ст.21 Закону України "Про загальнообов`язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які потягли втрату працездатності", керуючись ст..ст.6, 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні в Калінінському районі м.Горлівки про відшкодування моральної шкоди, спричиненої пошкодженням здоров"я задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі міста Горлівки на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 8000 (вісім тисяч) гривень, в доход держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 (тридцять сім) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Калінінський районний суд м.Горлівки протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя