,

Справа № 1-133/ 2010 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Луцьк                             06 травня 2010 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням судді        Каліновської В.С.

за участю секретаря              Лунь О.В.

прокурора                Музичука Р.А.

захисників             ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

законного представника неповнолітнього підсудного ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення:

1.   ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м. Луцька, гр. України,  освіта середня, неодруженого, непрацюючого, несудимого, мешканця АДРЕСА_1,-

- у вчиненні злочинів, передбачених ст. 296 ч.2, 296 ч.4, 304 ч.1 КК України,

2.   ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уроженця м. Луцька, гр. України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, несудимого, мешканця АДРЕСА_2,-

- у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.2 КК України,

3) неповнолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, уроженця м. Луцька, гр. України, освіта неповна середня, учня 11 класу Голобської загальноосвітньої школи, несудимого, мешканця АДРЕСА_3,-

- у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.4 КК України,

                                                в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 та ОСОБА_7, 22 червня 2009 року, приблизно в 23 год., на зупинці громадського транспорту поблизу гуртожитку №4А Волинського Національного університету імені Лесі Українки по пр.. Соборності , 7 в м.Луцьку  безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, використовуючи заздалегідь заготовлений предмет для нанесення тілесних ушкоджень, а саме, скляну пляшку:

•   ОСОБА_5 намагався нанести гр. ОСОБА_9 удар пляшкою по голові, однак, останній заблокував даний удар, в результаті чого пляшка вилетіла з руки ОСОБА_5 і нанесла удар ОСОБА_9 по голові та впавши на бетонне покриття, розбилась. ОСОБА_5, продовжуючи свої хуліганські дії, піднявши горличко розбитої пляшки та розмахуючи ним перед потерпілим, намагався нести удар в область живота останнього, однак, ОСОБА_9 підставив руку і удар прийшовся по руці. В результаті потерпілому ОСОБА_9 були спричинені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я.

•   ОСОБА_7 намагався нанести удар пляшкою по голові гр. ОСОБА_9, однак його відштовхнув гр. ОСОБА_10 В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_7 замахнувся з метою цілеспрямованого нанесення удару пляшкою по голові ОСОБА_10, однак, останній відбив даний удар.

Крім того, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та особа, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, 18 липня 2009 року, приблизно в 20 год., знаходячись на першому поверсі другого під’їзду будинку АДРЕСА_4, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, нанесли гр. ОСОБА_11 удари по різним частинам тіла, а саме:

- ОСОБА_5- чотири удари ногою в область грудної клітки;

- ОСОБА_6 п’ять ударів кулаком по голові та спині,-    чим спричинили потерпілому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я.

І. По епізоду безпричинного спричинення ОСОБА_5 та ОСОБА_7 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9   підсудні ОСОБА_5 і ОСОБА_7 свою вину визнали частково.

Вина підсудних в інкримінованих їм діяннях підтверджується повністю зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_9 пояснив, що 22 червня 2009 року приблизно в 22 год. 45 хв. він разом з своїм знайомим ОСОБА_12 пішли в магазин  на зупинці громадського транспорту « Гуртожитки ВНУ» купити цигарки, де до них підійшли ОСОБА_7 і ОСОБА_5, попросили купити їм пива. Коли вони відмовились, то ОСОБА_5 вдарив його кулаком в спину. Щоб уникнути конфлікту вони відійшли. Пішли в гуртожиток, біля якого  вони спілкувались із знайомими, серед яких був і ОСОБА_10 Біля них ходив неподалік ОСОБА_5 і ОСОБА_7 Коли ОСОБА_13 крикнув « осторожно в них пляшка», хлопці втекли в гуртожиток, він був останнім. ОСОБА_5 замахнувся пляшкою, щоб нанести йому удар по голові. Він підставив руку і заблокував даний удар. Пляшка вилетіла з руки підсудного і вдарившись об його голову в ліву сторону впала на землю, розбившись. Тоді ОСОБА_5 підняв горличко пляшки і почав ним розмахувати, намагаючись нанести удар  йому в живіт. Він знову виставив поперед себе праву руку і удар прийшовся по руці, спричинивши різану рану. Він лікувався амбулаторно. Бачив, що ОСОБА_7 замахнувся пляшкою, щоб нанести  ОСОБА_10 удар по голові, однак, останній відбив рукою цей удар. Після події ОСОБА_10 повідомив,що коли ОСОБА_5 наносив йому удар, ззаду ОСОБА_7 також намагався вдарити його пляшкою по голові,однак, ОСОБА_10 відштовхнув його.

Під час проведення впізнання потерпілий ОСОБА_9 вказав на підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_7, як на осіб, які безпричинно  намагались нанести йому удари пляшками по голові, а ОСОБА_5, крім того, наніс удар  горлишком  розбитої пляшки по руці. ( відповідно а.с. 147, 198).

Такі ж покази потерпілий ОСОБА_9 дав і в ході проведення очних ставок з підсудними: ОСОБА_5 та ОСОБА_7 і в ході проведення відтворення обстановки  і обставин події, що підтверджується протоколами ( відповідно  а.с. 149-150, 200-202,  228) .

Згідно висновку судово-медичної експертизи за № 2176 від 30 листопада 2009 р. в потерпілого ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження у вигляді рубця в ділянці правої кисті по тильній поверхні, що є наслідком заживлення рани, яка виникла від дії колюче-ріжучого предмету, які відносяться до категорії легких з короткочасним розладом здоров»я (  а.с. 272-273).

Підсудний ОСОБА_5 показав, що дійсно на зупинці зустріли потерпілих. ОСОБА_7 сказав, що вони до них щось кричали. Ідучи за потерпілими до гуртожитку він підібрав шкляну пляшку, яку заховав за спину, щоб нанести нею удар ОСОБА_9; біля сходів замахнувся пляшкою з метою нанести цей удар, але останній його вдарив.  В результаті чого, пляшка вилетіла з руки і впала. За ним підбіг ОСОБА_7

Підсудний ОСОБА_7 підтримав покази підсудного ОСОБА_5 про обставини події та додатково показав, що він також підібрав пляшку, замахнувся нею, щоб налякати особу, яка його штовхнула. Підтримав повністю покази дані в стадії досудового слідства ( а.с. 329) про те, що пляшку він взяв на місці події, якою хотів нанести удар особі, яка відбила його.

Свідок ОСОБА_10 показав, що до гуртожитку підійшли  три хлопці. ОСОБА_5 за спиною ховав шкляну пляшку, якою замахнувся на ОСОБА_9 Після цього ОСОБА_7 намагався вдарити його пляшкою в голову, але він відбив цей удар. Після бійки  ОСОБА_9 повідомив йому, що ОСОБА_5  порізав пляшкою його руку і рука дійсно була в крові, а також ОСОБА_9 сказав, що перший удар ОСОБА_5  пляшкою відбив він. Підтримав покази, дані в стадії досудового слідства ( а.с. 151-152)  про те, що перший удар пляшкою намагався нанести ОСОБА_5  ОСОБА_9, але останній відбив його та вдарив рукою ОСОБА_5 Потім почалась бійка. Також ОСОБА_7 спочатку замахнувся пляшкою, намагаючись вдарити в голову ОСОБА_9, але він, побачивши це, перешкодив ОСОБА_7 нанести цей удар.

В ході пред’явлення особи для впізнання згідно протоколів ( а.с. 153, 203) свідок ОСОБА_10 вказав на ОСОБА_5 та ОСОБА_7, як на осіб, що безпричинно намагались нанести пляшкою удари: ОСОБА_5 по голові потерпілого ОСОБА_9, а ОСОБА_7- йому і потерпілому ОСОБА_9

Аналогічні покази свідок ОСОБА_10 дав і при проведенні очних ставок з ОСОБА_5 ( а.с. 155) та ОСОБА_7 ( а.с. 205-207), а також при відтворенні обстановки та обставин події, що зафіксовано протоколом ( а.с. 231) .

Свідок ОСОБА_13 показав, що на зупинці громадського транспорту до нього і ОСОБА_9 підійшли підсудні, просили купити їм пива. Вони відмовились, пішли до гуртожитку, де на вулиці біля них ходили ОСОБА_5 і ОСОБА_7, ховаючи пляшки за спиною, про що він повідомив хлопців, з якими вони спілкувались і які почали втікати в гуртожиток. ОСОБА_5 наніс удар пляшкою ОСОБА_9 Пляшка розбилась і він  махав нею перед ОСОБА_9  Підтримав покази, дані в стадії досудового слідства ( а.с. 168-169) про те, що ОСОБА_5 замахнувся пляшкою в голову ОСОБА_9, він крикнув « обережно», ОСОБА_9 підставив руку, від чого пляшка впала на асфальт і розбилась. ОСОБА_9  наніс удар рукою в обличчя ОСОБА_5 у відповідь на намагання  останнього вдарити ОСОБА_9 Після чого, ОСОБА_5 взяв розбиту пляшку і махав нею перед ОСОБА_9, скерував руку з пляшкою в область живота ОСОБА_9, він почав заспокоювати ОСОБА_5, оскільки він був в стані алкогольного сп’яніння  і відтягувати  ОСОБА_9  в приміщення. Тоді ОСОБА_7 кинув пляшку в ОСОБА_9, але вона вдарилась в двері. В приміщенні він побачив порізану руку в ОСОБА_9, який повідомив, що це зробив ОСОБА_5

Такі ж покази свідок ОСОБА_13 дав і в ході проведення очних ставок з ОСОБА_5 і ОСОБА_7 ( а.с. 170, 205-207), в ході відтворення обстановки та обставин події              ( а.с. 237), а при проведенні впізнання  ( а.с. 208) свідок ОСОБА_13 також вказав на ОСОБА_7, як на особу, що намагалась нанести пляшкою удар по голові ОСОБА_10

Аналогічні покази з свідком ОСОБА_13 про обставини події дали очевидці, допитані в якості свідків: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16

Їх покази послідовні, едентичні і в стадії досудового слідства, що підтверджується протоколами: очних ставок між ОСОБА_14 та ОСОБА_5( а.с. 159), ОСОБА_7( а.с. 215-217); ОСОБА_15 та ОСОБА_5 ( а.с. 163), ОСОБА_7 ( а.с. 225-227);  ОСОБА_16 та ОСОБА_5 ( а.с.167), ОСОБА_7( а.с. 220-222); відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_14 ( а.с. 241), ОСОБА_15.( а.с. 244), ОСОБА_16 ( а.с.234), а також при пред’явленні осіб для впізнання свідки ОСОБА_14 ( а.с. 157, 213), ОСОБА_15 ( а.с. 161,223), ОСОБА_16 ( а.с. 165, 218) вказали на ОСОБА_5 і ОСОБА_7, як на осіб, що безпричинно: ОСОБА_5 наніс тілесні ушкодження ОСОБА_9, а ОСОБА_7  намагався нанести удари скляною пляшкою по голові ОСОБА_9 та ОСОБА_10  

Свідок ОСОБА_17- сторож гуртожитку, показала,що перед входом в гуртожиток стояли і спілкувались студенти, в т.ч. ОСОБА_9 Потім почалась бійка, після якої ОСОБА_9 прийшов в приміщення з порізаною рукою, повідомив, що хлопці порізали. ОСОБА_5 та інші кидали в двері, які вона закрила, шкляні пляшки.  Підтримала покази, дані в стадії досудового слідства ( а.с. 257-258) про те, що два хлопці наносили скляними пляшками удари студентам. Вона впустила студентів в приміщення, викликала міліцію.

Свідок ОСОБА_18 підтвердив факт бійки біля входу в гуртожиток між ОСОБА_5 і незнайомими хлопцями.  Як почалась бійка не бачив.  

 Свідок ОСОБА_19  в стадії досудового слідства ( а.с. 251-253) показав, що бачив через вікно в гуртожитку, як студенти швидко забігли в приміщення, а  ОСОБА_7 і ОСОБА_5 були в стані алкогольного сп’яніння, щось тримали за спиною, останній грубо викрикував до хлопців. Потім ОСОБА_9, який був останнім, вдарив рукою ОСОБА_5, не бачив дій ОСОБА_5, бо був поза полем його зору. Почув звук, ніби скляна пляшка в щось вдарилась. Вахтерша закрила двері. В ОСОБА_9 була порізана рука і він повідомив, що це зробив ОСОБА_5 розбитою шкляною пляшкою.

Суд не бере до уваги покази підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_7 і розцінює їх, як намагання зменшити міру своєї відповідальності за вчинене, а саме, ОСОБА_5 про те, що він підібрав пляшку для самозахисту; розбиту частину пляшки не підіймав, не намагався нею вдарити потерпілого ОСОБА_9 і не поранив нею руку останнього; ОСОБА_7 про те, що він намагався нанести тільки один удар пляшкою особі, яка відбила цей удар рукою, тобто ОСОБА_10.і не робив цього стосовно потерпілого ОСОБА_9, а також покази підсудних ОСОБА_5 і ОСОБА_7 про те,що підібрані ними пляшки на місці події для нанесення ними ударів не є заздалегідь пристосованими предметами для спричинення тілесних ушкоджень, оскільки вони спростовуються вищезазначеними доказами по справі.

Крім того, в судовому засіданні з показань ОСОБА_5 і очевидців події - свідків ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 вбачається, що ініціатором бійки був саме він.

В стадії досудового слідства підсудний ОСОБА_5 взагалі заперечував, що він вчиняв стосовно потерпілого ОСОБА_9 протиправні дії. В судовому засіданні покази змінив.

Стосовно спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5, то останній показав, що він не бачив хто йому наносив удари. Згідно акту судово-медичного обстеження ОСОБА_5за № 1151 ( а.с. 131), на який посилається підсудний, з його пояснень, вбачається, що 23 червня 2009 року його побила група невідомих осіб; при цьому він падав. Постановою слідчого Луцького МВВС від 29 вересня 2009 року ( а.с. 172) кримінальна справа по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 закрита за п.2 ст. 6 КПК України. Дана постанова не оскаржувалась, що ствердив ОСОБА_5 в судовому засіданні і підтверджується матеріалами справи.

З врахуванням викладеного, покази підсудного ОСОБА_5 про те, що він підібрав пляшку, щоб нанести нею удар ОСОБА_9 з метою самозахисту не заслуговують на увагу.

Згідно п.11 постанови Пленуму Верховного суду України               « Про судову практику у справах про хуліганство» від 22 грудня 2006 року за № 10 заздалегідь заготовленими предметами є такі, що до початку хуліганства були приготовленні винним для зазначеної мети. Як вбачається з показів підсудних ОСОБА_5 і ОСОБА_7, вони підібрали пляшки на місці події з метою нанесення ударів хлопцям. Крім того, свідки ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_19 ствердили, що підсудні після інциденту на зупинці ходили біля гуртожитку, де стояли і спілкувались студенти, в т.ч. ОСОБА_9 і ОСОБА_10, ховаючи за спиною пляшки, що вказує на те,що підсудні ОСОБА_5 і ОСОБА_7 заздалегідь приготовили предмети для спричинення тілесних ушкоджень.  

Таким чином , в судовому засіданні встановлено, що підсудний ОСОБА_5 безпричинно спровокував конфлікт, він і ОСОБА_7 пристали до потерпілого ОСОБА_9, намагались нанести останньому удари скляною пляшкою і ОСОБА_7 - ОСОБА_10, а ОСОБА_5, крім того, поранив руку розбитою пляшкою, чим спричинив ОСОБА_9 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я; дані пляшки ОСОБА_5 і ОСОБА_7 підібрали, щоб нанести ними удари потерпілому ОСОБА_9, свідку ОСОБА_10 і нанесли удари, тобто, намагались спричинити тілесні ушкодження заздалегідь приготовленим предметом, а ОСОБА_5, крім того, і спричинив такі.

Такі переконання суду ґрунтуються на тих поясненнях очевидців і учасників події, які послідовні  в своїй основі, детальні і не містять будь-яких істотних протиріч, доповнюють одне одного і узгоджуються між собою, а також з доказами по справі, в тому числі, на поясненнях потерпілого, які є послідовними, детальними і едентичними як в стадії досудового слідства, так і в судовому засіданні, об’єктивно підтверджуються доказами по справі. Тому суд бере їх до уваги.

ІІ. По епізоду безпричинного нанесення  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_11

По даному епізоду ОСОБА_5 і ОСОБА_6 свою вину визнали повністю.

Підсудний ОСОБА_6 показав, що він дійсно в під’їзді будинку по вул. Кравчука кулаком наніс потерпілому ОСОБА_11 3-5 ударів по тілу. Бились між собою ОСОБА_11 і ОСОБА_20, а він втрутився в дану бійку. Підтримав покази, дані в стадії досудового слідства ( а.с. 313-316) про те, що ОСОБА_5 наносив потерпілому удари ногами по спині.

Підсудний ОСОБА_5 повністю підтримав покази підсудного ОСОБА_6  про обставини події та додатково показав, що він особисто наніс потерпілому 4 удари ногою по спині.

 Підсудні ОСОБА_6 і ОСОБА_5 не заперечили, що побили потерпілого ОСОБА_11 безпричинно і в тому числі їх діями потерпілому спричинені тілесні ушкодження, виявлені при судово-медичному обстеженні і підтверджені висновком судово-медичної експертизи.

Потерпілий ОСОБА_11 пояснив, що в під’їзді будинку в нього виник конфлікт, бійка з ОСОБА_20 В його побитті брали участь ОСОБА_5 і ОСОБА_6: бійка тривала 5-10 хвилин.

Згідно висновку судово-медичного експерта ( а.с. 99-101) в потерпілого ОСОБА_11 виявлені легкі  тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров»я, зокрема,  струс головного мозку, забій м’яких тканин голови, грудної клітки, поперекової ділянки, забійні рани тулуба.

На думку суду, з обвинувачення підсудного ОСОБА_5 слід виключити таку кваліфікуючу ознаку, як втягнення неповнолітнього підсудного в злочинну діяльність, в пияцтво по епізоду, що ОСОБА_5 22 червня 2009 року, приблизно в 22 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на зупинці громадського транспорту поблизу гуртожитку № 4А Волинського Національного університету імені Лесі Українки по пр. Соборності,7 в м. Луцьку, достовірно знаючи, що ОСОБА_7 є неповнолітнім, схилив його до вживання алкогольних напоїв, в результаті чого довів останнього до стану алкогольного сп’яніння і втягнув  його в злочинну діяльність,- оскільки досудовим слідством не добуто доказів про те, що ОСОБА_5 примушував чи переконував, чи вчиняв інші дії стосовно неповнолітнього ОСОБА_7 щодо вживання спиртних напоїв та вчинення протиправних дій і в судовому засіданні дана обставина не знайшла свого підтвердження, оскільки підсудні ОСОБА_5 і ОСОБА_7 категорично заперечили даний факт.

Інших доказів не здобуто і така можливість вичерпана, а всі сумніви в доведеності вини підсудного трактуються в його користь.

З наведених мотивів ОСОБА_5 слід виправдати за ст. 304 ч.1 КК України на підставі ст.6 п.2 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.

Крім того, оскільки підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_7 заперечують факт перебування їх в нетверезому стані, а медичне освідування на предмет наявності алкоголю на момент вчинення інкримінованого їм діяння не проводилось, то на думку суду таку обтяжуючу обставину, як перебування в стані алкогольного сп’яніння з обвинувачення слід виключити.

Оцінюючи всі зібрані і досліджені по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що  підсудні  своїми умисними діями, вчинили злочини, передбачені:

ОСОБА_5 та ОСОБА_7 – ст. 296 ч.4 КК України, оскільки вони грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, групою осіб, із застосуванням заздалегідь приготовленого предмета для нанесення тілесних ушкоджень;

ОСОБА_5 та ОСОБА_6- ст. 296 ч.2 КК України, оскільки вони грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, групою осіб;

  Згідно акту амбулаторної судово -психіатричної експертизи ( а.с.90-93) в ОСОБА_6 на час вчинення інкримінованих йому дій  і на даний час  виявлялись і виявляються ознаки психічного розладу у вигляді органічного емоційно лабільного розладу внаслідок епілепсії, однак, ступінь змін зі сторони психіки не така, що позбавляла чи позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії( бездіяльність) і керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, визнаний осудним.

Обираючи вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, те, що злочини відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжких, особи підсудних, зокрема, те,що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не працюють і не навчаються.

Пом’якшуючою покарання підсудного ОСОБА_6 обставиною по справі є його щире каяття.

Обтяжуючих покарання підсудних обставин по справі суд не вбачає.

    Приймаючи до уваги, що ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 вперше притягуються до кримінальної відповідальності, задовільно характеризуються, потерпілі не мають до них претензій  і не наполягають на суворій мірі покарання, з врахуванням їх молодого віку; незадовільний стан здоров»я ОСОБА_6, а також, те, що ОСОБА_7 навчається, вчинив злочин будучи неповнолітнім і є неповнолітнім, його другорядну роль, те, що від його дій наслідків не наступило,  думку представника органу в справах дітей про умовну міру покарання стосовно неповнолітнього ОСОБА_7, - суд приходить до висновку, що їх виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства. Тому їм слід призначити покарання в межах санкцій статей КК України, за якими вони притягуються до кримінальної відповідальності – позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, а стосовно ОСОБА_7, крім того, ст. 104 КК України – звільнення від покарання з випробуванням, із іспитовим строком і виконанням певних обов’язків згідно ст. 76 КК України.

      Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

                                        З а  с у д и в :

ОСОБА_5  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 296 ч.2, 296 ч.4КК України, призначивши йому покарання:

за ст. 296 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на 2( два) роки;

за ст. 296 ч.4 КК України  у виді позбавлення волі строком на 4( чотири) роки;

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 5( п’ять) років.

    Виправдати ОСОБА_5  за ч.1 ст. 304 КК України,- на підставі ст. 6 п.2 КПК України за відсутністю  в його діях складу злочину.

ОСОБА_6  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.2 КК України  та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2( два) роки.

 В строк покарання засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зарахувати період їх затримання з 31 серпня по 03 вересня 2009 року включно кожному.

Неповнолітнього ОСОБА_7  визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 296 ч.4 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на  3( три) роки.

На підставі ст. 75 КК України, а стосовно ОСОБА_7, крім того, ст. 104 КК України,  звільнити засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 від відбуття, призначеного за даним вироком покарання, якщо вони протягом: ОСОБА_5- трьох років, ОСОБА_6 – двох років, а  ОСОБА_7 протягом одного року  не вчинять нового злочину та виконають покладені на них згідно ст.76 КК України обов”язки : не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця роботи, проживання, навчання; періодично з”являтись для реєстрації в зазначені органи.

           Запобіжний захід засудженим  до вступу вироку в законну силу  залишити попередній – підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляції через Луцький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

ГОЛОВУЮЧА: