НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2010 року           справа № 1-124-10                        м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області  під головуванням      

судді                                 Ушакова М.М.,

при секретарі                   Лубаєвській Л.В.,

за участю прокурора           Свириденко З.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Нововолинська, громадянка України, українка, освіта середня, не працює, не одружена, не судима, виховує неповнолітню дитину, проживає: АДРЕСА_1.

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, суд-

В С Т А Н О В И В:

Підсудна ОСОБА_1 13 лютого  2010 року в період часу з 14:00 по 15:00 годин, перебуваючи в приміщенні магазину “ІНФОРМАЦІЯ_2” по АДРЕСА_2, власником якого являється ОСОБА_2, таємно викрала бувший у використанні мобільний телефон марки “Самсунг SGH-U 300” вартістю 400 гривень, в якому була картка оператора мобільного зв’язку “КиївСтар” вартістю 25 гривень з номером НОМЕР_1  і на рахунку якої були грошів сумі 40 гривень, чим спричинила потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 465 гривень.  

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 суду показала, що вона була в магазині “ІНФОРМАЦІЯ_2”, де побачила телефон марки “Самсунг” червоного кольору, яки викрала. Викрадений телефон вона здала в ломбард за 170 гривень. У скоєному щиро розкаюється, просить її суворо не карати.

Враховуючи, що підсудна не оспорює фактичні обставини справи, і судом встановлено, що вона правильно розуміє зміст обставин даної справи, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції, заслухавши думку прокурора, підсудної, роз’яснивши їм положення ч.3 ст.299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, які ніким  не оспорюються, а обмежився лише допитом підсудної та дослідженням характеризуючих особу підсудної матеріалів.

    Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність  ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що їй інкримінуються, доведена в судовому засіданні повністю, а її умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) суд кваліфікує за  ст. 185 ч. 1 КК України.

Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_1 суд враховує тяжкість вчиненого підсудною злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу винної та обставини справи, що пом’якшують та обтяжують покарання.  

    До обставин, що пом’якшують покарання підсудній ОСОБА_1 суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання підсудній ОСОБА_1 суд не вбачає.

    Виходячи з наведеного та враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудної ОСОБА_1, яка є не судимою (а.с.24-29), не одружена, має постійне місце  проживання (а.с. 30), посередньо характеризується за місцем  проживання (а.с.31), не працює, знаходиться на обліку в лікаря нарколога з приводу вживання наркотичних засобів (а.с. 33),  на диспансерному обліку в лікаря психіатра не знаходиться (а.с. 35) є обмежено працездатною (а.с. 36) має неповнолітню дитину (а.с. 37) враховуючи, що потерпілий ОСОБА_2 не має матеріальних претензій до підсудної, а також приймаючи до уваги обставини, що пом’якшують покарання та молодий вік підсудної ОСОБА_1 суд вважає що ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції закону за яким вона притягується до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75, 76 КК України, що на думку суду, буде необхідне та достатнє для виправлення підсудної та попередження скоєння нею нових злочинів.

 Речовий доказ –  мобільний телефон марки “Самсунг SGH-U 300”, що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2 суд залишає у його   власності.

    Керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

     Визнати ОСОБА_1 винною у  вчиненні злочину передбаченого ч.1  ст. 185   КК України  і призначити їй покарання у виді  позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

          На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов’язки.

    На підставі ст. 76 КК України зобов’язати засуджену ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Початок перебігу іспитового строку рахувати  засудженій ОСОБА_1 з моменту проголошення вироку.

Речовий доказ –  мобільний телефон марки “Самсунг SGH-U 300”, що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2 залишити у його  власності.

    Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий    підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                     М.М.Ушаков