Р І Ш Е Н Н Я               № 2-28/10

                                                       ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

     27 квітня 2010 року Володимирецький районний суд Рівненської області в складі: головуючої судді- Котик Л.О.

при секретарі – Басик Г.Т.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

              в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя., мотивуючи тим, що рішенням Володимирецького районного суду від 27.08.2009 року шлюб між нею і відповідачем розірвано.

За час шлюбу ними спільно нажите нерухоме майно – житловий будинок по АДРЕСА_1 Оскільки добровільно поділ будинку не проведено, вона змушена звернутись до суду.

           У судовому  засідання ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги повністю, просила суд провести поділ будинку згідно із будівельно-технічною експертизою, а саме – за першим варіантом, виділивши їй у власність: частину передпокою 1-7; жилі кімнати 1-3, 1-4; кухню 1-2; коридор 1-1; ванну 1-9, сарай « Б-1», погріб « ПгВ» з виходом у погріб « В», вбиральню « в», Колодязь « К-1» - залишити у спільному користуванні. Виділити також 1\2 частину земельної ділянки, що призначена для обслуговування її частини житлового будинку.

           Роботи по закладанню дверних прорізів, влаштуванню входів та автономних інженерних систем покласти на відповідача. Перегородку в приміщенні 1\7 не влаштовувати. А також, оскільки з нею залишається неповнолітня дочка, не стягувати компенсацію за різницю в частках майна.

           Відповідач позов визнав, згідний на розподіл будинковолодіння відповідно до першого варіанту будівельно-технічної експертизи, відмовляється від компенсації за різницю в частках майна.

            Вислухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи, проаналізувавши наявні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

             Сторони одружилися 25.07.1992 року. Рішенням Володимирецького районного суду від 27.08.2009 року шлюб між ними розірвано.

            З матеріалів справи вбачається, і це встановлено в судовому засіданні, що під час перебування в шлюбі сторони збудували житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 Даний факт стверджується і свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 та технічним паспортом на житловий будинок.

            А як зазначено в ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

            Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу ( ст. 68 СК).

            Дружина і чоловік  мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу ( ст. 69 СК України ).

            І як вказано в ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення.За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що  розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

            Майно, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними ( ст. 71 СК України)

              Крім того, у п. 4 ст. 120 ЗК України зазначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

               Таким чином відповідно до долі у будинку власникам належить і відповідно площа земельної ділянки.

              Сторони погодилися на перший варіант поділу будинковолодіння згідно висновку будівельно-технічної експертизи.

               Відповідач відмовився від компенсації за різницю в частках майна.

               Витрати по закладанню дверних прорізів, облаштуванню входів та автономних інженерних систем – покласти на відповідача.

         Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-213 ,  ЦПК України, ст.ст. 60, 68-71 Сімейного Кодексу України, п.4 ст. 120 ЗК України, суд,-

                                                  в и р і ш и в:

      Позов задовольнити повністю.

 Провести поділ житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки, виділивши у власність ОСОБА_1 частину передпокою 1-7 ( розміром 2,00х3,6 м), жилу 1-3, жилу 1-4, кухню 1-2, коридор 1-1, ванну 1-9, сарай « Б-1», погріб « ПгВ» з входом в погріб « в1», вбиральню « в». Всього на суму 110668 грн., що становить 63\100 ідеальних частини від будинковолодіння.

Виділити в ОСОБА_1 частину земельної ділянки, площею 992 кв.м., що становить 1\2 від площі 1984 кв.м. і призначена для обслуговування  її частки житлового будинку і господарських будівель і споруд ( 742 кв.м.) та для ведення особистого підсобного господарства ( 250 кв.м.).

ОСОБА_2 виділити у власність частину передпокою 1-7 ( розміром 1,25х3,60), комору 1-8, жилу 1-6, жилу 1-5, літню кухню « В-1». Всього на суму 64570 грн., що становить 37\100 ідеальних частини від будинковолодіння.

Колодязь « К-1» - залишити у спільному користуванні співвласників.

Частину земельної ділянки під літньою кухнею і погрібом, площею 16 кв.м. – залишити у спільному користуванні. Встановити обмеження на площу 6.0 кв.м. – сервітут на право проходу до колодязя.

Звільнити сторони  від сплати державного мита на підставі ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито».

             Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Рівненської області через Володимирецький районний суд . Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ: