Справа №295/3792/16-ц

Категорія 81

2/295/1661/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.

за участю секретаря Лайчук В.В.,

представників позивача та відповідача ( за їх участі в судовому засіданні)

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

за позовом ОСОБА_1 до Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення збитків та визнання договору недійсним, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень від 27.04.2017 року, просила розірвати договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості, який буде побудований, укладений 11.03.2014 року між Багатопрофільним малим приватним підприємством "Сприяння" та ОСОБА_1 ; стягнути з відповідача збитки, у розмірі 21 021,04 доларів США, що еквівалентно 567 021,43 грн, стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 40 126,47 грн, інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 20 299,37 грн, моральну шкоду в розмірі 100000,00 грн та понесені позивачем судові витрати.

В обгрунтування вимог вказано, що 11.03.2014 року між ОСОБА_1 та Багатопрофільним малим приватним підприємством "Сприяння" в особі його власника ОСОБА_2 укладено Договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості, який буде побудований. Відповідно до договору продавець продає, а покупець купує майнові права на об`єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим договором. Сторони домовились, що об`єктом нерухомості, майнові права на які передаються за даним договором, є об`єкт нерухомості, який буде побудовано на стадії до оздоблювальних робіт, а саме: будівництво одного малоповерхового (два поверхи + мансарда) житлового будинку садибного типу в групі малоповерхових житлових будинків садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 . Продавець передає покупцю будинок на стадії до оздоблювальних робіт, а це 70% готовності, запланований термін будівництва об`єкта нерухомості, відповідно до пункту 4 договору - до 30.11.2014 року. На виконання свого обов`язку позивач сплатила відповідачу 105 000,00 грн грошовими коштами у визначений договором термін, натомість продавець свого обов`язку не виконав та до сьогоднішнього часу будинок не побудований. Оскільки запланований термін будівництва вже сплив, а продавець уникає спілкування з позивачем, 17.06.2015 року остання звернулась з листом до відповідача, в якому просила повідомити про хід будівництва. Жодної відповіді на зазначений лист не було отримано. Щодо правового обгрунтування позову, то позивач зазначила, що умови укладеного з відповідачем договору від 11.03.2014 року містять у собі елементи договору будівельного підряду та купівлі-продажу. Відповідно до частини 2 статті 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Позивач вважає, що оскільки сплатила відповідачу 105 000,00 грн, що становить 90% від 116643,22грн, будинок мав бути готовий як мінімум на 60%, натомість, продавець не побудував навіть 1%. Щодо обгрунтування суми збитків, позивач вказала, що оскільки відповідач прийнятих на себе зобов`язань не виконав, та отримані грошові кошти в добровільному порядку не повернув та продовжує ними користуватись, гроші підлягають стягненню із нарахуванням процентів та індексу інфляції. Позивач сплатила на користь відповідача 105 000,00 грн або 10510 дол. (десять тисяч п`ятсот десять доларів США) 51 цент по курсу долара згідно договору - 9,99. Офіційний курс долара США, встановлений НБУ на день подачі позову - 01.03.2016 року, становив 27,0948 грн та, відповідно, щоб купити 10510,51 дол. США необхідно сплатити 284 780,16грн. Дана сума і є збитком позивача, що підлягає стягненню на думку позивача.

Відповідачем подано письмові заперечення на позовну заяву, згідно яких відповідач зазначив, що п. 21 Договору передбачено, що покупець здійснює розрахунок за даним Договором в наступному порядку та в такі строки - 100 000,00 грн покупець сплачує за перші 5-ть місяців, рівними долями по 20000 грн. щомісяця з 1-го по 5-те число кожного місяця, і решта вартості (249650,00 грн.) Покупець проплочує продавцю в наступні 60 місяців рівними долями по 4160 грн. 83 коп. щомісяця з 1-го по 5-те число кожного місяця. Проте, позивач не виконала своїх зобов`язань по вказаному вище договору, чим сама грубо порушила умови договору та станом на момент звернення до суду позивач сплатила по даному договору, на виконання його умов лише 105000,00 грн, що підтверджується матеріалами позовної заяви. При цьому позивачем порушувалися як строки оплати так і розмір коштів, які позивач мав би вносити на розрахунковий рахунок БМП «Сприяння». Вказане, на думку відповідача, свідчить про те, що саме Позивач порушила умови договору, щодо фінансування робіт по будівництву об`єкта. Умови вказаного договору не передбачають підстав для дострокового розірвання вказаного вище договору за ініціативою покупця, тобто позивача та з підстав на які остання посилається. Відповідач зазначив, що в даному випадку позивачем не наведено жодних належних та законних підстав для дострокового розірвання вказаного вище договору за ініціативою позивача. Посилання позивача на те, що відповідач не виконав зобов`язання передбачене п. 4 договору, а саме: запланований термін будівництва об`єкта нерухомості - до 30.112014 року, жодним чином не свідчить про порушення будь-яких зобов`язань зі сторони відповідача та порушення прав позивача. Вказаний пункт не передбачає обов`язку відповідача вчинити на користь позивача жодних дій, а говорить про проведення будівельних робіт, а не введення об`єкту в експлуатацію та отримання декларації про готовність об`єкту до експлуатації. А зобов`язання щодо позивача виникають виключно за умови здійснення ОСОБА_1 100% оплати вартості майнових прав. Також є безпідставним посилання позивача на стягнення інфляційних та 3% річних, оскільки між сторонами укладено договір купівлі-продажу майнових прав, строк виконання якого не настав, оскільки позивачем не виконано основної умови щодо оплати 100% вартості договору. На підставі чого, відповідач просив відмовити у повному обсязі в задоволенні позовних вимог (т. 1, а.с. 31-35).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав викладених в уточненій позовні заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання 17.11.2020 року не з`явився, представник направив до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку втратою непрацездатності. Проте, належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання до заяви не долучено. Враховуючи період перебування даної цивільної справи в провадженні суду, підстави відкладення попередніх судових засідань, беручи до уваги, що 17.11.2020 року ОСОБА_3 з`являвся до суду та особисто подавав інші клопотання в рамках розгляду цієї ж справи, цікавився датою та часом призначення справи до розгляду, а тому суд дійшов висновку про неповажність причин неявки ОСОБА_2 в судове засідання та не вбачає достатніх та об`єктивних підстав для відкладення розгляду справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, оскільки підстав для відкладення розгляду справи не встановлено, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 11.03.2014 року між Багатопрофільним малим приватним підприємством "Сприяння" в особі його власника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено Договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості, який буде побудований (далі - Спірний договір) (т. 1, а.с. 9-15).

Відповідно до умов Спірного договору продає, а покупець купує майнові права на об`єкт нерухомості (об`єкт нерухомості, який буде побудовано, а саме будівництво одного малоповерхового (два поверхи + мансарда) житлового будинку садибного типу в групі малоповерхових житлових будинків садибного типу по АДРЕСА_1 у порядку на умовах, передбачених цим Договором та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.

Сторони домовились, що майнові права на які передаються за даним Договором, є об`єкт нерухомості, який буде побудовано на стадії до оздоблювальних робіт.

Запланований термін будівництва об`єкту нерухомості - до 30.11.2014 року.

Майнові права на об`єкт нерухомості за цим Договором передаються продавцем покупцю шляхом підписання Акту, який підписується не пізніше 20 робочих днів з дати здійснення покупцем оплати 100,00% вартості майнових прав (п. 4).

Купівля-продаж будівництва буде проводитись по договірній ціні - 349 650,00 грн (п. 18).

Покупець здійснює розрахунок за даним Договором в наступному порядку та в такі строки: 100 000,00 грн покупець сплачує за перші п`ять місяців, рівними долями по 20 000,00 грн щомісяця, з 1-го по 5-т число кожного місяця, а решта вартості (249 650,00 грн), покупець сплачує продавцю в наступні 60 місяців, рівними долями (п. 21).

Згідно прибуткових касових ордерів та квитанцій, за період з 11.03.2014 року по 12.05.2014 ркоу ОСОБА_1 сплатила БМП «Сприяння» 105 000,00 грн на виконання вимог Договору купівлі-продажу майнових прав від 11.03.2014 року .

16.06.2015 року ОСОБА_1 направила на адресу БМП «Сприяння» листа з вимогою повідомити про те, що було придбано та зроблено за отримані від ОСОБА_1 та на якій стадії знаходиться будівництво об`єкта, що є предметом Договору купівлі-продажу майнових прав від 11.03.2014 року (т. 1, а.с. 20).

Вказаного листа отримано ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 21) проте, відповіді надано не було, що не спростовано відповідачем під час судового розгляду. Тоді як, згідно п. 32 Спірного договору продавець зобов`язаний надавати на вимогу покупця інформацію, що має відношення до об`єкта нерухомості, про хід виконання будівництва об`єкта нерухомості та про дотримання графіку будівництва.

Поряд з викладеним, встановлено, що 30.04.2010 року Інспекцією ДАБК у Житомирській області надано дозвіл Багатопрофільному малому приватному підприємству "Сприяння" на виконання підготовчих робіт до будівництва групи малоповерхових житлових будинків садибного типу на орендованих земельних ділянках, що розташовані за адресою, зокрема, АДРЕСА_1 (т. 2, а.с. 17).

19.08.2010 року Інспекцією ДАБК у Житомирській області надано дозвіл Багатопрофільному малому приватному підприємству "Сприяння" на виконання будівельних робіт з будівництва групи малоповерхових житлових будинків садибного типу на орендованих земельних ділянках, що розташовані за адресою, зокрема, АДРЕСА_1 (т. 2, а.с. 18).

10.12.2012 року між Житомирською міською радою та Багатопрофільним малим приватним підприємством "Сприяння" укладено договір оренди землі, а саме земельної ділянки площею 0,2183 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 , а.с. 22).

Визначаючи характер спірних правовідносин, що виникли між сторонами справи, суд враховує, що фактично між сторонами 11.03.2014 року було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилом статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

З встановлених фактичних обставин справи слідує, що запланований термін будівництва було погоджено - 30.11.2014 року при цьому, згідно положень п. 21 Договору, з урахуванням того, що 100 000,00 грн має бути сплачено до серпня 2014 року, а решта вартості має бути сплачена протягом 60 місяців (п`яти років).

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 повністю виконала умови Договору в частині сплати протягом перших 5 місяців 100 000,00 грн, 30.11.2014 року за адресою: АДРЕСА_1 повинно було розпочатись будівництво об`єкта нерухомості, що є предметом Договору.

Згідно Акту виконаних будівельних робіт станом на 25.07.2014 року на об`єкті - малоповерховому житловому будинку садибного типу в м. Житомирі по проїзду Ожиновому у відповідності з Договором купівлі-продажу майнових прав від 11.03.2014 року, виконано робіт на 164 727,60 грн (т. 1, а.с. 100-103).

На замовлення ОСОБА_1 , Центром будівельних та земельних експертиз було виготовлено висновок експертів №68/11-2018 від 30.11.2018 року, згідно якого в договорі купівлі-продажу майнових прав від 11.03.2014 року на об`єкт нерухомості, який буде побудований, йде мова про квартиру АДРЕСА_1 та з урахуванням наданої на дослідження проектної документації, експерт дійшов висновку, що існування квартири АДРЕСА_1 , в умовах, передбачених п. 2 Договору, встановити неможливо ( т.3 а.с.211).

26.04.2017 року Управлінням ДАБК Житомирської міської ради було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил. Зі змісту акта вбачається, що за результатами проведення позапланової перевірки встановлено, що станом на 26.04.2017 року будівельні роботи не проводяться відповідно до розпорядження директора БМП «Сприяння» від 01.12.2014 року «Про консервацію будівництва» (т. 2, а.с. 9-12).

Отже, наведене дозволяє зробити висновок, що незважаючи на те, що ОСОБА_1 здійснено оплату 100 000,00 грн. та станом на 30.11.2014 року за адресою: АДРЕСА_1 повинно було розпочатись будівництво об`єкта нерухомості, що є предметом Договору, директором БМП «Сприяння» 01.12.2014 року прийнято рішення про консервацію будівництва, при цьому, змін до Спірного договору про зміну строку повної оплати вартості майнових прав на об`єкт нерухомості внесено не було (на виконання п. 73 Спірного договору, у письмовій формі), про причини зупинення будівництва об`єкта, що є предметом Спірного договору, покупця ( ОСОБА_1 ) не було повідомлено.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, а також справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/ «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.

Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу № 1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.

Аналізуючи стан та порядок виконання умов Спірного договору обома сторонами, суд вважає, що на момент укладення договору, сплати 105 000,00 грн, ОСОБА_1 правомірно очікувала, що її майнові інтереси за Спірним договором будуть задоволені.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 653 ЦК України передбачає правові наслідки зміни або розірвання договору.

У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

У постанові від 30.09.2020 року по справі № 522/3197/16-ц, Верховний Суд вказав, що у кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватись з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та/або упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Як передбачено у Спірному договорі, а саме пунктом 56, у випадках невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за даним Договором, винна сторона відшкодовує потерпілій стороні всі збитки, спричинені такими її винними діями (бездіяльністю).

Слід зауважити, що згідно пунктів 61-64 Спірного договору, продавець мав право припинити та розірвати цей договір, зокрема, на підставі порушення покупцем строків оплати майнових прав більш ніж на 30 днів. Проте, рішень про розірвання, припинення Спірного договору відповідачем не приймалось.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 ЦК України виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

За викладених обставин, враховуючи, що будівництво нерухомого майна є істотною умовою Спірного договору, яку відповідачем фактично не виконано, суд вважає, що Договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості, який буде побудований від 11.03.2014 року підлягає розірванню у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, що є прямим правовим наслідком невиконання відповідачем зобов`язання за вказаним договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 652 ЦК України в разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Щодо вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача завданих збитків у розмірі 21 021,04 доларів США, що еквівалентно 567 021,43 грн, суд зазначає наступне.

Умовами Спірного договору сторони передбачили, що оплата загальної вартості майнових прав складає 349 650,00 грн.

Відповідно до ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Кошти, на виконання п. 21 Спірного договору, ОСОБА_1 сплачувала саме у розмірі 105 000,00 грн, тобто у національній грошовій валюті.

Умовами Спірного договору сторони погодили, що вартість майнових прав на об`єкт нерухомості за 1 кв.м. у розмірі 2974,47 грн зафіксовано. Тобто, ціну визначено без подальшого перерахування у разі зміни курсу валюти.

За таких обставин, суд вважає безпідставною вимогу позивача про стягнення збитків у розмірі 21 021,04 доларів США, що еквівалентно 567 021,43 грн.

Щодо вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 40 126,47 грн та інфляційних витрат у розмірі 40 126,47 грн, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені в уточненій позовній заяві суми заборгованості належним чином не доведені, оскільки відсутній конкретний розрахунок їх нарахування.

У первісній позовні заяві позивач вказала, що кількість днів прострочення складає 456 (з 01.12.2014 року по 01.03.2015 року) та з посиланням на відповідні розрахунки визначила суму 3% річних в розмірі 3 935,34 грн та інфляційних витрат у розмірі 49 560 грн. Вказаний розрахунок не спростований відповідачем, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд задовольняє вимоги в цій частині та в межах заявлених позовних вимог.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли на підставі договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості, який буде побудований, укладений від 11.03.2014 року.

Відповідно до частини четвертої статті 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язань у договірних правовідносинах у випадку встановлення такої відповідальності законом або договором.

Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначається статтею 23 ЦК України.

Зокрема, підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути порушення майнових, особистих немайнових прав особи, а також зобов`язань у випадках, передбачених договором або законом.

Спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених Цивільним кодексом та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм слід дійти висновку про те, що ні чинним законодавством, ні договором, укладеним сторонами не передбачено право позивача на відшкодування моральної шкоди у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, а відтак суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 13 ЦК України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, звертаючись в суд з зазначеним позовом, просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне надання документів у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), передбачену ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», а не пеню, передбачену умовами договору (п. 57), за таке порушення в розмірі 0,1 відсотка від суми сплаченої Покупцем за майнові права за кожен місяць день прострочки, що суперечить умовам договору та вимогам закону.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до нього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і па підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтями 27, 31 ЦПК України визначено, що позивач самостійно визначає предмет й підстави позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову.

З огляду на зазначене, в задоволенні позовної вимоги про стягнення пені, нарахованої на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», слід відмовити з огляду на її необґрунтованість та суперечність умовам договору.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на захист свого порушеного права, шляхом розірвання договору та стягнення з відповідача на її користь 105 000,00 грн. завданих збитків, 49 560,00 грн. інфляційних та 3935,34 грн. - 3% річних, а всього 158 495,34 грн.

Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме судовий збір в сумі 1584,95 грн.

Керуючись статями 5, 12, 13, 81, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, , суд,-

У Х В А Л И В:

Розірвати договір "Купівлі-продажу майнових прав на об"єкт нерухомості, який буде побудований" від 11.03.2014 року, укладений між Багатопрофільним малим приватним підприємством "Сприяння" та ОСОБА_1 .

Стягнути з Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" на користь ОСОБА_1 105 000,00 грн. завданих збитків, 49 560,00 грн. інфляційних за період з грудня 2014 року по січень 2016 року включно) та 3935,34 грн. - 3% річних за період з 01 грудня 2014 року по 01 березня 2015 року, а всього 158 495,34 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" на користь ОСОБА_1 1584,95 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде виготовлено 27.11.2020 року

Позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_6 , ідент. код НОМЕР_1

Відповідач Багатопрофільне мале приватне підприємство "Сприяння", м.Житомир, вул. Т.Бульби-Боровця, 29-г, ЄДРПОУ 13579473

Суддя Л.М.Чішман