СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/7039/19

пр. № 2/759/693/20

19 листопада 2020 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - П`ятничук І.В.,

за участю секретаря - Кушнірчук А.Р.,

позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника позивачів - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батька, баби та діда, які проживають окремо від неї,-

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2019 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_6 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів спілкування з дитиною та просив суд постановити рішення, відповідно до якого просив зобов`язати ОСОБА_6 не перешкоджати ОСОБА_2 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити спосіб участі шляхом встановлення особистого спілкування: побачення 1 раз на тиждень у середу з 17.00 год. до 22.00 год. за місцем проживання, перебування сина; 2 вихідні дні на тиждень за місцем його проживання з 18.00 год. п`ятниці до 10.00 год. понеділка; спільний відпочинок дитини з батьком за місцем знаходження батька з 01 січня до 10 січня кожного року; з 01 травня по 10 травня кожного року; з 01 червня по 10 червня кожного року; з 14 серпня по 31 серпня кожного року; необмежене спілкування з дитиною особисто, засобами телефонного, електронного, поштового та іншого засобу зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування з дитиною; у разі якщо святкові дні припадають на день його побачення з сином або цей день передує дню побачення, або є наступним після нього, то такі дні син проводить з батьком; в день його побачення з сином, батько має право забирати сина з дому/дитячого садочка особисто а також зобов`язати ОСОБА_6 за день до його спілкування з сином надати йому точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини, а у разі настання таких змін, повідомити про це його особисто на наступний день з дня настання таких обставин.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 14.09.2013 року між ним та ОСОБА_6 будо зареєстровано шлюб, від вказаного шлюбу народився син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому 27.08.2018 р. Святошинським районним судом м.Києва шлюб між ним та ОСОБА_5 було розірвано. Як вказує позивач, відповідач чинить йому перешкоди у спілкуванні з сином, не надає можливості йому спілкуватись з сином. Мирним шляхом врегулювати спір не вбачалось можливим, всі спроби позивача призводили до конфліктів, оскільки відповідач перешкоджає позивачу бачитись з їх спільною дитиною, в зв`язку з чим позивач вимушені звернутись до суду.

Крім того, в липні 2019 року позивачі ОСОБА_4 , ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом до відповідача ОСОБА_8 про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та просили суд постановити рішення, відповідно до якого просили зобов`язати ОСОБА_8 не перешкоджати позивачам брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з онуком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановити зустрічі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з малолітнім онуком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісяця кожного 1 та 3 тижня з 10.00 год. до 15.00 год. суботи та з 10.00 год. до 15.00 год. неділі, половину зимових шкільних канікул та 1 місяць влітку для проведення сумісного відпочинку з дитиною. В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що 14.09.2013 року між їх сином ОСОБА_2 та ОСОБА_5 був укладений шлюб від якого народився ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У 2018 році шлюб між їх сином та відповідачем було розірвано. Після розірвання шлюбу відповідач не чинила перешкод у спілкуванні з онуком проте останні 2 місяці відповідач перешкоджає їм у спілкуванні з онуком, ховає його, обмежує у спілкуванні телефоном та іншими видами зв`язку, тому вимушені були звернутись до суду за захистом свої прав.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 15.05.2019 року, у справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11.09.2019 року, об`єднано в одне проведення цивільну справу № 759/7039/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батька, який проживає окремо від неї, із цивільною справою № 759/12464/19 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні баби та діда з онукою.

В судовому засіданні позивачі та їх представник позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити з викладених в ньому підстав. ОСОБА_1 вказала суду на те, що позивач ОСОБА_2 її син, після того як він почав проживати окремо з дружиною, відповідачем по справі, остання не надає їм можливості бачитись з онуком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач ОСОБА_2 також підтримав заявлені позовні вимоги, вказував, що на даний час створені всі належні умови для перебування дитини з ним, а також зазначав, що відповідач порушує його інтереси, оскільки він як батько дитини бажає в повній мірі приймати участь в виховані дитини, має всі необхідні навички для догляду за дитиною.

Відповідач та її представник в судове засіданні не з`явились, про день час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, неодноразово звертались до суду з заявами про відкладення розгляду справи, однак доказів щодо поважності причин неявки суду не надано, тому суд вважає можливим розглянути справу в відсутності відповідача та її представника. Також, слід зазначити, що ОСОБА_5 було подано до суду пояснення та відзив на заявлені позовні вимоги згідно яких, остання просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на його необґрунтованість. Крім того, заперечувала зазначаючи, що не чинить перешкод в спілкуванні баби та діда з онуком.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився. Подав суду висновок від 04.09.2019 року та від 16.09.2020 року відповідно до якого комісія з питань захисту прав дитини вважає за доцільне встановити графік зустрічей батька із сином, баби та діда із онуком, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст. 4 ЦК України).

За положенням п. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що 14.09.2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб, який рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27.08.2018 року було розірвано (т. 1 а.с. 32).

Від вказаного шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_7 , його батьками зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 33).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 , батьками останнього вказані ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Відповідно до висновку Святошинського районної в м. Києві державної адміністрації № 107-40/6946 від 04.09.2019 року, орган опіки та піклування вважає за доцільне встановити графік зустрічей батька ОСОБА_2 з сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступним чином: щосереди з 17 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв.; ІІ та IV субота з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.; два тижні влітку; половина зимових канікул ( т. 1 а.с. 107-108).

Відповідно до висновку Святошинського районної в м. Києві державної адміністрації № 107-40/5987 від 16.09.2020 року, орган опіки та піклування вважає за доцільне встановити графік зустрічей ОСОБА_4 , ОСОБА_1 з онуком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступним чином: І-ІІІ субота з 10 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв.; половина осінніх канікул; щороку з першого серпня по п`ятнадцятого серпня ( т.2 а.с. 39-40).

Вирішити питання мировою угодою, або в позасудовому порядку сторони змоги не мають.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 СК України, сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання врегульовано Сімейним кодексом України.

Згідно із ч. 6 ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України.

Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини. Метою законодавчого закріплення права батьків на спілкування з дитиною і є насамперед захист інтересів дитини. Здійснення батьками своїх прав і виконання обов`язків повинно ґрунтуватися на повазі до прав дитини і її людської гідності.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Частиною 6 статті 19 СК України встановлено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене.

Згідно положень ст. 15 ЗУ "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів; батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини

У відповідності до ст. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 158 СК України встановлено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

За змістом ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної 20.11.1959 р. Генеральною Асамблеєю ООН, є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. ст. 3, 18 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції, дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги в якості першочергового міркування при прийнятті в її відношенні будь-яких дій або рішень як в державній, так і в приватній сфері. Більш того, в ньому втілений один з фундаментальних принципів Конвенції.

Метою законодавчого закріплення права батьків на спілкування з дитиною і є насамперед захист інтересів дитини. Здійснення батьками своїх прав і виконання обов`язків повинно ґрунтуватися на повазі до прав дитини і її людської гідності.

Суд звертає увагу на те, що позивачі виявляють бажання спілкуватись та зустрічатись з дитиною, приймати участь не тільки в її утриманні а і у вихованні, що враховуючи заперечення відповідача без рішення суду змоги зробити не мають.

Слід зазначити, що умови відповідача щодо встановлення графіку спілкування позивачів з дитиною не в повній мірі відповідає інтересам позивачів та і самої дитини, оскільки після розірвання шлюбу між сторонами склались відносини, які не надають можливості сторонам спілкуватись в нормальному режимі без психологічного впливу один на одного та дитину.

Суд вважає, що батькам дитини, дідусю та бабусі слід налагодити відносини між собою в частині досягнення належного спільного виховання дитини та знайти спільні мирні шляхи вирішення питання щодо можливості періодичного спілкування батька, діда та баби з дитиною.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що судом встановлено, що сторони не домовились про порядок участі у вихованні та спілкуванні з дитиною її батька та баби і діда, внаслідок чого позивачі були змушені звернутися до суду з даним позовом, в якому просять визначити, зокрема, порядок та графік участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.

В ході розгляду справи судом не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що спілкування позивачів з дитиною буде перешкоджати нормальному її розвитку, у зв`язку з чим, суд приходить до переконання, що спілкування позивачів із дитиною буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, задоволенню життєво-важливих потреб, зростанню під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері моральної та матеріальної забезпеченості.

Суд вважає, що безпосередня участь батька у вихованні дитини, регулярне спілкування між ними не лише забезпечить виконання батьківських прав позивача, а насамперед, буде повністю відповідати інтересам дитини.

Як зазначив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі від 17.08.2017 р. №9-1580/0/4-17 «Щодо окремих питань судової практики у справах про визначення місця проживання дитини» враховуючи необхідність забезпечення однакового правозастосування у справах про визначення місця проживання дитини відповідно до вимог національного сімейного законодавства, а також врахування практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, під час вирішення такої категорії справ судам слід керуватись статтею 51 Конституції України, яка гарантує кожному із подружжя рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Схожа норма міститься також у частині шостій статті 7 Сімейного кодексу України, відповідно до якої рівність прав і обов`язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї є однією із загальних засад регулювання сімейних відносин. Це узгоджується з практикою ЄСПЛ, який неодноразово наголошував, що батьки повинні мати рівні права у спорах про опіку над дітьми, і жодні презумпції, які ґрунтуються на ознаці статі, не повинні братись до уваги (рішення у справі "Зоммерфельд проти Німеччини" ("Sommerfeld v. Germany") від 08.07.2003 р., "Цаунеггер проти Німеччини" ("Zaunegger v. Germany") від 03.12.2009 р.).

Слід також зазначити, що порядок виховання та спілкування з дитиною встановлюється шляхом особистого спілкування, і ні законодавством України та положеннями міжнародних договорів не встановлена дистанційна участь у вихованні та спілкуванні з дитиною, у тому числі шляхом залучення до такого спілкування сторонніх осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року по справі «Хант проти України» суд зазначив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі Olsson v. Sweden від 27 листопада 1992 року), і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року).

Суд наголошує, що для дитини вкрай важлива комунікація батьків у спілкуванні між собою в питаннях виховання останньої, що батьками, як встановлено судом, не здійснюється.

Батьками, сторонами у справі, - не досягнуто компромісу щодо способів участі матері у вихованні доньки, при цьому увага матері у житті дитини безкомпромісно є важливими елементом її розвитку в психологічному аспекті.

Сторони по справі, як батьки малолітньої дитини, бажають забезпечити її належне виховання, однак, в той же час, належного компромісу щодо часу проведення матері з дитиною досягнуто не було, конфліктні ситуації спричинені виключно на ґрунті неприязних стосунків батьків між собою.

Суд, вважає за необхідне зазначити про те, що саме батьки, як матір, так і батько, несуть відповідальність по відношенню до малолітньої дитини, та саме вони повинні докласти усіх зусиль для того, щоб у їх дитини виникало прагнення бути як із мамою, так і з татом.

При цьому, на обох батьках лежить відповідальність за збереження психічної рівноваги дитини, що досягається шляхом уникнення конфліктних, напружених стосунків між батьками, оскільки, саме це в подальшому може бути причиною початку емоційних розладів у дитини.

Важливо підтримувати позитивні, неконфліктні взаємини з колишнім чоловіком (дружиною), зберігати незгоду між собою у таємниці від дитини, досягти співробітництва в інтересах дитини.

З урахуванням вищевикладеного, на підставі зібраних доказів, приймаючи до уваги те, що в добровільному порядку сторони не дійшли згоди щодо визначення порядку спілкування батька та баби і діда з дитиною, а також беручи до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, стан їх здоров`я, вік дитини, беручі до увагу що обоє батьків мають рівні права щодо спілкування з дитиною та участі у їх вихованні незалежно від того, з ким проживає дитина, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову щодо встановлення в судовому порядку способу та графіку участі батька, діда та баби у вихованні та спілкуванні з дітьми.

Однак, суд вважає, що графік (регламент) такого спілкування має бути визначений із врахуванням інтересів дитини та має бути таким, що не порушує режиму дня та в майбутньому навчання дитини, не відриватиме її від нормального, звичайного для нього середовища та не заважатиме нормальному її існуванню і, при цьому, не порушуватиме принципу рівності прав батьків при участі у вихованні дітей.

Так, визначаючи способи та графік участі позивачів у вихованні малолітнього сина та онука та визначаючи години спілкування, судом враховано те, що на даний час дитина дещо втратила зв`язок зі своїм батьком, бабою та дідом, в зв`язку з чим необхідне час для відновлення стосунків між ними.

З урахуванням наведеного, суд вважає за доцільне визначити дні спілкування дитини з батьком наступним графіком: щосереди з 17 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв.; ІІ та IV субота з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.; два тижні влітку; половина зимових канікул; бабою і дідом за наступним графіком: І-ІІІ субота з 10 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв.; половина осінніх канікул; щороку з першого серпня по п`ятнадцятого серпня.

Разом з тим, суд звертає увагу сторін на те, що вони, як батьки дитини, незважаючи на взаємні непорозуміння між собою, мають вжити заходів щодо уникнення конфліктних, напружених стосунків між собою з метою досягнення співробітництва в інтересах дитини, в тому числі, знайти можливі шляхи вирішення проблем спілкування позивачів із дитиною засобами телефонного та іншого зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між ними.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 19, 141, 157, 158, 159 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 11, 12, 15 Закону України "Про охорону дитинства", ст.ст. 3, 9, 18, 27 Конвенції про права дитини, ст.ст. ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 259, 263-268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батька, баби та діда, які проживають окремо від неї - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_6 не перешкоджати ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином та онуком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити порядок участі батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за наступним графіком:

-щосереди з 17 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв.;

-ІІ та IV субота з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.;

-два тижні влітку; половина зимових канікул;

Встановити порядок участі батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за наступним графіком:

-І-ІІІ субота з 10 год. 00 хв. до 15 год. 00 хв.;

-половина осінніх канікул; щороку з першого серпня по п`ятнадцятого серпня.

В задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Сторони :

Стягувач ( позивач) - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Стягувач ( позивач) - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Стягувач ( позивач) - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Боржник ( відповідач) - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3

Суддя : І.В.П`ятничук