КИЇВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/34299/19 Головуючий у І інстанції - Саадулаєв А.І

провадження №22-ц/824/7780/2020 Доповідач у ІІ інстанції - Суханова Є.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2020 року

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Суханової Є.М.,

суддів: Гуля В.В., Сержанюка А.С.

розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2020 року про повернення заяви без розгляду у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересована ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

У березні2020 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва на дії Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиціїУкраїни щодо винесення постановипро відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Шевченківськогорайонного суду м. Києва від 10 березня 2020 року скаргу повернуто заявнику (скаржнику).

Постановляючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що при зверненні до Шевченківського районного суду м. Києва заявником не виконано вимог частини 2 ст. 183 ЦПК України щодо надіслання копії скарги з додатками іншим учасникам справи (провадження), а суду не надано доказів їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, заявник ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим і незаконним, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з неповним з`ясуванням судом обставин справи, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що на виконання вимог частини другої статті 183 ЦПК України копії скарги на дії приватного виконавця з додатками були надіслані іншим учасникам, що підтверджується описом вкладення у цінний лист і накладною, копії яких додаються до апеляційної скарги.

Тому просив ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10.03.2020 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили.

За правилом пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно із частиною другою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У зв`язку з наведеним та на підставі ухвали апеляційного суду від 01червня 2020 року, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначено у ст. 183 ЦПК України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Невиконання вимог ч.2 ст. 183 ЦПК України унеможливлює розгляд скарги у строк, встановлений ст. 447 ЦПК України.

Із матеріалів справи вбачається, що у березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва на дії Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Проте, всупереч вимогам частини другої статті 183 ЦПК України заявником не додано до скарги на дії приватного виконавця доказів її надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження), а саме: виконавцю і стягувачу.

Встановивши вказані обставини на підставі поданих заявником доказів, яким надана належна правова оцінка, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення скарги заявнику у відповідності до частини четвертої статті 183 ЦПК України.

Посилання заявника на додані до апеляційної скарги копію накладної АТ «Укрпошти» від 03березня 2020 року провідправлення цінного листа ОСОБА_3 та копію накладноїАТ «Укрпошти» від 03 березня2020 року про відправлення цінного листа Святошинському районному відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду, адже на час вирішення питання про прийняття скарги до розгляду в розпорядженні суду першої інстанції не було даних доказів, а суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення на предмет законності та обґрунтованості саме на момент їх ухвалення.

Згідно із частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина третя статті 367 ЦПК).

Дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об`єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з`явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень (пункт 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку»).

Враховуючи, що заявником не наведено поважних причин, що об`єктивно перешкоджали йому додати при зверненні до суду зі скаргою докази її надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження), тобто всі наявні у нього письмові матеріали, а суд першої інстанції не може збирати докази з власної ініціативи, то долучені до апеляційної скарги докази не можуть бути покладені в основу судового рішення суду апеляційної інстанції.

Отже, доводи апеляційної скарги є безпідставними, а висновок суду першої інстанції про повернення скарги заявнику у зв`язку з невиконанням ним вимог частини другої статті 183 ЦПК України вірним.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що право ОСОБА_1 на оскарження дій приватного виконавця у даному випадку не порушено, оскільки він не позбавлений права або можливості звернутися до суду першої інстанції з такою скаргою повторно на підставі частини восьмої статті 185 ЦПК України якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, ухвала суду першої інстанції щодо повернення скарги заявнику постановлена відповідно до вимог матеріального та процесуального законодавства і обґрунтовані підстави для її скасування відсутні.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, то розподіл судових витрат відповідно до вимог статей 141, 382 ЦПК України не проводиться.

Керуючись статтями 367 - 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 березня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Судді: Є.М. Суханова

В.В. Гуль

А.С. Сержанюк