Справа    №2-492/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель                                                                                                06 травня 2010 року

     Ковельський міськрайонний суд      Волинської області    під головуванням  

  судді Луньової Т.М.  

за участю секретаря – Бєлих Н.Б.,

представника позивача – ОСОБА_1,

відповідача -  ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі цивільну справу за  позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди завданої внаслідок злочину,   -

                                                                   встановив:

                      Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому прохає ухвалити рішення яким стягнути  з відповідача на користь позивача 12000 грн. майнової шкоди та 35000 грн. моральної шкоди.

                      Обгрунтовуючи позов позивач покликається на наступні обставини: 17 квітня 2009 року близько 00 год.30 хв. відповідач ОСОБА_2 перебуваючи у стані алкогольного сп*яніння, на подвір*ї будинку АДРЕСА_1, на грунті особистих неприязних відносин, умисно наніс позивачеві кілька ударів молотком в ніс, праву та ліву руку, спричинивши позивачеві тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носа, закритого перелому нижньої третини лівої ліктевої кістки зі зміщенням, синяків обличчя, крововиливу нижньої губи, забійної рани обличчя, синяка правого передпліччя, які за ступенем тяжкості відносяться до  середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров*я.

                       Вина відповідача у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України, а саме у заподіянні позивачеві тілесних ушкоджень  середнього ступеню тяжкості була доведена у ході розгляду кримніальної справи. Зокрема вироком Луцького міськрайонного суду  від 22 вересня 2009 року позивача засуджено  за ч.1 ст. 122 КК України і призначено покарання у виді обмеження волі на два роки та на підставі  ст. 75,76 КК України звільнено від призначеного покарання з випробуванням.

                        У зв*язку з отриманими травмами позивача 18 квітня 2009 року було прооперовано у Рівненській міській лікарні, зокрема встановлено на лівій ліктевій кістці медичну пластину та закріплено шість шурупів. Як під час  перебування на лікуванні в умовах стаціонару, так і  впродовж тривалого часу після виписки з лікарні, позивач потерпав від фізичного болю у пошкоджених руках, відчував гострий головний біль, запаморочення, зазнавав страждань у зв*язку з понівеченням обличчя. Крім цього, позивач постійно зазнавав моральних страждань у зв*язку з тим, що протягом тривалого часу був позбавлений можливості самостійно  обслуговувати себе, самостійно  справляти  свої фізіологічні потреби, був позбавлений можливості вести звичний спосіб життя, займатися звичною роботою, спілкуватися з людьми.  Протягом року позивач продовжує потерпати від наслідків отриманих травм. Продовжує страждати від головного болю, від болей у травмованій руці. Лише в березні 2010 року позивача було повторно прооперовано, зокрема видалено медичну пластину та шурупи, тож з часу отримання тілесних ушкоджень, як і на час розгляду справи в суді, позивач позбавлений можливості влаштуватися на роботу, змушений докладати додаткових зусиль задля організації свого життя.

                        Матеріальну шкоду, завдану йому неправомірними  діями відповідача у справі, позивач оцінює в 12000 грн., з яких витрати на повторну операцію та посилене харчування становлять 4000 грн.   вартість путівки, необхідної для відновлення здоров*я та реабілітації  в післяопераційний період становить 8000 грн. Моральну шкоду, яка виразилась у фізичних стражданнях позивача у зв*язку з отриманими травмами та  душевних стражданнях у зв*язку з неможливістю ведення звичного способу життя, необхідністю відшукання додаткових зусиль для організації свого життя,   позивач оцінює в 35 000 грн.  На підстав ст. 16,22,23 ЦК України прохає стягнути з відповідача у справі   матеріальну та моральну шкоду, заподіяну позивачеві неправомірними діями відповідача.

                           В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 ОСОБА_1 позов підтримала з підстав,  зазначених у позовній заяві і прохає його задовільнити.  Прохає суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача у справі на користь позивача 12000 грн. майнової шкоди та 35000 грн. моральної шкоди.

                           Відповідач ОСОБА_2, а також представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов  визнали частково. Зокрема, не заперечують проти задоволення позову в частині відшкодування матеріальної шкоди у розмірі, що підтверджується наданими позивачем фіскальними чеками, а також визнають позов в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 грн. Заперечуючи проти позову відповідач посилається на протиправну поведінку позивача, яка передувала  подіям, зазначеним  позивачем у обгрунтування позову. Зокрема пояснив, що 16 квітня 2009 року близько 23 год 30 хв позивач у справі разом з ОСОБА_7  нанесли відповідачеві кілька ударів кулаками та ногами у різні частини тіла, по голові, обличчю.  27 квітня 2009 року, у зв*язку з отриманими  травмами, відповідач звернувся за медичною допомогою. Після медичного обстеження відповідачеві було встановлено діагноз «Вегетодистонія ситуаційного генезу» та призначено курс амбулаторного лікування. Відповідно акту судово-медичного дослідження №706 від 27 квітня 2009 року відповідачеві внаслідок неправомірних дій позивача у справі було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді саден та ран лівої та правої гомілок, сколу на верхній щелепі справа коронки  1-го зуба на 1/10 та сколу  на нижній щелепі  справа  коронки 1-го зуба на 1/12, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Крім  цього, заперечуючи проти позову, вказує на відсутність обгрунтувань розміру заподіяної позивачеві матеріальної та моральної шкоди. Заперечує факт заподіяння позивачеві моральних страждань, зазначених у позові, оскільки заподіяні позивачеві  травма руки та обличчя, на думку відповідача, не були перешкодою для продовження трудової діяльності позивача, спілкування з оточуючими, тощо.

                             Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає частковому задоволенню.

                             Згідно ч.1 і ч.4 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов*язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

                            Згідно ст. 16   ЦК України кожна особа  має право звернутись до суду за захистом особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів  є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової шкоди).

                            Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної  або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

                            Обгрунтовуючи позов в частині стягнення матеріальної шкоди позивач покликається на ті обставини, що внаслідок неправомірних дій відповідача у справі йому було заподіяні тілесні ушкодження  у вигляді закритого перелому кісток носа, закритого перелому нижньої третини лівої ліктевої кістки зі зміщенням, синяків обличчя, крововиливу нижньої губи, забійної рани обличчя, синяка правого передпліччя, які за ступенем тяжкості відносяться до  середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров*я. У зв*язку з зазначеними обставинами позивач вимушений був витрачати значні кошти на придбання ліків, перев*язочного матеріалу та   спеціального харчування, а також потребує коштів для придбання  путівки у реабілітаційний заклад.

                             Факт заподіяння відповідачем ОСОБА_2 позивачеві ОСОБА_4 тілесних ушкоджень у виді закритого перелому кісток носа, закритого перелому нижньої третини лівої ліктевої кістки зі зміщенням, синяків обличчя, крововиливу нижньої губи, забійної рани обличчя, синяка правого передпліччя, які за ступенем тяжкості відносяться до  середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров*я, доводиться медичною картою №7485 стаціонарного хворого ОСОБА_4, який був госпіталізований у травматологічне відділеня Центральної міської лікарні м. Рівного  за направленням Луцької міської лікарні, копією акту судово-медичного дослідження №676 від 22 квітня 2009 року, а також вироком Луцького міськрайонного суду від 22 вересня 2009 року. Зазначеним вироком суду доводиться також та обставина, що саме внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_2 позивачеві було заподіяно тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров*я.

                            Обгрунтовуючи розмір матеріальної шкоди позивач посилається на понесені ним витрати в розмірі 4000 грн., пов*язані з операцією на лівій руці, яка була травмована внаслідок неправомірних дій відповідача та витратами, необхідними для придбання путівки  до реабілітаційної установи в сумі 8000 грн.

                            Разом з тим, хоча в судовому засіданні було доведено факт проведення  18.04.2009 року операції по встановленню на лівій ліктевій кістці позивача медичної пластини та шурупів, як і факт проведення 26 березня 2010 року повторної операції   по видаленню зазначеної пластини та шурупів, що доводиться матеріалами медичної карти №6098 стаціонарного хворого ОСОБА_4, доказів, щодо  розміру витрат, понесених позивачем у зв*язку з лікуванням, а саме 4000 грн., останнім не надано.  

                            Так, згідно фіскальних чеків, позивачем витрачено на придбання медикаментів у зв*язку з проведенням повторної  операції по видаленню  МК   в сумі 537,57 грн.          

                            У той же час доказів, щодо розміру витрат, необхідних для санаторно-курортного лікування позивача з метою післяопераційної реабілітації, позивачем суду не надано.

                             Враховуючи ту обставину, що в судовому засіданні відповідач   ОСОБА_2  визнав позов  в частині відшкодування матеріальної шкоди у розмірі, що доводиться відповідними фіскальними чеками, тобто в сумі 537,57 грн., а позивачем не надано належних доказів, щодо понесення ним інших матеріальних витрат, пов*язаних з його лікуванням внаслідок заподіяних   відповідачем тілесних ушкоджень, суд приходить до висновку, що позов в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 537 грн. 57 коп.                                                        

                           Згідно ст. 1167,1168 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала , а також в інших випадках, встановлених законом. Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров*я можу бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

                            Встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.

                             Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

                             За змістом ст.23 ЦК України   моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

                               Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

                               Суд вважає, що в судовому засіданні було доведено факт заподіяння  позивачеві ОСОБА_4 моральної шкоди внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_2, яка виразилась у стражданнях позивача                                    від фізичного болю у пошкоджених руках, у пошкоджених ділянках голови та обличчя, у стражданнях у зв*язку з понівеченням обличчя та пережитих ним незручностях у зв*язку з тривалим обмеженням функцій лівої руки, пошкодженням обличчя, що безперечно потягло негативні зміни у житті позивача, який був позбавлений можливості   вести звичний спосіб життя, займатися звичною роботою. Зазначені обставини доводяться медичними  картами стаціонарного хворого №7485 та № 6098, вироком Луцького міськрайонного суду від 22 вересня 2009 року. Зазначеними вище письмовими доказами, а саме медичною картою стаціонарного хворого №6098 доводиться і та обставина, що лише 26 березня 2010 року позивача було повторно прооперовано, зокрема видалено медичну пластину та шурупи, що свідчить про те, що позивач дійсно   з часу отримання тілесних ушкоджень вимушений був докладати додаткових зусиль задля організації свого життя.

                            Відповідно до Постанови Пленуму  Верховного Суду України  від 31 березня 1995 року №4 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»  розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану...    При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

                          Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що визначення розміру моральної шкоди, пов*язаної з наслідками злочину,   позивачем є завищеною, а тому підлягає зменшенню до 7500  грн.          

                          На підставі ст.15,30,60-62, 85, 212, 213,  215, 173,174,218  ЦПК України, ст. 16,23, 1166, 1167, 1168 Цивільного Кодексу України,  

                                                                в и р і ш и в :

                           Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди завданої внаслідок злочину задовільнити  частково.

                          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 537,57 грн. (п*ятсот тридцять сім грн. 57 коп.) матеріальної шкоди та 7500 грн. (сім тисяч п*ятсот грн.) моральної шкоди.

                           В решті позову відмовити.

                           Стягнути з ОСОБА_2 на користь  держави судовий збір в розмірі  68 грн. (шістдесят вісім грн.) та витрати з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 120 грн. (сто двадцять грн. ).                                                                                                                              

                           Рішення  може бути оскаржене до апеляційного суду Волинськоі області через Ковельський міськрайсуд  в наступному порядку: заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів з дня проголошеня  рішення; апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                           Рішення набирає законої сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

                           Головуюча:                                                            Т.М.Луньова