Постанова

Іменем України

09 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 185/10212/17

провадження № 61-2896св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля»,

третя особа - директор виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» Мкртчян Сасун Вартанович,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі - ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»), третя особа - директор виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» ОСОБА_2 (далі - третя особа ОСОБА_2 ), про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що з квітня 2017 року він працював на посаді гірничого майстра дільниці шахтного транспорту № 1 (далі - гірничий майстер дільниці ШТ-1) ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Згідно з наказом ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 26 грудня 2017 року № 236/2-к його було звільнено за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків покладених на працівника трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України.

Позивач вважав своє звільнення протиправним, оскільки протягом менше місяця його двічі, за відсутності вини, було притягнено до дисциплінарної відповідальності, які позивач пов`язує із повідомленням керівництву ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про утворення нової незалежної первинної профспілкової організації «Павлоградвугілля» (далі - НППО «Павлоградвугілля»), про склад її членів і виборних органів. Накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності йому не були надані через що він не зміг їх оскаржити.

Відповідач порушив вимоги статті 43 КЗпП України, пункту 10 статті 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», оскільки звільнив позивача без згоди профспілки - НППО «Павлоградвугілля», членом профспілкового комітету якої він є.

З огляду на викладені обставини, позивач з урахуванням уточнення позовних вимог просив суд:

визнати незаконним та скасувати наказ ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 26 грудня 2017 року № 236/2-к «Про звільнення»;

поновити його на попередньому місці роботи у ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на посаді гірничого майстра дільниці ШТ-1;

стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення з 26 грудня 2017 року до 19 вересня 2018 року в розмірі 115 497,76 грн;

постановити окрему ухвалу відносно директора ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»ОСОБА_2 щодо звільнення працівників згідно з пунктом 3 статті 40 КЗпП України без належних підстав.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач звільнив позивача із дотриманням процедури і порядку, які передбачені трудовим законодавством. Суд вважав, що на позивача правомірно накладено дисциплінарні стягнення у вигляді догани за наказами № 2358 від 27 червня 2017 року, № 5941 від 18 грудня 2017 року, № 5966 від 19 грудня 2017 року, а рішення профспілкового комітету НППО «Павлоградвугілля» від 04 червня 2018 року про відмову у надання згоди на звільнення, ОСОБА_1 з роботи, надане на запит суду в процесі розгляду справи, не містить правового обґрунтування такої відмови.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року, з урахуванням постанови цього ж суду від 21 лютого 2019 року, рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2018 року скасовано, ухвалено нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним наказ ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 26 грудня 2017 року № 236/2-к про звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді гірничого майстра дільниці ШТ-1 ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Стягнуто з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26 грудня 2017 року до 19 вересня 2018 року в розмірі 100 917,18 грн без урахування податків та інших обов`язкових платежів.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах платежу за один місяць у розмірі 11 856,39 грн з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Частково задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд дійшов висновку, що при прийнятті наказів ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 18 грудня 2017 року № 5941 та від 19 грудня 2017 № 5966 року про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень відповідач не звертався до НППО «Павлоградвугілля» для спільного розгляду питання щодо порушень допущених позивачем та за отриманням згоди про накладення на нього відповідних стягнень. При цьому позивач є не тільки членом вказаної профспілки, а також обраний членом її профспілкового комітету.

Встановивши, що до позивача були застосовані стягнення у вигляді догани без попередньої згоди виборного профспілкового органу всупереч вимогам частини другої статті 252 КЗпП України та частини третьої статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», апеляційний суд вважав, що звільнення ОСОБА_1 є незаконним, порушує його трудові права. При цьому відповідач порушив як процедуру звільнення позивача з роботи, так і процедуру притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

У лютому 2019 року ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить скасуватипостанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга, мотивована тим, що апеляційний суд не взяв до уваги та не надав оцінки щодо системності порушень позивачем трудової дисципліни, навіть у контексті чинних наказів ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 27 червня 2017 року № 2358 та від 26 грудня 2017 року № 236/-к про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

Без врахування доведеності вини позивача у вчинені ним порушень трудових обов`язків, чинності наказів про накладення дисциплінарних стягнень, які утворюють систематичність, їх неоскарження в установленому законом порядку, відсутності у позові вимоги про скасування цих наказів, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Представник ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» зазначає, що товариство отримало згоду на звільнення позивача у діючих на підприємстві профспілок, виконавши вимоги статті 43 КЗпП України.

Суд не взяв до уваги те, що підставою для поновлення на роботі може бути лише обґрунтована відмова профспілкового органу, а не сам факт звільнення особи без згоди профспілкового органу.

Представник ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» вказує, що під час розгляду справи відбулась фальсифікація доказів у справі щодо обрання ОСОБА_1 до виборних органів НППО «Павлоградвугілля».

Апеляційний суд, без врахування даних виробничого календаря на 2018 рік, неправильно розрахував розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який суд стягнув на користь позивача.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що згідно з наказом ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 10 квітня 2017 року № 65/6-к ОСОБА_1 прийнято на посаду майстра гірничого з 12 квітня 2017 року.

Наказами ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 27 червня 2017 року № 235818, від 18 грудня 2017 року № 5941, від 19 грудня 2017 року № 5966 на ОСОБА_1 накладено дисциплінарні стягнення у вигляді оголошення йому догани за порушення посадових обов`язків, що мали місце, відповідно, 20 червня 2017 року, 06 грудня 2017 року, 07 грудня 2017 року.

20 грудня 2017 року позивач не здійснив огляд стану водяних заслонів № 1 , 3, 6, 7 дільниці ШТ-1, що підтверджується доповідною запискою в. о. начальника дільниці ШТ-1 Яцуненка Є. В. від 21 грудня 2017 року, доповідною запискою гірничого майстра дільниці ВТБ-1 Аксьонова В. В., письмовими поясненнями позивача від 22 грудня 2017 року.

Відповідно до наказу ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 26 грудня 2017 року № 236/2-к, виданого на підставі наказів від 27 червня 2017 року № 2358, від 18 грудня 2017 року № 5941, від 19 грудня 2017 року № 5966, доповідних записок ОСОБА_3 (гірничого майстра ВТБ-1) від 20 грудня 2017 року та ОСОБА_4 (в. о. начальника дільниці ШТ-1) від 21 грудня 2017 року, довідок профспілок (первинні профспілкові організації ОО НПГУ ЗД та первинні профспілкові організації ППВП України, які діють на шахтах імені «Героїв Космосу» та «Благодатна») ОСОБА_1 , майстра гірничого дільниці ШТ-1, у зв`язку із систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, звільнено на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України. З цим наказом позивач ознайомився 26 грудня 2017 року, зазначив, що не згодний з ним.

За приписами статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, при цьому за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган, в силу частини третьої статті 149 КЗпП України, повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за порушення трудової дисципліни і він знову порушив її протягом року з дня застосування стягнення за перше порушення.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Статтею 43 КЗпП України передбачені випадки, у яких розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу проводиться за попередньою згодою виборного органу, зокрема це розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об`єднання профспілок).

Згідно з частиною другою статті 252 КЗпП України зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Встановлено, що звільненню ОСОБА_1 з посади майстра гірничого дільниці ШТ-1 ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» передувало вчинення ним трьох дисциплінарних проступків - неналежне виконання трудових обов`язків, за які він наказами від 27 червня 2017 року № 2358, від 18 грудня 2017 року № 5941 та від 19 грудня 2017 року № 5966 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, позивачу оголошено догани.

На момент винесення наказу ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 26 грудня 2017 року № 236/2-к, який оскаржує позивач у цій справі, вказані заходи дисциплінарного стягнення позивачем не оскаржувались, не втратили своєї юридичної сили за давністю та не були зняті достроково.

Апеляційний суд, частково задовольняючи позовні вимоги, вважав, що накази ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 18 грудня 2017 року № 5941 та від 19 грудня 2017 року № 5966, якими позивачу оголошено догани, є протиправними, оскільки ці дисциплінарні стягнення накладено без попереднього погодження з профспілковою організацією.

Таким чином, апеляційний суд вважав достатньою підставою для поновлення позивача на роботі те, що два із трьох наказів, за якими на позивача протягом року перед звільненням накладено дисциплінарні стягнення, були прийняті з порушенням встановленої частиною другої статті 252 КЗпП України.

Проте з такими висновками колегія не може повністю погодитись з таких підстав.

Позивачем зазначені накази від 27 червня 2017 року № 2358, від 18 грудня 2017 року № 5941 та від 19 грудня 2017 року № 5966 про накладення на нього дисциплінарних стягнень у вигляді стягнення не оспорювались у судовому порядку і не були предметом позову, який розглядається, а тому у суду апеляційної інстанції не було підстав надавати оцінку їх законності в межах цієї справи.

Встановивши, що ОСОБА_1 , маючи три дисциплінарні у вигляді догани за раніше вчинені дисциплінарні проступки, 20 грудня 2017 року (протягом року з дня накладення першого стягнення), порушивши покладені на нього трудові обов`язки, не здійснив огляд стану водяних заслонів № 1 , 3, 6, 7 дільниці ШТ-1, чим допустив систематичне невиконання трудових обов`язків без поважних причин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що звільнення позивача проведено з додержанням норм трудового законодавства.

При цьому суд першої інстанції правильно визнав рішення профспілкового комітету НППО «Павлоградвугілля» від 04 червня 2018 року про відмову у надання згоди на звільнення ОСОБА_1 з роботи, надане на запит суду в процесі розгляду справи, таким що, не містить правового обґрунтування такої відмови.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у позові.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстав для висновку, що суд апеляційної інстанції безпідставно скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає вимогам закону, у зв`язку з чим оскаржену постанову суду апеляційної інстанції належить скасувати, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

Керуючись статтями 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 409, 413, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» задовольнити.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року скасувати.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2018 року залишити в силі.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Дніпровського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. Крат

Судді:Н. О. Антоненко

І. О. Дундар Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук