Справа № 308/2771/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2020 року                                                                 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванов А.П., розглянувши заяву адвоката Михалківа Богдана Степановича, який діє в інтересах третьої особи ОСОБА_1 , про забезпечення позову, подану в межах цивільної справи за позовом керівника Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах держави до Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішень Ужгородської міської ради та державної реєстрації про право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:11:001:0250 та витребування її на користь територіальної громади міста Ужгорода,

встановив:

В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

За ухвалою суду від 22.11.2020 до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

26.11.2020 до суду надійшла заява представника третьої особи ОСОБА_1 адвоката Михалківа Б.С. про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:11:001:0250 площею 0,01 га з цільовим призначенням: для будівництва індивідуальних гаражів, що знаходиться в АДРЕСА_1 та заборонити відповідачу ОСОБА_3 або третім особам її забудову у будь-який спосіб до набрання рішенням суду у справі законної сили; визначити заходи зустрічного забезпечення позову, шляхом внесення заявником на депозитний рахунок суду 1000 грн.

Заява вмотивована тим, що після забудови земельної ділянки відповідачем ОСОБА_3 об`єктом нерухомості, буде фактично унеможливлено виконання рішення суду, у разі задоволення позову. При цьому вказує, що відповідач ОСОБА_3 наразі вживає заходи щодо забудови спірної земельної ділянки: почав облаштовувати паркан, про що свідчать відповідні публікації у ЗМІ, зокрема й на офіційній сторінці Ужгородського міського голови та за повідомленнями окремих громадських активістів.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється судом без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали заяви та додані до неї матеріали, матеріали цивільної справи, дійшов до наступного висновку.

Згідно з положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з положень п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст.149 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача та інших учасників справи від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу та іншим учасникам справи реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Предметом позову у вказаній цивільній справі є скасування рішення Ужгородської міської ради та державної реєстрації прав власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:11:001:0250 площею 0,01 га й витребування такої на користь територіальної громади міста Ужгорода. При цьому вказана земельна ділянка була передана рішенням Ужгородської міської ради від 09.11.2015 №1882 (згодом призупинено дію такого за розпорядження Ужгородського міського голови від 10.11.2020) у приватну власність ОСОБА_2 , який надалі відчужив таку ОСОБА_3 . Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:11:001:0250 площею 0,01 га зареєстроване за ОСОБА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 822673321101, номер запису про право власності 17311581, дата державної реєстрації 07.11.2016).

Враховуючи викладене, з наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову та заявлені представником третьої особи заходи забезпечення позову є взаємопов`язаними, а невжиття вказаних заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав учасників справи, за захистом яких такі звернулися до суду або були залучені судом, зокрема й третьої особи.

Беручи до уваги предмет даного позову, наведені докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, їх розумність та адекватність, наявність зв`язку між заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, зокрема шляхом попередження можливої забудови земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:11:001:0250 площею 0,01 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 відповідачем ОСОБА_3 та/або третіми особами, суд вважає за можливе вжити заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на вказаний об`єкт та заборони забудови такої.

Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення, суд виходить з того, що на час вирішення заяви про забезпечення позову, у суду відсутні відомості про існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Вирішуючи питання про визначення строку дії забезпечення позову: до набрання рішенням суду у справі законної сил, суд зауважує, що відповідно до ч.7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 149-159 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву адвоката Михалківа Богдана Степановича, який діє в інтересах третьої особи ОСОБА_1 , про забезпечення позову задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову:

накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:11:001:0250 площею 0,01 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 822673321101, номер запису про право власності 17311581, дата державної реєстрації 07.11.2016),

заборонити ОСОБА_3 та (або) третім особам здійснювати дії щодо забудови на земельній ділянці з кадастровим номером 2110100000:11:001:0250 площею 0,01 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

В іншій частини заяви відмовити.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвалу може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов