ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" серпня 2006 р. | Справа № 12/254/06 |
м. Миколаїв
За позовом | ЗАТ “Миколаївіндодяг”, м. Миколаїв, вул. Новосільська, 3. |
До відповідача | ЗАТ “Реєстратор”, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 25. |
Про : розірвання договору та спонукання передати систему реєстру акціонерів.
Суддя Семенов А.К.
Представники:
Від позивача | Корованенко С.А., дов. № 85 від 23.02.04 року. |
Від відповідача | Чорний М.А., дов. № 48 від 14.08.06 року. |
СУТЬ СПОРУ : Позов поданий про розірвання договору про надання послуг по веденню реєстру акціонерів № 25-ВР від 27.10.96 року та спонукання відповідача передати систему реєстру акціонерів іншому реєстратору.
Відповідач свого представника в судове засідання направив, письмовий відзив не надав, в усній формі проти позову заперечує.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд –
встановив:
27.10.96 року ЗАТ “Миколаївіндодяг” (позивач) і ЗАТ “Реєстратор” (відповідач) уклали договір по веденню реєстру акціонерів № 25-ВР.
Позивач просить розірвати зазначений договір посилаючись на ст. 188 ГК України та ст. 598 ЦК України, оскільки, на його думку, відповідач допустив значні порушення при виконанні умов договору. Також позивач просить спонукати відповідача передати систему реєстру акціонерів іншому реєстратору, з яким у позивача вже укладений новий договір.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує, оскільки зазначає, що позивач не виконав умови п. 8 договору, а саме не надіслав відповідачу повідомлення про припинення договору та не компенсував його витрати.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов до такого висновку.
Перша вимога (про розірвання договору від 27.10. 96 року № 25-ВР) задоволенню не підля-гає з наступного.
Позивач цю вимогу мотивує неотриманням від ЗАТ "Реєстратор" відповіді на свій лист від 06.04.06 року №193, який (по його думці) є пропозиція про розірвання вказаного договору. В обґрунтування вимоги позивач посилається на ст. 188 ГК України і ст. 11 ГПК України, котрі регламентують порядок зміни та розірвання договорів.
Проте, лист ЗАТ "Миколаївіндодяг" від 06.04.06 року № 193 не містить саме пропозиції відповідачеві про розірвання договору від 27.10.96 року №25-ВР. Вказаний лист не є також і письмовим повідомленням про припинення в односторонньому порядку договору від 27.10.96 року № 25-ВР. Тому належним доказом (відповідно до ст. 34 ГПК України) в обґрунтування першої вимоги не є.
Не містить пропозиції відповідачеві про розірвання або припинення договору від 27.10.96 року №25-ВР і лист ЗАТ "Миколаївіндодяг" від 12.05.06 року № 289. Повідомлення, про яке згадується у листі №289 і котре було отримано відповідачем 15.04.06 року, є вищевказаний лист позивача від 06.04.06 року № 193.
Отже, посилання позивача (в обґрунтування першої вимоги) на лист від 12.05.06 року № 289, також безпідставно.
Позивачем всупереч статті 33 ГПК України не доведено, що у нього відповідно до ст. 11 ГПК України виникло право (згідно ст. 1 ГПК України) на звернення до господарського суду з даним позовом.
Позивачем не доведено, що він відповідно до п.п. 8.1. договору від 27.10.06 року № 25-ВР письмово повідомив відповідача про припинення цього договору. Отже, позивачем не доведено, що договір від 27.10.96 року припинений за ініціативою ЗАТ "Миколаївіндодяг" в односто-ронньому порядку.
Друга вимога –зобов'язати відповідача передати систему реєстру акціонерів іншому реєстратору задоволенню не підлягає з наступного.
Відповідно до п.п.8.3. договору від 27.10.96 року №25-ВР передача Реєстру здійснюється після повідомлення відповідача у відповідності до п.п.8.1. цього договору. Як вже вищенаведене, позивач повідомлення у відповідності до п.п.8.1. договору відповідачеві не надсилав.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов’язання має викону-ватися відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Враховуючи викладене, у позові слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 33,44,49,82,84,85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. В позові відмовити у повному обсязі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолю-тивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя | А.К.Семенов |