Копія

Суворовський районний суд міста Одеси

            Справа № 2-1277

             2010 рік

       РІШЕННЯ

Іменем України

22 квітня  2010 року Суворовський районний суд міста Одеси в складі

головуючого судді Гудіної Н.І. при секретарі Мельніченко А.О.

розглянув в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_3  про стягнення боргу,

Установив:

      Позивач  звернувся до суду з позовом до відповідача  про стягнення боргу, мотивуючи  свої вимоги тим, що  у серпні 2005 року відповідач  позичив  у нього  15000 тисяч  доларів США, про що він  власноруч написав розписку.     Відповідач  зобов'язався повернути     вказану грошову суму до 26 жовтня 2007 року.   В строк, вказаний в розписці, та на неодноразові прохання позивача повернути гроші,  відповідач   гроші не повернув. В позовній заяві, позивач посилаючись на ст..571 ЦК України,  просить стягнути з відповідача подвійну суму основного боргу в сумі 30000 доларів США. Крім того позивач зазначив, що у зв’язку з тим, що  відповідач прострочив виконання взятих на себе зобов’язань він повинен сплатити:   1 % від суми боргу за  51 місяць прострочення виконання зобов’язань в сумі   7650 доларів США; 1 % від суми боргу за  17 місяців прострочення виконання зобов’язань в сумі   2550 доларів США;  неустойку - 1 % від суми боргу за  17 місяців прострочення виконання зобов’язань в сумі   2550 доларів США. Також у зв’язку  з нанесеними моральними стражданнями, позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 15000 гривень.

В судовому засіданні представник  позивача   уточнив    свої позовні вимоги і остаточно в судовому засіданні просила  стягнути з відповідача   борг в сумі    252000 гривень, що   еквівалентно  30000 доларів США;  неустойку та відсотки в сумі  102510,00 грн., що еквівалентно 12750 доларів США;  моральну шкоду в сумі 15000,00 гривень     та судові витрати в розмірі 1781,00 грн.

Відповідач  в судове  засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином,  причин неявки суду не повідомив.  

     Вивчив матеріали справи, вислухав пояснення представника  позивача, що наполягала на задоволенні позову у повному обсязі,  встановив факти та відповідні до них правовідносини,  суд дійшов до висновку про те, що позов  підлягає задоволенню   частково з наступних підстав:

     В судовому засіданні встановлене наступне:

    У відповідності з розпискою    ОСОБА_3  позичив у ОСОБА_1 гроші в розмірі 15000 доларів США    та зобов’язався повернути  суму боргу  не пізніше 26.10.2007 року.  

а.с.6

Станом на 09.03.2010 року офіційний курс  гривні до іноземної валюти, саме до одного долару   США складає 798,3800 грн..

а.с.34

     Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.  

     Частина 2 ст. 1047 ЦК України, визначає, що на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.  

     Згідно абзацу 1 ч.1 ст. 1049 ЦК України, якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом  пред’явлення вимог, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

     Відповідно до ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують   вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.  

 Згідно ст.192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця – гривня.  

Проте суд вважає, що пред’явлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 15000 доларів США. Виходячи з того, що грошовою одиницею в Україні є гривня, то стягненню підлягає сума в розмірі 15 000 доларів США, яка еквівалентна  по відношенню до гривні за курсом НБУ, курс якого складає 798,3800 гривень за 100 доларів США та сума стягнення дорівнює 119757,00 гривень.  

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.    

Стягнення моральної шкоди внаслідок невиконання зобов'язання в даній ситуації законом не передбачено та не визначено угодою сторін, тому такі вимоги задоволенню не підлягають. Крім того, суду не надано жодних доказів в обґрунтування моральної шкоди.  

Одночасно виходячи зі змісту положень ст. 570 ЦК України суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог у частині стягнення з відповідача на корить позивача у справі   зазначеної суму у подвійному розмірі, оскільки дана грошова сума не може вважатись задатком та до встановлених судом правовідносин не може бути застосовано положення ст. 571 ЦПК України.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача   відсотків та пені у зв’язку з порушенням зобов’язань, суд також вважає за необхідним відмовити з наступних підстав.

Згідно з ч..1  ст.. 1048 ЦК України,   позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором..

Відповідно до  Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»,  надання коштів (грошових)  у позику  є  фінансовою  послугою; фінансова послуга  надається   з метою отримання прибутку, різновидом якого  є проценти. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також  фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено законом. Отже в інших випадках надання грошових коштів  на умовах позики зі сплатою процентів не допускається.

Таким чином на підставі викладеного, суд дійшов до висновку про те, що стягненню   з відповідача підлягає лише сума основного боргу  в розмірі 15000,00 доларів США яка еквівалентна  по відношенню до гривні за курсом НБУ, курс якого складає 798,3800 гривень за 100 доларів США та сума стягнення дорівнює 119757,00 гривень.  

     Крім того, на користь позивача з відповідача повинно бути стягнено  судові витрати  в сумі 1781,00 грн.  

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 57,60, 169,212- 215 ,218 ЦПК України , ст. 530,611,625 ЦК України,   суд,-

Вирішив:

Позов   ОСОБА_1 до ОСОБА_3  про стягнення боргу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3  на користь ОСОБА_1 борг в сумі 119757,00 грн., судові витрати в розмірі 1781,00  грн., а всього 121538 грн.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд Суворовського району міста Одеси шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4 ст.295  ЦПК України.

Суддя- підпис

Вірно:

Суддя-

Секретар