Справа № 2 – 1594/10
2010 рік
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А І Н И
14 квітня 2010 р. м. Білгород-Дністровський
Білгород – Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого – одноосібно судді Толкаченко О.О.,
при секретарі – Ткаченко О.М.,
за участю: представника прокуратури – Козирєва М.В.,
представник позивача – Осіпова С.Г.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в місті Білгород-Дністровському цивільну справу за позовною заявою військового прокурора Болградського гарнізону в інтересах держави в особі адміністрації Державної прикордонної Служби України, Одеського загіну морської охорони військової частини 1485 Державної прикордонної служби України до ОСОБА_3, про відшкодування заподіяної державі шкоди,
В С Т А Н О В И В :
Військовий прокурор Болградського гарнізону в інтересах держави в особі адміністрації Державної прикордонної Служби України, Одеського загіну морської охорони військової частини 1485 Державної прикордонної служби України звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, про відшкодування заподіяної державі шкоди, а саме просить суд, стягнути з громадянина ОСОБА_3 на користь держави, в особі Одеського загону морської охорони – військової частини 1485 завдані державі збитки в розмірі 14572,9 (чотирнадцять тисяч п’ятсот сімдесят дві гривні дев’яносто копійок), а також стягнути з відповідача судові витрати.
У судовому засіданні представник прокуратури Козирєв Микола Вікторович підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник позивача – адміністрації Державної прикордонної Служби України Озеров Юрій Георгійович, у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву, згідно якої просив справу розглядати за його відсутністю, та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник позивача – Одеського загіну морської охорони військової частини 1485 Державної прикордонної служби України Осіпов Сергій Геннадійович у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 у попереднє та судове засідання не з’явився. Був повідомлений належним чином. Причина неявки суду невідома.
Відповідно до ч.4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей при причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів постановляє заочне рішення. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши сторони, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 01.07.2009 року у 14 годині 00 хвилин в точці з координатами ц =46°02ґN, л =30°32ґЕ у територіальному морі України, для перевірки представниками Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та Митної служби України було викликано на зв’язок та надано команду зупинитись суднові «CАPRICORN», капітан судна ОСОБА_3, що слідував з вантажем у напрямку з порту Білгород-Дністровський до порту Бургас.
Проте, ОСОБА_3, намагаючись найскоріше вийти за межі територіального моря, не виконав законне розпорядження представників Державної прикордонної служби України, чим порушив п. 8 ст. 29 Закону України «Про Державний кордон України» - коли судно не підкорюється розпорядженням представників органів Державної прикордонної служби України або інших компетентних органів України, ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення – тобто за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону.
Про скоєне правопорушення складено протоколи про адміністративне правопорушення, про зупинку й огляд судна, інші матеріали адміністративного провадження. 13.07.2009 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області розглянуті зазначені адміністративні матеріали і громадянина ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення та звільнено від адміністративної відповідальності у зв’язку із малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Водночас, для затримання та конвоювання судна – порушника військовою частиною 1485 було здійснено не запланований вихід катерів в/ч 1485 та витрачено понад кошторисні видатки моторесурс та пально-мастильні матеріали у вигляді дизельного палива марки Л-0,2-62 у кількості 2389 кг загальною варстістю 14572,9 грн., що підтверджується довідками розрахунком від 06.07.2009 року, 02.07.2009 року, 06.07.2009 року.
Військова частина 1485 здійснює фінансово-господарську діяльність та виконує покладені на неї завдання, керуючись законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік», Бюджетним кодексом України, іншими нормативно –правовими актами, згідно яких відповідає лише за тими зобовязаннями, які визначені в її кошторисі. Згідно бюджетного законодавства державні установи, до яких відноситься військова частина 1485, діють в межах затверджених кошторисів і виконують свої завдання та функції лише відповідно та в межах, затверджених наказами Міністерства фінансів України, Головного управління Державного казначейства України, Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ. Тобто все це підтверджує, що в/ч 1485 не може використати майно або взяти на себе зобовязання витратити ані копійки поза межами затвердженого кошторису та плану рахунків.
Таким чином, усі позапланові витрати військового майна, які спричинені правопорушеннями з боку третіх осіб, є заподіянням шкоди державному майну, зокрема позапланове витрачання військовою частиною 1485 на затримання порушника ОСОБА_3 пально-мастильних матеріалів, у вигдяді дизельного палива марки Л-0,2-62 на загальну суму 14572,9 грн.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Разом з тим, фінансування Державної прикордонної служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, грошові кошти на інші коди економічної класифікації, за рахунок яких командиром військової частини 1485 може бути сплачено державне мито та інші платежі у випадку самостійного пред’явлення позову не надходять протягом тривалого часу, внаслідок чого останній не спроможний захистити порушені інтереси частини.
Згідно ст. 121 Конституції України на прокурора покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
П. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, право прокурора звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб, а згідно статті 361 того ж Закону, прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво у будь-якій стадії судочинства у порядку, передбаченому процесуальним кодексом.
Відповідно до п. 6 ст. 110 ЦПК України, позови про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред’являтися також за місцем завдання шкоди.
Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», Генеральна прокуратура України та її органи - за позовами, з якими вони звертаються до суду або господарського суду в інтересах громадян і держави – від сплати державного мита звільняються.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги військового прокурора Болградського гарнізону в інтересах держави в особі адміністрації Державної прикордонної Служби України, Одеського загіну морської охорони військової частини 1485 Державної прикордонної служби України до ОСОБА_3, про відшкодування заподіяної державі шкоди є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 1166 ЦК України, ст. ст. 213, 214, 215, 224 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву військового прокурора Болградського гарнізону в інтересах держави в особі адміністрації Державної прикордонної Служби України, Одеського загіну морської охорони військової частини 1485 Державної прикордонної служби України до ОСОБА_3, про відшкодування заподіяної державі шкоди – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави, в особі Одеського загону морської охорони – військової частини 1485 завдані державі збитки в розмірі 14572,9 (чотирнадцять тисяч п’ятсот сімдесят дві гривні дев’яносто копійок).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати, а саме: державне мито 145,72 (сто сорок п’ять гривень сімдесят дві копійки), та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 (сто двадцять) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: О.О. Толкаченко
З оригіналом вірно:
Голова суду М.В.Смаглій