Ухвала

14 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 369/7118/18

провадження № 61-19546св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Кравець В. А., Мазурик О. Ф., Махлай Л. Д.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року представник ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») про стягнення пені.

ОСОБА_1 , посилаючись на частину п`яту статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», обґрунтовував своє право на стягнення пені з відповідача порушенням відповідачем умов договорів банківського вкладу, укладених у 2012-2014 роках, щодо строку повернення вкладу та виплати відсотків.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 лютого 2017 року у справі №369/1146/16-ц позов ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів, стягнення відсотків за депозитними договорами, трьох відсотків річних та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 04 жовтня 2017 року заочне рішення Києво-Святошинського районного суду від 03 лютого 2017 року змінено в частині задоволених позовних вимог про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 відсотків за депозитними договорами, визначено їх розмір у сумі 13 376,15 дол. США.

З огляду на викладене, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 09 листопада 2018 року, представник ОСОБА_1 просила стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» пеню за прострочення надання фінансових послуг відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» в сумі 137 102 075,80 грн, три відсотки річних за невиконання грошового зобов`язання згідно з нормою статті 625 ЦК України в сумі 139 878,54 грн, а всього 137 241 954,34 грн.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 4 519,60 грн, в тому числі: пеню у розмірі 3 603,50 грн та три відсотки річних у розмірі 916,10 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2019 року скасовано, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 400 000,00 грн та три відсотки річних за невиконання грошового зобов`язання у розмірі 139 878,54 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У жовтні 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року в частині задоволених позовних вимог, в цій частині залишити в силі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2019 року.

У листопаді 2019 року представник ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року в частині стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на користь позивача пені у розмірі 400 000,00 грн, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову повністю, стягнувши на користь позивача пеню в розмірі 137 102 075,80 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» та витребувано справу із суду першої інстанції. Крім того, цією ж ухвалою зупинено виконання постанови Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2019 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

У листопаді 2019 року від АТ КБ «ПриватБанк» надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому зазначено про необґрунтованість доводів касаційної скарги. Банк вважає, що суд апеляційної інстанції правильно врахував обставину явного завищення суми пені, заявленої позивачем до стягнення, а відмовляючи у задоволенні позовних вимог, обґрунтовано застосував принцип пропорційності. Тому АТ КБ «ПриватБанк» просило касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку про наявність підстав для зупинення касаційного провадження у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2020 року справу № 320/5115/17 (провадження № 61-38234св18) за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення відсотків, трьох відсотків річних та неустойки (пені) за договорами банківських вкладів, за касаційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 07 червня 2018 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду виходив із того, що необхідно відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження № 6-64цс19), а також для вирішення виключної правової проблеми, що є необхідним для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Обґрунтовуючи необхідність відступу від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду виходив з такого. За змістом наведеної постанови Великої Палати Верховного Суду вартість послуги, на яку нараховується пеня у розмірі трьох відсотків за кожен день прострочення, співпадає з розміром утримуваних банком коштів (у контексті вирішуваної справи - сума неповернутого банківського вкладу з нарахованими на нього відсотками, який після закінчення строку дії відповідного договору трансформувався у банківський рахунок). Цей висновок не ґрунтується на положеннях частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» та не відповідає нормам Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Закону України «Про банки і банківську діяльність», Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Визначення вартості вказаних послуг банку є ключовим для вирішення питання про розмір відповідальності банку.

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19), щодо застосування у подібних правовідносинах частини третьої статті 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом цієї правової норми розмір неустойки може бути зменшений рішенням суду за обов`язкової наявності кількох умов: а) якщо розмір неустойки перевищує розмір заподіяних невиконанням зобов`язання збитків; б) таке перевищення є значним; в) за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Тобто сам факт перевищення розміру неустойки над розміром збитків не є достатньою підставою для застосування цієї статті.

На думку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, вирішення наведених вище правових питань містить виключну правову проблему, а передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року справу № 320/5115/17 (провадження № 14-133цс20) прийнято та призначено до розгляду.

У пункті 10 частини першої статті 252 ЦПК встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Оскільки правовідносини у справі, що переглядається, подібні з правовідносинами у справі № 320/5115/17, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду та яка нею не розглянута, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі № 369/7118/18 до завершення розгляду справи № 320/5115/17 Великою Палатою Верховного Суду.

Керуючись статтями 252, 253, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження у справі № 369/7118/18 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення пені, зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 320/5115/17 (провадження № 14-133цс20).

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Крат