Справа № 2а-1502/10/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді – Бородавкіної С.В.
Суддів – Кашпур О.В., Баргаміної Н.М.
при секретарі – Андрушко І.М.
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, територіального управління Державної судової адміністрації в Чернігівській області, Державного казначейства України про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач 25.03.2010 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України, територіального управління Державної судової адміністрації в Чернігівській області, Державного казначейства України про визнання дій відповідачів щодо невиплати позивачу утриманого з нього податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2007 по 31.12.2009 та стягнення шляхом списання з розрахункового рахунку головного управління Державного казначейства України № 35213015004024, МФО 820172, ОПЕРУ управління НБУ в місті Києві відповідних коштів на користь позивача за період з 01.01.2007 по 31.12.2007 в сумі 8821,72 грн., з 01.01.2008 по 31.12.2008 в сумі 11507,51 грн. та з 01.01.2009 по 31.12.2009 в сумі 9938,58 грн., а всього 30267,81 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачі порушують вимоги Закону України “Про статус суддів”, необґрунтовано обмежують трудові права позивача – не проводять компенсаційних виплат утриманого з позивача податку з доходів фізичних осіб. Указом Президента України від 10.07.1995 № 584/95 “Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів”, передбачено, що заробітна плата суддів не обкладається прибутковим податком за місцем основної роботи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне.
ОСОБА_1 працює з 08 серпня 2003 року по теперішній час на посаді судді Ічнянського районного суду Чернігівської області.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України від 22.05.2003 № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб", дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Згідно п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід. Крім того відповідно до пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та і винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.
Згідно п. 22.2. ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", яким встановлено, у разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.
Так, згідно Указу Президента України "Про визнання такими, що втрачають чинність, деяких указів Президента України" від 25.12.2003 № 1497/2003, у зв'язку з прийняттям Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", - Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" від 10.07.1995 № 584/95 визнано таким, що втратив чинність з 01.01.2004, а тому заробітна плата суддів з 01.01.2004 обкладається податком з доходів фізичних осіб за місцем основної роботи на загальних підставах.
Порядок проведення компенсаційних виплат суддям у зв'язку з втратою частини заробітку, пов'язаною зі сплатою податку було передбачено п. 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про деякі питання оплати праці суддів” від 20.01.2004 № 22-р. Однак дане Розпорядження регулювало порядок оплати праці суддів лише у 2004 році, що випливає із п. 2 даного Розпорядження, а саме, компенсаційна виплата, передбачена п. 1 цього розпорядження, здійснюється в межах видатків на оплату праці, передбачених у Державному бюджеті України на 2004 рік на утримання органів судової влади.
На спростування позиції позивача, суд враховує, що відповідно до рішень Конституційного Суду України від 24.06.1999 № 6-рп/99 та 01.12.2004 № 19-рп/2004 встановлено, що однією з конституційних гарантій незалежності суддів є особливий порядок фінансування судів, а важливим механізмом їх забезпечення є встановлений частиною першою ст. 130 Конституції України обов'язок держави забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
Видатки на утримання судової влади встановлюються в Державному бюджеті України.
Таким чином, суд прийшов до висновку про те, що у 2007-2009 роках здійснення грошової компенсації сум прибуткового податку з доходів фізичних осіб, справленого з заробітної плати суддів, законодавством України та законами України про державний бюджет України на відповідний рік не встановлено.
Отже, вимоги позивача про стягнення грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, справленого з заробітної плати є безпідставними.
Колегія суддів також звертає увагу, що жодна з наведених норм не визначає компенсацію від втрати заробітної плати, пов’язаної із справлянням даного податку.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, територіального управління Державної судової адміністрації в Чернігівській області, Державного казначейства України необхідно відмовити.
Керуючись ст.160-163 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя підпис С.В. Бородавкіна
Судді: О.В. Кашпур
підписи
Н.М. Баргаміна