ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2010 р. Справа № 91735/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді                                                                                             Улицького В.З.

Суддів                                                                                                                  Олендера І.Я.

при секретарі судового засідання                                                                   Неміш О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26.10.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення в Кіцманському районі про визнання дій неправомірними і виплату державної допомоги,–            

                                                                 встановила:

У липні 2009 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до управління праці та соціального захисту населення в Кіцманському районі про визнання дій неправомірними з виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вона є матір’ю малолітньої дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В зв’язку із чим має право на отримання щомісячної грошової допомоги відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», яка встановлює таку допомогу в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Проте, відповідач у 2008 році таку допомогу виплачував у значно заниженому розмірі. Просить стягнути вказану суму з відповідача та встановити виплату допомоги в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років до досягнення дитиною трирічного віку.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з позовом в якому просить визнати дії відповідача неправомірними по призначенню, нарахуванню та виплаті їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з березня 2008 року. Зобов’язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити їй з березня 2008 року, відповідно до ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щомісячну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26.10.2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду оскаржила ОСОБА_1. Вважає, що постанова прийнята з неповним з’ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову якою позов задоволити в повному обсязі.

Апелянт як на обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що їй як застрахованій особі повинна виплачуватись допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. ст. 42, 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", а не ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є матір’ю малолітньої дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується відповідним свідоцтвом про народження та здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а отже має право на отримання щомісячної грошової допомоги відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», позаяк була застрахованою в системі загальнообов’язкового соціального страхування, що вбачається з матеріалів справи і відповідно не заперечується стороною відповідача.

Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Статями 42, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-III передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається: застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.           

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» є загальним, тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми спеціального закону, яким є Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. За вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Кабінету Міністрів України не делеговані.

Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 25 розділу II Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI стосовно внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Відповідно до пунктів 5 та 6 вказаного Рішення Конституційного Суду України положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Одночасно з цим, слід зазначити, що цим Рішенням Конституційного Суду України не визнано неконституційними положення пункту 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», які діяли по 31 грудня 2008 року.

Отже, суд першої інстанції пришов до правильного висновку, що слід відмовити у призначенні допомоги в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за 2008 рік, оскільки Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено в такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».

Щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2009 році, то згідно з ч. 2 ст. 46 розділу V Закону від 26 грудня 2008 року N 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

На даний час діє Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751 (із змінами та доповненнями).

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про законність оскаржуваних вимог правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України,  колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Кіцманського районного суду від 26.10.2009 року у справі №2а-1173/09/2406 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом одного місяця може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                                                            Улицький В.З.

Судді                                                                                                                 Олендер І.Я. ,  Каралюс В.М.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 02.04.2010 року