Справа 1/12 – 2010

Копія

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

22 квітня 2010 року  військовий місцевий суд Львівського гарнізону  у складі:

головуючого – майора юстиції СТРЕЛЬБИЦЬКОГО В.В.,

при секретарі: СЕМЕНІВІ Ю.В.,

за участю: державного обвинувача – першого заступника військового прокурора Західного регіону України полковника юстиції МИХАЛЬЧУКА В.І., підсудного ОСОБА_3,  

у відкритому судовому засіданні в м Львові,

розглянув кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовця військової частини А1463 старшини

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Троїцьке Куйбишевського району Калузької області, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, раніше несудимого, на військовій службі за контрактом з квітня 1995 року, командира відділення – старшого оператора окремого радіолокаційного взводу,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 410  ч.1  КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, в квітні 1995 року, виявивши бажання проходити військову службу за контрактом, діючи умисно, з корисливою метою, а саме: незаконно отримувати грошове забезпечення за військове звання «старшина», знаючи про те, що у його військовий квиток та обліково-послужну картку до нього внесені неправдиві відомості про присвоєння йому військових звань, ввів в оману посадових осіб військової частини 38427 (на даний час А 4324), подавши при укладенні з ним контракту про проходження військової служби вищевказаний військовий квиток та обліково-послужну картку і був зарахований на військову службу за контрактом у військовому званні «старшина».

В результаті вищеописаного ОСОБА_3, в період з квітня 1995 року по теперішній час, незаконно отримав грошове забезпечення в частині, що є різницею між окладом за військове звання «солдат» та «старшина» на загальну суму 11661 грн. 26 коп.

(Кримінальна справа відносно ОСОБА_3 в частині обвинувачення його у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України закрита та відповідно до ст. 49 КК України, ОСОБА_3 звільнений від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності).

Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_3, винним себе в пред’явленому обвинуваченні визнав повністю та дав покази аналогічні викладеному в описовій частині вироку. При цьому він пояснив, що під час оформлення документів для призову на військову службу за контрактом невідомими йому посадовими особами Кам’янка-Бузького РВК Львівської області до його обліково-послужної картки та військового квитка було внесено неправдиві відомості щодо присвоєння йому під час проходження строкової військової служби військових звань «молодший сержант», «сержант», «старший сержант» та «старшина». В подальшому, при укладенні контракту про проходження військової служби він подав командуванню військової частини 38427 (на даний час А4324) вищевказані документи. Він усвідомлював, що незаконно отримує кошти за військове звання «старшина», в зв’язку з чим, розкаявшись у вчиненому, в березні 2010 року, з’явився із зізнанням до військової прокуратури Львівського гарнізону .

Крім особистого визнання вина підсудного ОСОБА_3 у скоєнні даного злочину   підтверджується також наступними, дослідженими в судовому засіданні, доказами.

З показів свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, військовослужбовців військової частини А1463, кожного окремо, вбачається, що на початку 1995 року ОСОБА_3 був призваний на військову службу за контрактом до військової частин 12993 у військовому званні «старшина» та проходить її у цьому званні по теперішній час.

         Як видно з обліково-послужної картки до військового квитка серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 в ній містяться записи про те, що наказами командира військової частини 25656 останньому були почергово присвоєні військові звання «рядовий», «молодший сержант», «сержант», «старший сержант» та «старшина».

З особової справи ОСОБА_3 видно, що наказом командира військової частини 38427 (на даний час А 4324) № 84 від 14 квітня 1995 року останній призваний на військову службу за контрактом Кам’янко-Бузьким РВК та призначений на посаду водія-електрика військової частини 12993 (на даний час А1463), де проходить військову службу по теперішній час у військовому званні «старшина».

З наказу командира військової частини 25656 № 222 від 30 грудня 1987 року вбачається, що ОСОБА_3  був звільнений з лав Радянської армії у військовому званні «рядовий»

Відповідно до довідки фінансово-економічної служби військової частини А1463 № 132 від 24 березня 2010 року ОСОБА_3 за час проходження служби у  військовій частині А1463, в період з 14 квітня 1995 року по теперішній час, перебуваючи у військовому званні «старшина», отримав на 11661,26 грн. більше від належної йому оплати за військовим званням, за цей же період у званні «солдат» («рядовий»).

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_3 в період з квітня 1995 року по лютий 2010 років, заволодів шляхом шахрайства іншим військовим майном (грошовими коштами) на загальну суму 11661 грн. 26 коп., а тому ці його дії суд кваліфікує за ст. 410 ч.1 КК України.

Оскільки ОСОБА_3 скоїв злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів, суд, враховуючи всі обставини справи, вважає необхідним, відповідно до статті 54 КК України, позбавити його військового звання «старшина».

Разом з тим, призначаючи підсудному ОСОБА_3 вид і розмір покарання, суд враховує наступні обставини, які його пом’якшують, а саме: повне визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, з’явлення із зізнанням, щире каяття, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, тривалий термін проходження військової служби та позитивні характеристики за час її проходження, відшкодування завданої злочином шкоди.

З врахуванням обставин, що пом’якшують покарання підсудного та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, даних про його особу та конкретних обставин справи, суд приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_3 може бути досягнуто без відбування покарання та вважає можливим застосувати до нього ст.75 КК України, на підставі якої звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням.    

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324, 328 КПК України, військовий місцевий суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 410 ч.1 КК України, на підставі якої позбавити його волі строком на 3 (три) роки.

У відповідності до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробовуванням та іспитовим строком 1 (один) рік.  

 Вирок у виконання не приводити, якщо засуджений протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов’язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

У відповідності до ст.54 КК України позбавити ОСОБА_3 військового звання «старшина».

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 – підписка про невиїзд – до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Після вступу вироку в законну силу речовий доказ по справі, а саме: особову справу ОСОБА_3 – направити до військової прокуратури Львівського гарнізону .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Львівського гарнізону протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Копія вірна:

ГОЛОВУЮЧИЙ ПО СПРАВІ

МАЙОР ЮСТИЦІЇ В.СТРЕЛЬБИЦЬКИЙ