Справа 1/12 – 2010
Копія
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2010 року м. Львів
Військовий місцевий суд Львівського гарнізону у складі:
ГОЛОВУЮЧОГО – майора юстиції СТРЕЛЬБИЦЬКОГО В.В.,
при секретарі – ТУЗ О.М.,
за участю: прокурора – першого заступника військового прокурора Західного регіону України полковника юстиції ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду постанову слідчого військової прокуратури Львівського гарнізону капітана юстиції БАЛАНА М.В. від 29 березня 2010 року про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності, за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України, у зв’язку із закінченням строків давності, на підставі ст. 49 КК України, відносно військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини А1463 старшини
ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Троїцьке Куйбишевського району Калузької області, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, раніше несудимого, на військовій службі за контрактом з квітня 1995 року, командира відділення – старшого оператора окремого радіолокаційного взводу,
В С Т А Н О В И В:
З постанови слідчого військової прокуратури Львівського гарнізону, погодженої з військовим прокурором цього ж гарнізону, вбачається, що під час оформлення у 1995 році документів ОСОБА_3 для його призову на військову службу за контрактом невстановленими посадовими особами Кам’янко-Бузького РВК Львівської області до військового квитка серії НОМЕР_1 та обліково-послужної картки останнього було внесено та засвідчено гербовою печаткою вищевказаного РВК завідомо неправдиві відомості щодо присвоєння ОСОБА_3 військових звань «молодший сержант», «сержант», «старший сержант» та «старшина», в період проходження ним військової строкової служби.
В подальшому, виявивши бажання проходити військову службу за контрактом, діючи умисно, з корисливою метою, а саме: незаконно отримувати грошове забезпечення за військове звання «старшина», ОСОБА_3, усвідомлюючи та знаючи про те, що до його військового квитка та обліково-послужної картки до нього внесені неправдиві відомості про присвоєння йому військових звань, ввівши в оману посадових осіб військової частини 38427 (на даний час А4324), 14 квітня 1995 року, умисно подав при укладенні з ним контракту про проходження військової служби свій військовий квиток та обліково-послужну картку до нього із внесеними неправдивими відомостями про нібито присвоєні йому у військовій частині 25656 вищевказані військові звання і був зарахований на військову службу за контрактом у військовому званні «старшина». Того ж дня, ОСОБА_3, пред’явив свій військовий квиток та обліково-послужну картку до нього у стройову частину військової частини 38427, в результаті чого був виданий наказ командира цієї частини № 84 від 14 квітня 1995 року про зарахування його в списки військової частини у військовому званні «старшина» та призначення на посаду водія-електрика радіолокаційного взводу військової частини 12993 (на даний час А1463).
Тобто, органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.358 КК України.
В постанові слідчого ставиться питання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за скоєння ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України у зв’язку із закінченням строків давності, на підставі ст. 49 КК України, та закриття кримінальної справи відносно нього з цієї підстави.
Перший заступник військового прокурора Західного регіону України полковник юстиції МИХАЛЬЧУК в судовому засіданні підтримав дану постанову слідчого.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував проти звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи відносно нього за вчинення злочину, передбаченого ст. 358 ч. 3 КК України, у зв’язку із закінченням строків давності.
Заслухавши думки учасників процесу, та приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував проти звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття відносно нього кримінальної справи за вчинення даного злочину, за цією нереабілітуючою обставиною, а також те, що вказаний злочин був вчинений у 1995 році саме ОСОБА_3, який повністю визнав себе винним, являється злочином невеликої тяжкості, за вчинення даного злочину передбачене покарання у виді обмеження волі та менш суворе і з дня вчинення злочину минуло більше як три роки, а відповідно до ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, якщо з дня вчинення нею злочину минуло три роки, суд вважає, що відповідно до ст. 49 КК України ОСОБА_3 слід звільнити від відповідальності за скоєння ним злочину, передбаченого ст. 358 ч. 3 КК України, у зв’язку із закінченням строків давності, та кримінальну справу відносно нього закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11-1, 273, 282 та 296 КПК України, -
П О С Т А Н О В И В :
Звільнити ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, та кримінальну справу відносно нього з цієї підстави закрити.
На постанову може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Львівського гарнізону протягом семи діб з моменту її проголошення.
Копія вірна:
Головуючий по справі
майор юстиції В. СТРЕЛЬБИЦЬКИЙ