Справа 1/13 – 2010
Копія
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 квітня 2010 року військовий місцевий суд Львівського гарнізону у складі:
головуючого – майора юстиції СТРЕЛЬБИЦЬКОГО В.В.,
при секретарі: СЕМЕНІВІ Ю.В.,
за участю: державного обвинувача – військового прокурора Івано-Франківського гарнізону полковника юстиції ОЛЕЙНЯША М.І., підсудного ОСОБА_2,
у відкритому судовому засіданні в м Львові,
розглянув кримінальну справу по обвинуваченню військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини 1241 старшого сержанта
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Шепіт Путильського району Чернівецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей 2001 та 2008 років народження, раніше несудимого, на військовій службі за контрактом з грудня 1997 по грудень 2003 року та з травня 2004 року по теперішній час,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 410 ч.2 КК України.
Судовим слідством військовий місцевий суд
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2, 1 грудня 1997 року, виявивши бажання проходити військову службу за контрактом у військовій частині А3448, діючи умисно з корисливою метою, а саме: незаконно отримувати грошове забезпечення за військове звання «старший сержант», усвідомлюючи та знаючи про те, що до його військового квитка занесені недостовірні відомості про присвоєння йому військових звань, ввівши в оману посадових осіб Путильського РВК Чернівецької області та вищевказаної військової частини, умисно подав для оформлення особової справи військовослужбовця на службу за контрактом свій військовий квиток і був зарахований на неї у військовому званні «старший сержант». 1 грудня 2003 року ОСОБА_2 був звільнений з військової служби, у зв’язку із закінченням строку контракту, та був направлений і поставлений на облік військовозобов’язаних до Чернівецького МВК.
В подальшому, 24 травня 2004 року, ОСОБА_2, виявивши бажання проходити військову службу за контрактом у військовій частині 1241, повторно, ввівши в оману посадових осіб Чернівецького МВК та вказаної військової частини, подав для оформлення особової справи військовослужбовця свій військовий квиток і знову був зарахований на військову службу за контрактом у військовому званні «старший сержант».
В результаті вищеописаного ОСОБА_2, в період з грудня 1997 року по листопад 2003 року, включно, та з травня 2004 року по березень 2010 року, незаконно отримав грошове забезпечення в частині, що є різницею між окладом за військове звання «рядовий(солдат)» та «старший сержант» на загальну суму 5600 грн. 10 коп.
(Кримінальна справа відносно ОСОБА_2 в частині обвинувачення його у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України закрита та відповідно до ст. 49 КК України, ОСОБА_2 звільнений від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності).
Допитаний в судовому засіданні підсудній ОСОБА_2, винним себе в пред’явленому обвинуваченні визнав повністю та дав покази аналогічні викладеному в описовій частині вироку. При цьому він пояснив, що в травні 1997 року, при звільненні з військової строкової служби в запас, посадовими особами військової частини А0276, на його прохання, до військового квитка були внесені недостовірні відомості про присвоєння йому військових звань. Ким саме це було зроблено він пригадати зараз не може. За час проходження строкової служби жодних військових звань, в тому числі: «молодший сержант». «сержант» та «старший сержант» командуванням йому не присвоювалось. Вказаний військовий квиток він пред’явив при постановці на облік військовозобов’язаних до Путильського РВК Чернівецької області. В подальшому, в грудні 1997 року та травні 2004 року, при укладенні контрактів про проходження військової служби, він подав командуванню військових частин А3448 та 1241, відповідно, вищевказаний військовий квиток з недостовірними відомостями про присвоєння йому військових звань. Розкаявшись у вчиненому, освідомивши неправомірність своїх дій, він, в березні 2010 року, з’явився із зізнанням до військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону.
Крім особистого визнання вина підсудного ОСОБА_2 у скоєнні даного злочину підтверджується також наступними, дослідженими в судовому засіданні, доказами.
Свідок ОСОБА_4, старший помічник начальника штабу (з стройової частини та кадрів) військової частини 1241, в судовому засіданні показав, що ОСОБА_2 з травня 2004 року по теперішній час проходить військову службу за контрактом у військової частини 1241 в званні «старший сержант». Дані про наявність у ОСОБА_2 вказаного військового звання відображені у військовому квитку та особовій справі останнього.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , начальник фінансової служби (головний бухгалтер) військової частини 1241, показав, що ОСОБА_2 в період проходження військової служби у цій частині отримував надбавку за військове звання «старший сержант». Різниця між фактично отриманою сумою грошового забезпечення ОСОБА_3 за військове звання «старший сержант» та сумою, яку він би отримав за військове звання «рядовий» за період з травня 2004 року по березень2010 року становить 4 490 грн. 19 коп.
З показів свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, колишніх співслужбовців ОСОБА_2, кожного окремо, вбачається, що під час проходження ними строкової військової служби, разом з підсудним, останньому військових звань «молодший сержант», «сержант» та «старший сержант» ні під час проходження, ні при звільненні з військової служби у запас не присвоювалось.
З особових справ ОСОБА_2 №389 з Чернівецького МВК та з військової частини 1241 вбачається, що ОСОБА_2, в період з грудня 1997 року по листопад 2003 року, включно, та з травня 2004 року по березень 2010 року, проходив військову службу за контрактом у військовому званні «старший сержант». Крім цього у вказаних особових справах зазначено, що військове звання «старший сержант» присвоєно ОСОБА_2 наказом командира військової частини А0276 від 06 травня 1997 року під час проходження останнім строкової військової служби.
Як вбачається з облікових карток до військового квитка серії НС № 6417390 ОСОБА_2, вилучених з Чернівецького МВК та Вижницько-Путильського ОРВК Чернівецької області, останній був поставлений на облік військовозобов’язаних після звільнення у запас з військової строкової служби у військовому званні «старший сержант».
Відповідно до архівних документів фонду 3033, опису 44771, справи -5,6,7, справа №28 том1 та том2 наказів командира військової частин А0276 (по стройовій частині) ОСОБА_2 жодних військових звань не присвоювалось.
З архівних документів військових частин А3448, А0263, А0270 (фінансових документів) у Галузевому Державному архіві Міністерства оборони України, а саме: відомостей на виплату грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з листопада 1999 року по жовтень 2003 року у військових частинах А3448, А0263, А0270, видно, що останній отримував надбавку за військове звання «старший сержант».
Відповідно до довідок-розрахунків №216 від 29 березня 2010 року та №1/1-222 від 12 березня 2010 року за час проходження військової служби за контрактом в період з грудня 1997 року по листопад 2003 року, включно, та з травня 2004 року по березень 2010 року, ОСОБА_2 отримав переплату за військове звання між військовими званнями «старший сержант» та «рядовий (солдат)» на загальну суму 5600 грн. 10 коп.
Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_2 в період з грудня 1997 року по листопад 2003 року, включно, заволодів шляхом шахрайства іншим військовим майном (грошовими коштами) на загальну суму 1109 грн. 91 коп. Він же в період з травня 2004 року по березень 2010 року, повторно, заволодів шляхом шахрайства іншим військовим майном (грошовими коштами) на загальну суму 4490 грн. 19 коп., а тому ці дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 410 ч.2 КК України.
Оскільки ОСОБА_2 скоїв злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів, суд, враховуючи всі обставини справи, вважає необхідним, відповідно до статті 54 КК України, позбавити його військового звання «старший сержант».
Разом з тим, призначаючи підсудному ОСОБА_2 вид і розмір покарання, суд враховує наступні обставини, які його пом’якшують, а саме: повне визнання вини, сприяння розкриттю злочину, з’явлення із зізнанням, щире каяття, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, тривалий термін проходження військової служби та позитивні характеристики за час її проходження, відшкодування завданої злочином шкоди.
Суд, також приймає до уваги сімейний стан підсудного, який має на утриманні двох малолітніх дітей.
З врахуванням обставин, що пом’якшують покарання підсудного та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, даних про його особу та конкретних обставин справи, суд приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_2 може бути досягнуто без відбування покарання та вважає можливим застосувати до нього ст.75 КК України, на підставі якої звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 410 ч.2 КК України, на підставі якої позбавити його волі строком на 5 (п’ять) років.
У відповідності до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробовуванням та іспитовим строком 1 (один) рік.
Вирок у виконання не приводити, якщо засуджений протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 наступні обов’язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.
У відповідності до ст.54 КК України позбавити ОСОБА_2 військового звання «старший сержант».
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 – підписка про невиїзд – до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Після вступу вироку в законну силу речові докази по справі, а саме:
- перераховані в т.1 а.с. 65-90, 112-113,116 – повернути до Чернівецького МВК за належністю;
- перераховані в т.1 а.с. 93- 101 – повернути до військової частини 1241 за належністю;
- перераховані в т.2 а.с. 99-102 – повернути до Вижницько-Путильського ОРВК Чернівецької області за належністю.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Львівського гарнізону протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Копія вірна:
ГОЛОВУЮЧИЙ ПО СПРАВІ
МАЙОР ЮСТИЦІЇ В.СТРЕЛЬБИЦЬКИЙ