Справа № 208/18/20

№ провадження 2/208/1183/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 грудня 2020 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

Головуючого, судді – Івченко Т.П.,

За участі секретаря судового засідання – Корнієнко К.Є.,

Представника позивача – ОСОБА_1 ,

Представника треті особи без самостійних вимог, щодо предмету спору, - Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради – Верезуб П.В.,

Представника відповідача № 1 ОСОБА_2 , адвоката – Стребіж А.О.,

розглянув у підготовчому провадженні питання про прийняття заяви Кам`янської міської ради про зміну предмету позову за позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,  треті особи без самостійних вимог, щодо предмету спору:  ОСОБА_4 , Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради, Приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Красношлик Віктор Вікторович «про визнання недійсним договору поділу станції технічного обслуговування, скасування рішення державного реєстраторів та знесення самочинно збудованих об`єкта нерухомості», 

встановив:

02 січня 2020 року до суду надійшла позовна заява Кам`янської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,  треті особи без самостійних вимог, щодо предмету спору:  ОСОБА_4 , Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янсьої міської ради, Приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Красношлик Віктор Вікторович «про визнання недійсним договору поділу станції технічного обслуговування, скасування рішення державного реєстраторів та знесення самочинно збудованих об`єкта нерухомості», якою заявлені наступні вимоги:

1.Визнати недійсним договір про поділ станції технічного обслуговування та магазину непродовольчих товарі укладеного між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу та застосувати наслідки недійсності.

2.Скасувати рішення про реєстрацію права власності та їх обтяжень (індексний номер 35978440 від 04.07.2017, згідно якого зареєстроване право приватної власності ОСОБА_3 на станцію технічного обслуговування Б-1, загальною площею 210,6 кв.м, частини огорожі № 1, 1/2 частина воріт №2, ворота 3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

3.Скасувати рішення про реєстрацію права власності та їх обтяжень (індексний номер 35980444 від 04.07.2017, згідно якого зареєстроване право приватної власності ОСОБА_2 на станцію технічного обслуговування В-1 та магазин непродовольчих товарів, загальною площею 181,9 кв. м., частини огорожі № 1,1/2 частини воріт № 2., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

4. Зобов`язати відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 знести за власний рахунок самочинно збудовані ними об`єкти нерухомого майна а саме:

станцію технічного обслуговування Б-1, загальною площею 210,6 кв.м, частини огорожі № 1, 1/2 частина воріт №2, ворота 3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

станцію технічного обслуговування В-1 та магазин непродовольчих товарів, загальною площею 181,9 кв. м., частини огорожі № 1,1/2 частини воріт № 2., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

станцію технічного обслуговування В-1 та магазин непродовольчих товарів, загальною площею 181,9 кв. м., частини огорожі № 1,1/2 частини воріт № 2., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

5. Визнати відсутнім права користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02.07.2020 року відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою Кам`янської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,  треті особи без самостійних вимог, щодо предмету спору:  ОСОБА_4 , Департамент комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради, Приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Красношлик Віктор Вікторович «про визнання недійсним договору поділу станції технічного обслуговування, скасування рішення державного реєстраторів та знесення самочинно збудованих об`єкта нерухомості», за правилами загального позовного провадження.

09.07.2020 року позивачем під час підготовчого провадження подано заяву про зміну предмету позову, згідно до якої позивач посилаючись на ст. 26 Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», заявив про зміну предмету позову, виклав позовну заяву до тих самих сторін у справі, за наступною редакцією, а саме:

1.Визнати недійсним договір про поділ станції технічного обслуговування та магазину непродовольчих товарів від 04 липня 2017 року, укладеного між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Красношликом Віктором Вікторовичем.

2.Скасувати рішення про реєстрацію права власності та їх обтяжень (індексний номер 35978440 від 04.07.2017, згідно якого зареєстроване право приватної власності ОСОБА_3 на станцію технічного обслуговування Б-1, загальною площею 210,6 кв. м, частини огорожі № 1, 1/2 частина воріт №2, ворота 3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та припинити право приватної власності ОСОБА_3 на станцію технічного обслуговування Б-1, загальною площею 210,6 кв. м, частини огорожі № 1, 1/2 частина воріт №2, ворота 3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 838570012104

3.Скасувати рішення про реєстрацію права власності та їх обтяжень (індексний номер 35980444 від 04.07.2017, згідно якого зареєстроване право приватної власності ОСОБА_2 на станцію технічного обслуговування В-1 та магазин непродовольчих товарів, загальною площею 181,9 кв. м., частини огорожі № 1,1/2 частини воріт № 2., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та припинити право власності ОСОБА_2 на станцію технічного обслуговування В-1 та магазин непродовольчих товарів, загальною площею 181,9 кв. м., частини огорожі № 1,1/2 частини воріт № 2., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

4. Зобов`язати відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 знести за власний рахунок самочинно збудовані ними об`єкти нерухомого майна а саме:

станцію технічного обслуговування Б-1, загальною площею 210,6 кв.м, частини огорожі № 1, 1/2 частина воріт №2, ворота 3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

станцію технічного обслуговування В-1 та магазин непродовольчих товарів, загальною площею 181,9 кв. м., частини огорожі № 1,1/2 частини воріт № 2., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

станцію технічного обслуговування В-1 та магазин непродовольчих товарів, загальною площею 181,9 кв. м., частини огорожі № 1,1/2 частини воріт № 2., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

5. Визнати відсутнім у відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 .

- це матеріальний зміст цієї вимоги.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20.10.2020 року заява Кам`янської міської ради «про зміну предмету позову від 09 липня 2020 року» -  повернута, так як подана заява не узгоджується, з одночасно заявленими вимогами щодо зміни предмету та підстави позову, так як позивачем фактично заявлено нові позовні вимоги майнового характеру, що стосується майнових прав відповідачів, без дотримання загальних вимог до позовних заяв передбачених ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Отримав зазначену ухвалу, позивачем 16.11.2020 року подано ному заяву про зміну предмету позову, згідно до якої заявлені вимоги:

1.Визнати недійсним договір серії 1025 від 04.07.2017 про поділ станції технічного обслуговування та магазину непродовольчих товарів, укладеного між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Красношликом Віктором Вікторовичем.

2.Скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на станцію технічного обслуговування, загальною площею 210,6 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 12915351121034) з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_3 на вказаний об`єкт нерухомого майна (номер запису про право 21222741).

3.Скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) на станцію технічного обслуговування та магазин непродовольчих товарів, загальною площею 181,9 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 1291591912104), з одночасним припиненням речових прав на вказані об`єкти нерухомого майна (номер запису про право 21223810).

4 Зобов`язати відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 знести за власний рахунок самочинно збудовані ними об`єкти нерухомого майна а саме:

станцію технічного обслуговування Б-1, загальною площею 210,6 кв.м, частини огорожі № 1, ‘/г частина воріт №2, ворота 3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;

станцію технічного обслуговування В-1 та магазин непродовольчих товарів, загальною площею 181,9 кв. м., частини огорожі № 1,1/2 частини воріт № 2., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

станцію технічного обслуговування В-1 та магазин непродовольчих товарів, загальною площею 181,9 кв. м., частини огорожі № 1,1/2 частини воріт № 2., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

5. Визнати відсутнім права користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 .

25.11.2020 року від представника відповідача № 1 – адвоката Стребіж А.О. надійшла заява про повернення заяви про зміну предмету позову, за наступних підстав, а саме: не сплати позивачем судового збору згідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», порушеннями п. 2 ч. 2 ст. 49, ч. 3 ст. 49 ЦПК України, з врахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.02.2019 року у справі № 907/9/17, у Постанову Верховного Суду від 03.08.2020 року у справі № 911/2139/19, недотримання позивачем вимог ст.ст. 175-177 ЦПК України, не врахуванням підстав повернення попередньої заяви про зміну предмету позову заявлену позивачем від 09.07.2020 року, та враховуючи що позивачем - Кам`янською міською радою подано не заяву про зміну предмету позову, а заявлені нові позовні вимоги, а саме: з одночасним припиненням речових прав на вказані об`єкти нерухомого майна (номер запису про право 21223810); з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_3 на вказаний об`єкт нерухомого майна (номер запису про право 21222741), а тому таке право позивач має право реалізувати шляхом звернення із новим позовом, в передбаченому ЦПК України порядку, а тому просить заяву повернути позивачу.

Так. 16.11.2020 року за заявою позивача було оголошено перерву в підготовчому провадження, з метою уточнення своєї позиції з врахуванням заперечень наголошених представниками відповідачів під час засідання.

Зазначене клопотання сторони позивача було задоволено, та надано час для узгодження правової позиції позивачу, і призначено засідання на 14.12.2020 року.

14.12.2020 року представник позивача ОСОБА_1 наголосив на тому, що сторона позивача підтримує заявлені вимоги, які прохає прийняти в редакції викладеної у заяві від 16.11.2020 року про зміну предмету позову.

Представник відповідача № 1 – адвокат Стребіж А.О., з врахуванням зазначених представником позивача позиції, просила задовольнити її заяву про повернення позивачу заяви про зміну предмету позову.

Вирішуючи питання про прийняття заяви про зміну предмету позову, суд враховує, що згідно до правової позиції викладеної у Постанові Верховного Суду у справі №363/4852/17 від 03.06.2020, згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 331 ЦКУ якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – це офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. ВС вказав, що державна реєстрація не є способом набуття права власності. Вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення прав власності на нерухоме майно або інших речових прав.

В той же час, на виконання положень Постанови КМУ №367 від 27.03.2019 року «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності», якою, зокрема, було затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна, розробив Порядок визначення реквізитів адреси об`єкта будівництва, об`єкта нерухомого майна.

Як вбачається із заяви про зміну предмету позову, стороною позивача не наведені обов`язкові реквізити нерухомого майна, та речових прав на нерухоме майно, вимоги щодо якого зазначено.

Крім того, з боку позивача станом на 14.12.2020 року не наведено підстави визначення наявносності вартості нерухомого майна, щодо якого заявлено вимоги, так як пунктом 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості;

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Пунктом 1 ч. І ст. 3 цього ж Закону визначено, що судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 ст. 4 цього Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, судовий збір справляється у розмірі -1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, вирішуючи питання про прийняття заяви про зміну предмету позову, суд керується приписами ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

За статтею 176 ЦПК України, ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на майно, як припинення права власності, мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Наведене узгоджується із правовим висновком, зробленим Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26 лютого 2019 року в справі № 907/9/17 (провадження № 12-76гс18).

Позивач при зверненні із позовом заявляючи п`ять немайнових вимог, сплатив судовий збір за кожну немайнову вимогу, що підтверджено платіжними дорученнями № 1186, 1180, 1181, 1184,1185 (т. 1 а.с. 26-30).

При зверненні із заявою щодо зміни предмету позову від 09.07.2020 року, позивач заявляючи додатково дві майнові вимоги, доказів сплати судового збору, в передбаченому законом порядку, не надав.

       Згідно пп. 1,2 п.1Постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2014р. № 358 «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» установлено, що оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (в тому числі і платежу у вигляді судового збору), є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав; інформація із звіту про оцінку майна, звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок, що складений для цілей оподаткування, вноситься безперешкодно та безоплатно до Єдиної бази даних звітів про оцінку. Зазначена інформація складається за встановленою Фондом державного майна формою та є додатком до звіту. Підтвердженням такої вартості слугує звіт про оцінку майна, строк дії якого становить не більше шести місяців з дати оцінки, проте позивачем не надано до суду звіту про оцінку кожного спірного майна, станом на день подачі позову до суду, на підтвердження ціни позову.

Згідно ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від плати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п/п 1, 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону «Про судовий збір» за подання заяви майнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить від 2102 гривень до 735700 гривень, залежно від оціночної вартості майна. 

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних зав майнового та немайнового характеру.

Таким чином, позивачу слід надати суду докази визначення вартості нерухомого майна щодо якого заявлено позовні вимоги, з метою визначення розміру судового збору, який справляється з урахуванням дійсної ціни позову та вартості спірного нерухомого майна станом на день подачі позову.

Також слід зазначити, за ким зареєстровано на даний час право власності на нерухоме майно, на підтвердження чого надати відповідні належні докази, зокрема, Витяг з Реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом, визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду, враховуючи наявність підстав звільнення від сплати судового збору.

Суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Так, встановив в межах підготовчого провадження під час судового засідання 14.12.2020 року, що подана заява про зміну предмету позову від 16.11.2020 року підтримується стороною позивача, усунення недоліків заяви у відповідності до ст.ст. 175, 177 ЦПК України не подано, а тому встановив в ході підготовчого провадження, що вказані недоліки не узгоджуються із приписами ЦПК України, така заява підлягає залишенню без руху.

Так, згідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК (1618-15 ) або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.

Якщо порушення правил статей 119, 120 ЦПК ( 1618-15 ) виявлені при розгляді справи, вони усуваються в ході судового розгляду або настають наслідки, передбачені пунктом 8 частини першої статті 207 ЦПК ( 1618-15 ).

Тому в разі надходження до суду однієї заяви (клопотань) щодо заявлених позовних вимог про їх збільшення, доповнення, зміну, та інше, саме суд виходячи зі змісту таких заяв, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Таким чином, встановив, що позивачем при зверненні із заявою про зміну предмету позову (т. 2 а.с. 7-9) від 16.11.2020 року, фактично заявлені нові позовні вимоги, що не узгоджується із правами визначеними п. 2 ч. 2 ст. 49, ч. 3 ст. 49 ЦПК України, так як у позивача є лише право на збільшення або зменшення позовних вимог та зміну предмету позову, тобто тих вимог які вже заявлені, а тому таке право позивач має право реалізувати шляхом звернення із новим позовом, в передбаченому ЦПК України порядку, а не в межах існуючого провадження, так як одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Так, згідно до вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Ч. 2 ст. 185 ЦПК України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

А тому, встановив що заява про зміну предмету позову від16.11.2020 року подана без дотримання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, та є такою, що не узгоджується, з одночасно заявленими вимогами щодо зміни предмету та підстави позову, фактично заявляючи нові позовні вимоги майнового характеру, що стосується майнових прав відповідачів, без дотримання загальних вимог до позовних заяв передбачених ст.ст. 175, 177 ЦПК України,

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. п. 2 ч. 2 ст. 49, 175-177, 185, 189, 197, ЦПК України, -

ухвалив:

Заяву Кам`янської міської ради «про зміну предмету позову від 16 листопада 2020 року» - залишити без руху.

Надати позивачу для усунення зазначених недоліків – десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Та що згідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо:

8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Згідно ст.353 ЦПК України, ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. 

       Суддя :                                                        Івченко Т. П.