ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,
суддів: Гусака М.Б., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В.,
Самсіна І.Л., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г.,
при секретарі судового засідання Міщенко Т.В.,
за участю представників:
позивача – Глоби А.В.,
відповідача – Кондратенко О.О., ?
розглянувши за винятковими обставинами у відкритому судовому засіданні за скаргою Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення справу за позовом Акціонерного товариства ?Онікс? до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання внести зміни до ліцензії та виписати рахунок на сплату грошового ліцензійного збору,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2005 року Акціонерне товариство ?Онікс? звернулося до суду з названим позовом.
Господарський суд м. Києва постановою від 14 листопада 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 6 лютого 2007 року, позов Акціонерного товариства ?Онікс? задовольнив частково:
визнав протиправним та скасував рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 19 січня 2005 року № 46 в частині оголошення конкурсного відбору на отримання ліцензій на право користування каналами мовлення в Житомирській області, м. Житомирі, частота 101,3 МГц, потужність 1,0 кВт, обсяг мовлення 24 год/добу та Черкаській області, м. Черкаси, частота 91,0 МГц, потужність 1,0 кВт, обсяг мовлення 24 год/добу;
зобов’язав відповідача внести зміни до ліцензії НР № 0855 від 23 квітня 2003 року на право користування каналами мовлення, доповнивши додаток № 3 до ліцензії переліком технічних засобів мовлення в Житомирській області, м. Житомирі, частота 101,3 МГц, потужність 1,0 кВт та Черкаській області, м. Черкаси, частота 91,0 МГц, потужність 1,0 кВт, а також додаток № 4 до ліцензії відомостями щодо періодичності, часу та обсягу мовлення в Житомирській області, м. Житомирі, частота 101,3 МГц, обсяг мовлення 24 год/добу та Черкаській області й м. Черкаси, частота 91,0 МГц, обсяг мовлення 24 год/добу. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15 грудня 2009 року касаційну скаргу відповідача залишив без задоволення, судові рішення – без змін.
У скарзі до Верховного Суду України Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм права, а саме: положень статей 1, 5, 14 Закону України від 21 грудня 1993 року № 3759-XII "Про телебачення і радіомовлення" та пункту 6 Положення про порядок ліцензування телерадіомовлення, затвердженого рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 07 липня 2003 року № 938 , порушує питання про скасування ухвалених у справі рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підтвердження наведеного відповідач надав постанову Вищого адміністративного суду України від 19 грудня 2007 року та постанову Вищого господарського суду України від 14 червня 2005 року, в яких названі норми, на його думку, застосовано інакше, ніж у справі, що розглядається.
Заслухавши представників сторін, перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі та запереченнях проти неї доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що підстав для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України за винятковими обставинами немає, враховуючи зазначене нижче.
Судові рішення в адміністративних справах, переглянуті в касаційному порядку, а також рішення суду касаційної інстанції можуть бути оскаржені за винятковими обставинами з мотиву неоднакового застосування касаційним судом однієї й тієї самої норми права, якщо воно мало місце за аналогічних обставин і призвело до ухвалення неправильного рішення.
Обставини справи, що розглядається, відмінні від тих, на які посилався відповідач на обґрунтування наявності підстави для перегляду справи за винятковими обставинами. Це не дає можливості дійти висновку щодо неоднаковості застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права.
Оскільки обставини, які стали підставою для провадження за винятковими обставинами, не підтвердилися, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, керуючись частиною 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановила:
У задоволенні скарги Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення відмовити.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кривенко
Судді М.Б. Гусак
В.Л. Маринченко
П.В. Панталієнко
І.Л. Самсін
О.О. Терлецький
Ю.Г. Тітов
Оскільки обставини, які стали підставою для провадження за винятковими обставинами, не підтвердилися, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України відповідно до частини 1 статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України відмовила в задоволенні скарги.