Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Іващука В.А.,
суддів: Вавшка В.С., Колоса С.С.,
при секретарі Топольській В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області про визнання дії щодо перерахунку пенсії неправомірними та зобов’язати вчинити дії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2010 року,
у с т а н о в и л а :
Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2010 року зазначений позов задоволено.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії за показниками 2008 року.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області провести перерахунок пенсії та виплатити з 1 квітня 2009 року по нормі Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”, з урахуванням середнього заробітку по Україні для призначення і перерахунку пенсії, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області виплатити ОСОБА_5 заборгованість пенсійних виплат у сумі 2497 грн. за період з квітня 2009 року по лютий 2010 року.
У апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі.
У доводах апеляційної скарги зокрема посилається на те, що суд неправильно застосував норми матеріального права, оскільки відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» №1058-ІV від 9 липня 2003 року лише до компетенції Пенсійного фонду належать функції призначення (перерахунку) пенсій, а тому перерахунок пенсії судом з визначенням конкретного розміру пенсії позивачці не відповідає вимогам вказаного закону.
Зазначав, що призначення (перерахунок) пенсії проводиться тільки за допомогою програмного комплексу АСОПД/КОМТЕХ, що реалізує спеціальну програму та завдання Пенсійного фонду. Програмне забезпечення є централізованим, а тому самостійні зміни в програму щодо окремого перерахунку пенсії окремій особі є неможливим та забороненим.
Позивачка та її представник заперечували доводи апеляційної скарги через їх безпідставність. Просили відхилити апеляційну скаргу, а судове рішення залишити без змін.
Судом першої інстанції встановлено і не оспорюється сторонами, що з 12 лютого 2007 року ОСОБА_5 одержує пенсію за віком, призначену їй Управлінням Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області.
Після призначення пенсії позивачка продовжує працювати. Маючи 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії вона подала 26 березня 2009 заяву про перерахунок пенсії.
Відповідно до розпорядження № 141627 від 17 серпня 2009 року ОСОБА_5 була призначена пенсія, яка становить 837 грн.31 коп.
Встановлено, що такий перерахунок Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області України здійснило виходячи із роз’яснень у спільному листі Міністерства праці та соціальної політики і Пенсійного фонду України від 11 березня 2009 року, у якому зазначено, що працюючим пенсіонерам у 2009 році перерахунок пенсій слід робити виходячи із показника сереньомісячної зарплати на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2007 рік (1197,91 грн.), а не за 2008 рік (1573,99 грн.)
За таких обставин суд задовольнив позов і зокрема самостійно перерахував розмір пенсії та визначив самостійно заборгованість, яку слід сплатити позивачці через різницю розміру призначеної раніше пенсії і розміру який суд перерахував.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.
Відповідно статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов суд правильно виходи в із пріоритетності Законів України над Урядовими нормативними актами та Урядових нормативних актів над роз’ясненнями (листами) міністерств та Фондів при вирішенні спірних питань щодо призначення, перерахунку пенсій, а тому дійшов правильного висновку, що лист Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного Фонду України від 11 березня 2009 року, у якому містяться роз’яснення про застосування зазначених вище показників заробітної плати (доходу) за 2007 рік для перерахунку пенсій у 2009 році, не зареєстрований у Міністерстві юстиції України і суперечить Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” (далі–Закон).
При вирішенні справи правильно суд виходив також із положень частини 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування”, з подальшими змінами, та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 (пункт 11), згідно із якими для перерахунку пенсії застосовується показник середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Як встановлено і не оспорюється сторонами такий показник за 2008 рік становить 1573,99 грн. ( повідомлення Пенсійного Фонду України від 12 березня 2009 року №4106/02-20), а тому саме із цього показника слід виходити у 2009 році при перерахунку пенсії позивачці.
Із матеріалів справи не вбачається, що судом були допущені порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи в основній його частині.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних по суті висновків суду. Судове рішення у цій його частині є справедливим, законним та обґрунтованим і скасуванню не підлягає.
Разом із тим, не можна погодитись із постановою суду в частині питання про покладення на відповідача зобов’язання виплати позивачці заборгованості пенсійних виплат в сумі 2497,00 грн. за період з квітня 2009 року по лютий 2010 року.
Доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими щодо цього питання.
Виходячи із вимог позову та задоволених судом вимог вбачається, що перерахунок пенсії та виплата її з 1 квітня 2009 року по нормі Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування”, з урахуванням середнього заробітку по Україні для призначення і перерахунку пенсії, що передує року звернення за перерахунком пенсії, які суд у судовому рішенні зобов’язав відповідача провести, передбачають (включають в себе) також і виплату різниці між отримуваним позивачкою розміром пенсії та розміром, який буде визначено після зазначеного перерахунку.
Крім цього у судовому рішенні суд безпідставно вдався до відповідних перерахунків розміру пенсії позивачки, усупереч тому, що ці обов’язки, відповідно до положень частини 2 статті 5, частини 1 статті 58 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування”, покладаються виключно на органи Пенсійного фонду України.
За таких обставин сума пенсійних виплат (2497,00 грн.), яка визначена судом як заборгована позивачці за період з квітня 2009 року по лютий 2010 року не може бути визнана як така, що нарахована правильно і у відповідності із Законом.
Сума вказаної вище різниці пенсії має бути нарахована тим органом (посадовою особою цього органу, автоматизованою системою) на який покладено Законом обов’язок проводити відповідні нарахування пенсій.
Отже в цій частині судове рішення не може залишатись в силі, оскільки ухвалено з порушенням норм матеріального права.
Постанова суду у вказаній вище її частині підлягає зміні з визнанням безпідставними висновків суду щодо цього питання та з виключенням із резолютивної частини постанови суду відповідного абзацу, а саме - абзацу 4 про зобов’язання управління Пенсійного фонду у Калинівському районі Вінницької області виплатити ОСОБА_5 заборгованість пенсійних виплат в сумі 2497,00 грн. за період з квітня 2009 року по лютий 2010 року.
В решті оскаржуване судове рішення є правильним і справедливим та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ” від 18 лютого 2010 року №1681- VI, ст. 15, ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, ст.313, ч.2 ст.314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі Вінницької області задовольнити частково.
Постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 24 лютого 2010 року у цій справі змінити.
Виключити із резолютивної частини постанови суду абзац 4 про зобов’язання управління Пенсійного фонду у Калинівському районі Вінницької області виплатити ОСОБА_5 заборгованість пенсійних виплат в сумі 2497,00 грн. за період з квітня 2009 року по лютий 2010 року.
В решті залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двох місяців може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Судді: /підпис/ В.А. Іващук
/підпис/ В.С. Вавшко
/підпис/ С.С. Колос
З оригіналом вірно: