Судове рішення #9066493

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВІННИЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

     06 травня 2010 року                                                                        м. Вінниця

     Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Він-ницької області в складі:

     головуючої судді Денишенко Т.О.,

     суддів Гуцола П.П., Вавшка В.С.,

     при секретарі Торбасюк  О.І.,

з участю відповідача - апелянта ОСОБА_1, представника позивача - мі-ського комунального підприємства житлово-експлуатаційної контори № 10 - Чайки Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за по-зовом

                                     міського комунального підприємства житлово-експлуата-

                                     ційної контори № 10 до  ОСОБА_1

                                     за участю третьої особи,  яка  не  заявляє самостійних ви-

                                     мог щодо  предмета  спору на  стороні  позивача міського

                                     комунального  підприємства  «Вінницяліфт» про стягнен-

                                     ня заборгованості  з оплати житлово-комунальних послуг  

                                     в сумі  690,13  гривень, зобов’язання  укласти договір про  

                                     надання житлово-комунальних послуг,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінсь-кого районного суду м. Вінниці від 02 березня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

     24 листопада 2009 року міське комунальне підприємство житлово-експлуа-таційна контора № 10 ( МКП ЖЕК № 10 ) звернулося в Ленінський районний суд м. Вінниці з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг в сумі 690,13 гривень, зобов’язання укла-сти договір про надання житлово-комунальних послуг ( а. с. 3-6 ). Позов об-ґрунтований тим, що МКП ЖЕК № 10 надає мешканцю квартири АДРЕСА_1 ( відповідачу у справі ) послуги з утримання жи-тла, забезпечення водопостачанням, водовідведення, тощо. Проте відповідач за надані і спожиті послуги своєчасно та в повному обсязі не розраховується, у зв’язку з чим у них станом на 31.10.2009 року в нього утворилася заборгова-ність в сумі 690,13 гривень. Крім цього ОСОБА_1 відмовляється укла-

сти договір з позивачем про надання житлово-комунальних послуг, а відмову їх оплати обґрунтовує саме відсутністю такого договору. З огляду на ситуацію, що має місце, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг та відшкодувати судові витрати у справі, так як добровільно дану заборгованість сплатити останній відмовляється, просить зо-бов’язати ОСОБА_1 укласти відповідний договір.    

     Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 02 березня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь МКП ЖЕК № 10 заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг ( в тому числі за обслуговування ліфту ) за період з листопада 2006 року по жовтень 2009 року включно в сумі 494,69 гривні та 21,50 гривню з інформаційно-технічного за-безпечення розгляду справи. Зобов’язано ОСОБА_1 укласти з МКП ЖЕК-10 договір на надання комунальних послуг. В решті позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 51,00 гри-вні ( а. с. 22-23 ).  

     Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на незаконність і необґрунтованість ухваленого рішення, неповне з’ясування обставин, що мА-ють значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановлени-ми, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосу-вання норм матеріального права, порушення норм процесуального права. ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові в повному обсязі ( а. с. 115-117 ).

     Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення і заперечення сторін, до-слідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах  вимог, заявлених в су-ді першої інстанції, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає част-ковому задоволенню.

     Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджують-ся, чи є інші фактичні дані ( зокрема, пропуск строку позовної давності ), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які пра-вовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

     Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинс-тва, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дос-ліджені в судовому засіданні. Умовами обгрунтованості є повне і всебічне з’я-сування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам спра-ви. Суд повинен кожен доказ проаналізувати, оцінити його достовірність та до-пустимість.  

     Судом встановлено, що відповідач з дружиною ОСОБА_4 проживає в приватизованій трикімнатній АДРЕСА_1 ( а. с. 7 ), що обслуговується МКП ЖЕК № 10. З матеріалів справи вбачається та розрахунком нарахувань позивача за період з 01.10.2006 року по 31.10.2009 року підтверджено, що заборгованість відповідача станом на вказану останню дату з оплати спожитих житлово-комунальних послуг скла -дає 690,13 гривень ( а. с. 8 ).

     Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті об-ставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

     Пункт 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» пе-редбачає, що споживач послуг зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, передбачені договором або законом.

     Договір про надання житлово-комунальних послуг між сторонами у справі не укладений.

     Посилаючись на ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо зобов’язання споживача укласти договір з ЖЕК на основі типового дого-вору, суд допустив однобоке тлумачення цієї норми Закону. Укладання дого-вору на основі типового не означає заборону сторонам вносити корективи в пропоновану форму, яка відповідала б загальним положенням цього законода-вчого акта. Закон України «Про житлово-комунальні послуги» повинен вико-користовуватися в цілому, з врахуванням не лише ст. 20, але й ст.ст. 26, 27 і ін-ших.

     Вирішуючи вимогу про зобов’язання ОСОБА_1 укласти договір про надання певних послуг, суд повинен перевірити дотримання сторонами проце-дури укладення такого договору, враховуючи норми глав 52, 53 ЦК України, що в даному випадку судом не зроблено.    

     Суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив встановлені фактичні об-ставини, а саме, що борг з оплати користування ліфтом складає 485,63 гривень. Проте розрахунок цієї суми в матеріалах справи відсутній, як і реквізити довід- ки про даний розмір спірної суми, на яку посилається суд в своєму рішення.

     Задовільняючи позов в межах строку позовної давності, суд не звернув ува-гу, що сальдо по заборгованості ОСОБА_1 станом на 01.10.2006 року (а. с. 8) складало 181,21 гривню і яка сума за користування ліфтом становить з ог-ляду на дане сальдо позивач не зазначив. На дане питання не змогла дати пояс-нення в судовому засіданні і представник позивача.

     Вимагаючи стягнення заборгованості з оплати житлово-комнальних послуг, позивач посилається на недотримання вимог чинного законодавства з цього пи -тання відповідачем, як квартиронаймачем. Таку ж помилку допустив і суд у своєму рішенні, адже ОСОБА_1 є власником займаного житла, як і його дружина - співвласниця, котра також є споживачкою надаваних ЖЕК послуг. Проте ОСОБА_4 до участі у розгляді справи не залучалася, що у відпо-відності з п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України тягне обов'язкове скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.

     Ухвалюючи 02 березня 2010 року рішення у даній справі, суд першої інс-танції допустив такі недоліки і помилки, неправильне застосування норм ма-теріального права, порушення норм процесуального права, які не дають мож-ливості апеляційному суду ухвалити нове рішення, але зумовлюють необхід-ність скасування оскаржуваного рішення з направленням справи на новий су-довий розгляд.  

     Згідно частини 2 ст. 311 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді спра-ви.

     Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, коле-гія cуддів -                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

У Х В А Л И Л А :

     Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

     Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 02 березня 2010 року скасувати, справу направити в той же суд на новий розгляд іншим складом су-ду.

     Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошен-ня, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України  протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

     

              Головуюча:

              Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація