Справа №2о-86/2010

Р І Ш Е Н Н Я

                                                           ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

        28 квітня 2010 року Євпаторійський міський суд Автономної республіки  Крим

        у складі:                              

                      головуючої                                        судді РУЖИЦЬКОЇ Т.В.

                      при секретарі                                               АВДЄЄНКО К.С.              

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Євпаторії справу за заявою  ОСОБА_1, заінтересована особа – Сектор громадянства іміграції і реєстрації фізичних осіб  Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АР Крим, про встановлення факту постійного проживання на території України,

                                                 В С Т А Н О В И В:

     До Євпаторійського міського суду звернувся ОСОБА_1, заінтересована особа – Сектор громадянства іміграції і реєстрації фізичних осіб  Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АР Крим, про встановлення факту постійного проживання на території України.   Свої вимоги мотивує тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року  у м. Благовещенську Амурської області Російської Федерації. Його батьки- ОСОБА_4 та ОСОБА_3. У 1984 році між батьками  розірвано шлюб. 05 квітня 2008 року, у зв’язку з укладенням шлюбу, мати змінила прізвище на  «ОСОБА_3».  У 1985 році вони з матір’ю приїхали на постійне місце проживання у м. Євпаторія, де проживали  за адресою: АДРЕСА_1. З 16 лютого 1990 року по 27 вересня 1996 року  вони проживали у АДРЕСА_2. З 20 листопада 1996 року по 19 серпня 1998 року проживали у АДРЕСА_3.  По досягненню ним  16-річного віку, паспорт не отримував і не  звертався із заявою про отримання паспорту, оскільки  для цього не було необхідності. У теперешній час  він звернувся із заявою до Сектору громадянства іміграції і реєстрації фізичних осіб  Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АР Крим про видачу паспорту, але для цього необхідно встановити факт приналежності до громадянства України. Просить  встановити факт  його постійного проживання на території України.

      У  судовому засіданні заявник підтримав  свої вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

       Представник заінтересованої особи в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав заперечення, які мотивує тим, що заявником недостатньо надано документів, підтверджуючих  факт його постійного проживання на території України, а саме, заявник, будучи дитиною разом зі своєю матір’ю приїхав до Євпаторії, але документів, якіб свідчили про перебування на обліку у дитячій полікліники, а також класних журналів зі школи, в якій він навчався, не надано. Також не надано  копій поквартирних карток.

         Вислухавши заявника, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх належними доказами, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню за наступними підставами.

        Судом встановлено, що заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року  у м. Благовещенську Амурської області Російської Федерації, що підтверджується свідоцтвом про його народження  НОМЕР_1 від  12 травня 1981 року, в якому його батьками записані: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ( а.с.9).

     02 березня 1984 року між батьками  заявника  шлюб розірвано, що підтверджується свідоцтвом ( повторне) про розірвання шлюбу НОМЕР_2 від 30 грудня 2009 року ( а.с.12).

     05 квітня 2008 року, у зв’язку з укладенням шлюбу, мати  заявника змінила прізвище «ОСОБА_3» на - «ОСОБА_3», що підтверджується копією її паспорту НОМЕР_3 від 13 червня 2008 року ( а.с. а.с.5,13).  

     У 1985 році вони з матір’ю приїхали на постійне місце проживання у м. Євпаторія, де проживали  за адресою: АДРЕСА_1.

    Згідно довідки  Комунального підприємства «Аршинцево»  від  02 грудня 2009 року,  що надана ОСОБА_3 (до шлюбу- ОСОБА_3),  вона разом з сином –заявником у даній справі, була зареєстрована за адресою:  АДРЕСА_2: з 16 лютого 1990 року по 12 квітня 1991 року, з 31 травня 1991 року по 18 жовтня 1994 року, з 09 червня 1995 року по 27 вересня 1996 року ( а.с.а.с.15,16).

     Згідно довідки Комунального підприємства «Сакське житлово-експлуатаційне об’єднання» від листопада 2009 року, за № 4009, що надана ОСОБА_3 (до шлюбу - ОСОБА_3),  вона разом з сином – заявником у даній справі, була зареєстрована і постійно проживала  за адресою: АДРЕСА_3, з 20 листопада 1996 року, виписана 19 серпня 1998 року ( а.с.14).

      Згідно копії довідки Сакської міської вечерньої ( змінної) школи  від 08 грудня 2009 року за № 353,  ОСОБА_1 навчається  у  8 класі  ( а.с.10).

      Згідно довідки воєного комісаріату № 4/132 від 04 березня 2010 року, ОСОБА_1 придатний до військової служби, але  не служив ( а.с.6).

       Згідно довідки № 01-05/202 від 26 квітня 2010 року, ОСОБА_1 навчався у загальноосвітній школі № 13 м. Керч з 1 класу ( 15 лютого 1990 р. ) по 9 клас ( 1996 р.), вибув у м. Саки ( а.с.38).

       Згідно довідки Комунального підприємства «Єдиний розрахунковий центр» м. Євпаторії № 9972 від 27 квітня 2010 року,  ОСОБА_3 разом з сином  ОСОБА_1 була прописана АДРЕСА_1, з 13 серпня 1985 року, виписані 06 лютого 1990 року ( а.с.40).

         Проте, заявником не зазначено та не надано  відповідних документів про його місце проживання у період з 1998 року по 2009 рік, оскільки згідно довідки Комунального підприємства «Сакське житлово-експлуатаційне об’єднання» від листопада 2009 року, за № 4009, вони з матір’ю виписані 19 серпня 1998 року із АДРЕСА_3 ( а.с.20).

        Заявник, будучи дитиною, у 1985 році приїхав разом з матір’ю до м. Євпаторії, де проживали до 1990 року,   але суду не надано доказів, підтверджуючих про його перебування у дитячій поліклініки, класних журналів школи, у якій він навчався, форми № 16 і поквартирних карток на ім’я його матері. Аналогічна ситуація по м. Керч, де заявник з матір’ю проживали з  16 лютого 1990 року по 27 вересня 1996 року. Також не надано доказів про те, що йому не видавався паспорт у м. Саки.

            Згідно ст.ст. 57, 58, 59 Цивільного процесуального кодексу України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги сторін на підставі належих доказів. Обставини, які за  законом  мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими способами доказування.

           Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

            Згідно ч.3 ст.ст.10, 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.  Проте,  заявником не надано суду належних доказів на підтвердження своїх  вимог.

      Таким чином, суд вважає недоведеним заявником факт постійного проживання на  території України.

         На підставі вищевикладеного, керуючись ст.11,57-60, 208, 209, 213, 215, 256-259 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

       У задоволенні з аяви ОСОБА_1, заінтересована особа – Сектор громадянства іміграції і реєстрації фізичних осіб  Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АР Крим, про встановлення факту постійного проживання на території України, - відмовити.

        Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

         СУДДЯ                                                                                    Т.В.РУЖИЦЬКА