УХВАЛА

11 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/9230/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.,

розглянувши матеріали касаційних скарг Антимонопольного комітету України

на рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2019;

додаткове рішення господарського суду міста Києва від 09.01.2020;

постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2020 та

додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2020

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖОІН АП!"

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення тимчасової колегії Антимонопольного комітету України,

ВСТАНОВИВ:

19.11.2020 (згідно з відмітками на конверті) Антимонопольний комітет України (далі - АМКУ, скаржник) звернувся через Північний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою (далі - касаційна скарга-1), у якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2019; додаткове рішення господарського суду міста Києва від 09.01.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2020 (дата складення повного тексту постанови - 26.10.2020) зі справи № 910/9230/19; ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Крім того скаржник звернувся з клопотанням про поновлення строку на оскарження зазначених рішення, додаткового рішення та постанови.

Поряд із цим, 11.11.2020 (згідно з відмітками на конверті) АМКУ звернувся через Північний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою (далі - касаційна скарога-2), у якій просить скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 (дата складення повного тексту постанови - 22.10.2020) зі справи № 910/9230/19; ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖОІН АП!" про стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 30 398 грн.

Касаційні скарги АМКУ не відповідають вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до пункту п`ятого частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, серед іншого, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Предметом розгляду касаційної скарги-1 є: рішення, додаткове рішення місцевого суду та постанова апеляційного господарського суду, а касаційної скарги-2 є додаткова постанова апеляційного господарського суду. Отже, скаржником оскаржуються рішення суду, передбачені пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Так поряд із обґрунтуванням норм права, застосованих судом апеляційної інстанції неправильно або з порушенням, на його думку, скаржник має одночасно викласти підстави для такого оскарження (разом чи окремо), визначених частиною другою статті 287 ГПК України: 1) послатися на висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах) (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України); 2) описавши спірні правовідносини, належно обґрунтувати мотиви (з чітким посиланням на норму права: абзац, пункт, частину статті) необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України); 3) пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та конкретизувавши зміст правовідносин, скаржник має послатися на відповідну норму права, яка не містить такого висновку та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України); 4) посилаючись, як на підставу для оскарження судового рішення, на частини першу, третю статті 310 ГПК України, на скаржника покладається обов`язок обґрунтувати мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для касаційного оскарження судових рішень, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України. При цьому на підтвердження зазначених у касаційній скарзі підстав для скасування судових рішень і направленням справи на новий розгляд за пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України позивач має довести обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).

Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги-1 та касаційної скарги-2 на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що підставою касаційного оскарження постанови апеляційного господарського суду від 01.10.2020 та додаткової постанови від 22.10.2020 у цій справі АМКУ зазначає пункт 3 частини статті 287 ГПК України (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах). Однак скаржником не наводиться відповідної норми (норм) права, яка (які) не містить такого висновку та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї (цих) норми (норм) для правильного вирішення справи № 910/9230/19.

При цьому зміст касаційної скарги-1 щодо оскарження постанови апеляційної інстанції, якою залишено без змін додаткове рішення місцевого суду зводиться до цитування окремих норм Законів України: "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про захист економічної конкуренції", "Про безоплатну правову допомогу", "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини", Цивільного кодексу України та ГПК України. В той же час касаційна скарга-1 АМКУ не містить конкретних підстав та обґрунтування для оскарження спірної постанови апеляційного господарського суду, якою залишено без змін додаткове рішення місцевого суду, з посиланням на відповідний пункт частини другої статті 287 ГПК України.

До того ж ненадання судами попередніх інстанцій оцінки усім обставинам справи та невірне застосували норми права, не є очевидним та явним виконанням приписів пункту п`ятого частини другої статті 290 ГПК України. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до власного викладення обставин справи стороною по справі та до переоцінки доказів, які були здійсненні судом апеляційної інстанції та які з огляду на статус Верховного Суду та повноваження не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

Суд також звертає увагу АМКУ на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком відмови у відкритті касаційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.

Щодо клопотання скаржника про поновлення строку на оскарження зазначених рішення, додаткового рішення та постанови, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З огляду на те, що касаційна скарга-1 АМКУ зі справи № 910/9230/19 підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, клопотання про поновлення строку на оскарження зазначених рішення, додаткового рішення та постанови, буде розглянуто Касаційним господарським судом після усунення недоліків касаційної скарги-1.

Керуючись статтями 169, 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційні скарги Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2019; додаткове рішення господарського суду міста Києва від 09.01.2020; постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2020 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 зі справи № 910/9230/19 залишити без руху.

2. Надати Антимонопольному комітету України строк для усунення недоліків касаційних скарг тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити Антимонопольному комітету України, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали судом буде відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Бенедисюк