ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 923/1077/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Кролевець О.А., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Півень А.Л.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився;

відповідача - Дереза Т.І. - самопредставництво;

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства «Херсонобленерго»

на рішення Господарського суду Херсонської області

(суддя - Гридасов Ю.В.)

від 12.05.2020

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Головей В.М., судді: Колоколов С.І., Разюк Г.П.)

від 12.08.2020

у справі за позовом Приватного малого підприємства «Славутич»

до Акціонерного товариства «Херсонобленерго»

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

1.1. У грудні 2019 року Приватне мале підприємство «Славутич» (надалі - ПМП «Славутич», позивач) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Херсонобленерго» (надалі - АТ «Херсонобленерго», відповідач) в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 27.12.2019, просило скасувати рішення комісії Каховського РЕЗ і ЕМ АТ «Херсонобленерго» про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, яким до ПМП «Славутич» застосовано санкції у вигляді донарахування вартості недооблікованої електроенергії. Зазначене рішення оформлене протоколом засідання комісії № 208 від 19.11.2019 року.

1.2. В обґрунтування позову ПМП «Славутич» посилається на такі обставини:

- відповідач був своєчасно повідомлений про пошкодженням лічильника на підприємстві;

- представники відповідача, які 02.10.2019 прибули на підприємство зафіксували факт повного пошкодження лічильника у зв`язку з коротким замиканням, яке призвело до вибуху та склали акт про порушення №132540 від 02.10.2019. У зазначеному акті відображено порушення ПМП «Славутич» підпункту 5, пункту 8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (надалі - ПРРЕЕ), а саме: відсутні пломби АТ «Херсонобленерго»;

- при складані акту порушення ПРРЕЕ представник споживача не був присутній. Підпис в графі «представник споживача» поставлений громадянкою ОСОБА_1 , якій повноважень на представництво підприємства перед третіми особами, а саме: АТ «Херсонобленерго», не надавались, а документ, який би свідчив про надання таких повноважень, відсутній. Позивач стверджує, що акт про опломбування та зберігання пломб ним не підписувався, а пломби на зберігання не приймались;

- 19.11.2019 на засіданні комісії відповідача з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ було прийнято рішення, оформлене протоколом №208, відповідно до якого вирішено провести споживачу донарахування вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 91 738,50 грн у зв`язку з порушенням підпункту 2 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ.

Із здійсненим нарахуванням позивач не погодився, оскільки, на його думку, пломби були зірвані невідомими особами або у зв`язку з вибухом при короткому замиканні.

1.3. Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на такі обставини:

- ПМС «Славутич» звернулося до АТ «Херсонобленего» з листом, в якому повідомило про факт згорання приладу обліку, а не пошкодження чи зрив пломб на дверях щита обліку;

- акт про порушення № 132540 від 02.10.2019, у відповідності до пункту 8.2.5 ПРРЕЕ складався в присутності представника споживача громадянки ОСОБА_1 , яка допустила представників оператора системи на об`єкт споживача для проведення перевірки та в графі "представник споживача" підписала акт без зауважень;

- в акті про порушення № 132540 від 02.10.2019 зафіксовано відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи розподілу, вказаних в актах про опломбування, які, як стверджує відповідач, підтверджують факт передачі зазначених вище пломб МПМ «Славутич» на зберігання;

- умовами укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії № 3882 від 11.10.2004 сторони узгодили, в тому числі і відповідальність за встановлений на об`єкті прилад обліку та пломби, за які несе відповідальність МПМ «Славутич»;

- рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості обсягу необлікованої електричної енергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини другої статті 20 Господарського кодексу України;

- акт про порушення № 132540 від 02.10.2019 є належним, допустимим та достовірним доказом факту порушення ПМП «Славутич» законодавства в галузі енергетики та умов Договору про постачання електричної енергії № 3882 від 11.10.2004, за порушення яких останньому до сплати було нараховано 91738,50 грн., які у визначений ПРРЕЕ строк не були сплачені;

- застосована оперативно-господарська санкція у вигляді нарахування вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ в сумі 91738,50 грн, на думку АТ «Херсонобленерго», відповідає умовам договору № 3882 від 11.10.2004 та п. 2.3.4, пп. 8 п. 5.5.5, пп. 8.2.4 - 8.2.7, п. 8.4.1, пп. 2 п. 8.4.2, п. 8.4.8, п. 8.4.10 ПРРЕЕ, п.п. 6.1,6.2 Розділу V, пп 7.1, 7.4, 7.10, 7.14 Розділу VI Кодексу комерційного обліку засобів вимірювальної техніки (надалі - ККО), статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», та статті 216- 218, статті 235-237 Господарського кодексу України.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

2.1. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 12.05.2020 у справі № 923/1077/19, залишеним без змін постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 12.08.2020 позовні вимоги (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 27.12.2019) про скасування рішення комісії Каховського РЕЗ і ЕМ АТ «Херсонобленерго», оформленого протоколом засідання комісії №208 від 19.11.2019 року про порушення ПРРЕЕ, яким застосовано санкції у вигляді нарахування сплати вартості недооблікованої електроенергії задоволено повністю.

2.2. Суд першої інстанції (з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції) врахував висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17 (провадження № 12-137гс19), і зазначив, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу не-доврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією, за-тверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (надалі - ПКЕЕ), безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

2.3. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що звернення позивача до виявлення порушення представниками оператора системи з письмовим повідомленням про пошкодження засобів вимірювальної техніки, свідчить про безпідставність визначення оспорюваним рішенням комісії відповідача обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення позивачем ПРРЕЕ.

2.4. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи відповідача, що у повідомленні від 01.10.2019 відсутня інформація про зрив пломб, оскільки позивач у повідомленні зазначив, зокрема, про повне знищення щитової, що свідчить про знищення пломб у тому числі, що також підтверджується висновком проведення експертизи лічильника електроенергії від 10/10/2019.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

3.1. 07.09.2020 АТ «Херсонобленерго» звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.05.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2020 у справі № 923/1077/19, у якій просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

3.2. Скаржник визначає підставами касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій:

1) неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме - пункту 2.3.4 глави 2.3 розділу ІІ, підпункту 8 пункту 5.5.5, пунктів 8.2.5, 8.2.7, абзацу 2 пункту 8.4.1, підпункту 2 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, пункту 7.4 розділу 6 ККО, за відсутності висновку Верховного Суду про застосування цих норм у подібних правовідносинах щодо можливості оскарження рішення комісії, оформленого протоколом засідання про нарахування споживачу вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ за фактом розгляду акта про порушення (пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України);

2) порушення норм процесуального права, яке полягає в тому, що суди встановили обставини, які мають суттєве значення, на підставі недопустимого доказу, а саме - листа ПМП «Славутич» від 01.10.2019 вх. № 12/03849, який не спростовує відповідальність ПМП «Славутич» за зберігання відповідно до акту про опломбування засобу вимірювальної техніки та встановлення індикаторів від 01.10.2019 № 214946 (пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).

3.3. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.

4.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини 1 та 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

4.2. Щодо оскарження рішення судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

4.3. Пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4.4. Так, заявник стверджує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме - пункт 2.3.4 глави 2.3 розділу ІІ, підпункт 8 пункту 5.5.5, пункти 8.2.5, 8.2.7, абзац 2 пункту 8.4.1, підпункт 2 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, пункт 7.4 розділу 6 ККО, за відсутності висновку Верховного Суду про застосування цих норм у подібних правовідносинах щодо можливості оскарження рішення комісії, оформленого протоколом засідання про нарахування споживачу вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ за фактом розгляду акта про порушення.

4.5. Він вважає, що висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у справі № 910/17955/17, не застосовуються до спірних правовідносин, оскільки, на думку скаржника, правовідносини між сторонами у цій справі виникли внаслідок порушення ПРРЕЕ, а не ПКЕЕ.

4.6. Верховний Суд не погоджується з такими твердженнями з огляду на таке.

4.7. У постанові від 26.11.2020 у справі № 911/1010/19 Верховний Суд посилаючись на позицію, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 зі справи № 910/17955/17, зазначив, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установлених законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

4.8. При цьому вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, має розглядатися як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України (пункт 8.2 постанови).

4.9. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 904/3918/18 зазначено, що спір за позовом споживача до енергопостачальної організації про визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, оформленого відповідним протоколом комісії, у розумінні пункту 10 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України відповідає ознакам спору, що відноситься до предметної юрисдикції господарських судів (абзац 11 пункту 30 вказаної постанови).

4.10. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 911/2385/18 вказано, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання у контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідному споживачу (абзац 16 розділу 8 цієї постанови).

4.11. Також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2020 у справі № 908/2359/18 зазначено, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установлених законом, оскільки таке рішення комісії, яке оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює за-грозу припинення електропостачання відповідного споживача (пункт 9.4. зазначеної постанови).

4.12. Тобто висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, застосовується і до вимоги про скасування рішення комісії енергопостачальника, прийнятого за результатами розгляду акту про порушення ПРРЕЕ.

4.13. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

4.14. З огляду на те, що Верховний Суд уже викладав висновки щодо застосування зазначених у касаційній скарзі норм у подібних правовідносинах, а суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у справі № 923/1077/19 відповідно до цих висновків, підстави для відступлення від зазначених висновків у межах цієї справи відсутні, Верховний Суд закриває касаційне провадження у справі за скаргою Акціонерного товариства «Херсонобленерго» на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.05.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2020 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

4.15. Щодо оскарження рішення судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

4.16. Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

4.17. Зокрема, згідно з пунктом 4 частини 3 статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

4.18. У касаційній скарзі заявник стверджує, що суди попередніх інстанцій встановили обставини, які мають суттєве значення, на підставі недопустимого доказу, а саме - листа ПМП «Славутич» від 01.10.2019 вх. № 12/03849, який не спростовує відповідальність ПМП «Славутич» за зберігання засобу вимірювальної техніки та встановлення індикаторів від 01.10.2019 № 214946.

4.19. Верховний Суд вважає необґрунтованими заперечення відповідача щодо встановлення обставин на підставі недопустимого доказу, оскільки суди попередніх інстанцій дослідивши надані сторонами в справі докази в їх сукупності, дійшли відповідних висновків, а суд касаційної інстанції, згідно з вимогами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

5.1. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

5.2. Відповідно до частини 1 статті 309 зазначеного Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.3. Оскільки викладені у касаційній скарзі доводи про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення не отримали підтвердження, Верховний Суд, пере-глянувши оскаржуване судове рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що поста-нову суду апеляційної інстанції ухвалено із додержанням норм процесуального та матеріального права, тому підстав для її зміни чи скасування немає.

5.4. Водночас, як уже зазначалося, оскільки після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, колегія суддів відповідно до пункту 4 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі в частині підстави передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

6. Розподіл судових витрат.

6.1. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 4 частини 1 статті 296, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Закрити касаційне провадження у справі № 923/1077/19 за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Херсонобленерго» в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Херсонобленерго», в частині підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 12.05.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2020 у справі № 923/1077/19 - без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді О. Кролевець

Л. Стратієнко