ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 грудня 2020 року

м. Харків

справа № 635/7732/19

провадження № 22-ц/818/4909/20       

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Тичкової О.Ю.,

суддів – Кругової С.С., Пилипчук Н.П.

за участю секретаря судового засідання - Супрун Я.С.,

сторони справи:

позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом – ОСОБА_1 ,

відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області, постановлену 31 серпня 2020 року у складі судді Назаренко О.В.,

УСТАНОВИВ:

П`ятнадцятого жовтня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив розірвати укладений з ОСОБА_1 31.08.1996 шлюб (т.1 а.с. 1).

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11.11.2019 відкрите провадження за позовом ОСОБА_2 (т.1 а.с. 12).

Тридцять першого березня 2020 року до Харківського апеляційного суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , у якій вона просить (т.1 а.с. 23-28): визнати спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : нежитлову будівлю -літ. «А-1», загальною площею 56,0 кв.м., розташовану на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 86700 грн; 97/100 частин будівлі овочесховища літ. «А-1», загальною площею 1057,00 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , набутого за договором нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 01.09.2017, реєстровий №2736, оціночною вартістю 250000 грн;нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 185,0 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 107700 грн;житловий будинок літ. «А-2», загальною площею 181,8 кв.м., льох літ. «ап.», навіс літ. «Е», гараж літ. «В», льох літ. «Вп», сарай літ. «Б», літню кухню літ. «Г», вбиральню літ. «Д», навіс літ. «Ж», малу очисну споруду літ. «К», огорожу, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , інвентарною вартістю 457404 грн грн; транспортні засоби:SUBARU XV 2.0, 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 425847 грн 50 коп.;LEXUS LX 570, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартістю 976310 грн;HEINEMANN AT2040, 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ПР-Платформа, сірий причіп, вартістю 66341 грн 88 коп.;FORD TRANZIT 2011, реєстраційний номер НОМЕР_4 , вартістю 289520 грн. Визнати за ОСОБА_1 право власності на: а) 97/100 частин будівлі овочесховища літ. «А-1», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; б) житловий будинок літ. «А-2», загальною площею 181,8 кв.м., льох літ. «ап.», навіс літ. «Е», гараж літ. «В», льох літ. «Вп», сарай літ. «Б», літню кухню літ. «Г», вбиральню літ. «Д», навєс літ. «Ж», малу очисну споруду літ. «К», огорожу, за адресою: АДРЕСА_4 ; в) LEXUS RX 350, 2009 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , вартістю 510120 грн. А всього майна – на 1 217 524 грн: Визнати недійсним договір дарування 97/100 частин будівлі овочесховища за адресою: АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_2 і його батьком ОСОБА_3 ; Стягнути з ОСОБА_2 на її користь компенсацію вартості частки подружжя в сумі 378910 грн.

Разом із зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 подала до суду клопотання про витребування доказів (т.1 а.с. 87-88), у якому просила витребувати з Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області інформацію: 1. Чи зареєстровано право власності на будь-які транспортні засоби та з яких підстав здійснено реєстрацію цих ТЗ за ОСОБА_2 . 2. Інформацію про історію транспортних засобів (VIN, номер кузова, двигуна, рік випуску), їх власників, підставу та час першої та наступної перереєстрації на нового власника: а) SUBARU XV 2.0, 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; б) LEXUS LX 570, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; в) HEINEMANN НОМЕР_6 , 1993 року випуску, VIN реєстраційний номер НОМЕР_3 ; г) FORD TRANZIT 2011, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

Також просила витребувати з КП «ХРБТІ» копію інвентарної справи на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 ; доручити КП «ХРБТІ» провести інвентаризацію та надати до суду довідку щодо наявності будівель, їх ступень готовності та вартість за адресою: АДРЕСА_4 ; доручити КП «ХРБТІ» провести інвентаризацію будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 з виготовленням технічного паспорту, а також встановити наявність, або відсутність будівельних та ремонтних робіт в період з 2017 по 2020 роки, ступень готовності об`єктів, додатково зазначити, як змінилась будівельна та інвентарна вартість майна та за рахунок чого.

У клопотанні від 31.03.2020 ОСОБА_1 просила також витребувати у приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Десятниченко О.В. договір дарування серія та номер 1736 виданий 19.12.2019 овочесховища загальною площею 1057 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Клопотання обґрунтувала тим, що зазначені докази необхідні для встановлення наявності майна, зареєстрованого за ОСОБА_2 і набутого за час шлюбу, визначення вартості цього майна та доведення відчуження частини вказаного майна відповідачем за зустрічним позовом. Надати витребувані докази самостійно ОСОБА_1 не може, бо дані, що містяться в цих доказах, конфіденційні і можуть бути надані лише на запит суду.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01.04.2020 ОСОБА_1 відстрочена сплата судового збору, її зустрічний позов прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_2 (т.1 а.с. 97-99).

Шістнадцятого червня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із клопотанням (т.1 а.с. 223-224), у якому просила: витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) "Тера", розташованого за адресою: м. Харків, вул. Єлізарова, буд.3, кв.3, оригінали договору підряду від 15.06.1995, укладений з ОСОБА_2 , акти прийому-передачі виконаних робіт за даним договором, кошторис на будівництво із зазначенням вартості робіт та будівельних матеріалів, оригінал наданого ОСОБА_2 проектом забудови, належним чином завірену копію Статуту ТОВ "Тера" станом на 15.06.1995, копію наказу з призначенням на посаду підписанта, штатний розклад працівників ТОВ "Тера" за періоди з 15.06.1995 по 15.08.2000, відомості виплати та нарахування заробітної плати за періоди з 15.06.1995 по 15.08.1996; відомості про отримання коштів від ОСОБА_2 (касові ордера, виписки по банківським рахункам, касові чеки по датам оплати за послуги, роботи, товар), відомості щодо оплати будівельних матеріалів на виконання робіт з будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 (надалі Житловий будинок), оборотно-сальдову відомість по контрагенту ОСОБА_2 за період з 15.06.1995 по 15.08.2000 з деталізацією операцій по датам, інвентаризаційну відомість за технічним обладнанням та оргтехнікою за періоди з 15.06.1995 по 15.08.1996, з 15.08.2000 по 15.05.2020.

Також просила витребувати у фізичної особи – підприємця (надалі ФОП) ОСОБА_4 оригінали договору підряду, укладеного між ним та ОСОБА_2 від 04.11.2012, оригінал акту виконаних робіт від 15.08.2014 за даним договором, відомості про отримання коштів від ОСОБА_2 (касові ордера, виписки по банківським рахункам, касові чеки по датам оплати за послуги, роботи, товар), відомості щодо оплати будівельних матеріалів на виконання робіт з будівництва Житлового будинку, оборотно-сальдову відомість по контрагенту ОСОБА_2 , за період з 04.11.2012 по 15.08.2014 з деталізацією операцій по датам, інвентаризаційну відомість за технічним обладнанням та оргтехнікою за періоди з 04.11.2012 по 15.08.2014, 15.05.2020.

Окрім цього, у зазначеному клопотанні ОСОБА_1 просила залучити до участі у справі ОСОБА_3 у якості співвідповідача та допитати свідків.

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_2 надав документи, що підтверджують перехід права власності на Житловий будинок до його батька, ОСОБА_3 . Рішення суду у дійсній справі вплине на права та обов`язки останнього. Житловий будинок будувався сторонами під час перебування у шлюбі, що підтверджується наявною технічною документацією на будинок. Разом з тим, ОСОБА_2 надав суду докази початку будівництва будинку в 1995 році. Витребувати визначені у клопотанні документи необхідно для спростування пояснення позивача за первісним позовом і для проведення судово-технічної експертизи документів. На вирішення експертизи слід поставити питання часу їх виготовлення та підписання. Зазначені докази доведуть чи спростують фактично здійснені дії за наданими ОСОБА_2 договорами підряду.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 31 серпня 2020 року були розглянуті та повністю задоволені клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів від 31 березня 2020 року та від 16 червня 2020 року (т.2 а.с. 25-27).

Суд мотивував ухвалу тим, що подані ОСОБА_1 клопотання про витребування доказів не містять необхідності вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, мають на меті на отримання витребуваної інформації від установ, які знаходяться на території м. Харкова та Харківської області, а тому в розумінні ст. 498 Цивільного процесуально кодексу України (надалі ЦПК України) подані клопотання не вимагають оформлення судом ухвали про судове доручення. Зазначені ОСОБА_1 у клопотаннях докази необхідні для всебічного, повного розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення, позивач за зустрічним позовом та її представник не можуть самостійно отримати запитувану інформацію.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 5 жовтня 2020 року була прийнята уточнена зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя. Первісний позов ОСОБА_2 залишений без розгляду (т.2 а.с. 40-41).

Восьмого вересня 2020 року безпосередньо до Харківського апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_3 (т.2 а.с. 47-53), який не є стороною у справі. Посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду від 31.08.2020 в частині доручення спеціалістам КП «ХРБТІ» провести інвентаризацію будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2 , з виготовленням технічного паспорту, а також встановлення наявності чи відсутності будівельних та ремонтних робіт в період з 2017 по 2020 роки, ступеня готовності об`єктів, додатково зазначивши, як змінилась будівельна та інвентарна вартість майна та за рахунок чого та в частині витребування у приватного нотаріуса договору дарування Житлового будинку № 1736 від 19.12.2019. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 апелянт просить відмовити.

Також в апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить винести окрему ухвалу з приводу численних процесуальних порушень, допущених Харківським районним судом Харківсьнкої області.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що задовольняючи клопотання про витребування доказів, суд першої інстанції не навів належного обґрунтування. Пославшись на ст. 116 ЦПК України, що регулює забезпечення доказів, суд першої інстанції не вказав які підстави припускати, що інвентарна справа у БТІ та договір у нотаріуса можуть бути втрачені або подання таких доказів згодом стане не можливим чи утрудненим. Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів, суд першої інстанції не врахував, що заявниця за вказану заяву мала сплачувати судовий збір. Й установивши, що сплата судового збору не здійснена суд мав повернути заяву про забезпечення доказів заявникові. Заява ОСОБА_1 розглядалася судом з порушенням установлених ЦПК України строків. Суд також порушив процесуальні строки закінчення підготовчого провадження у справі. Суд порушив норму ч. 8 ст. 118 ЦПК України про зобов`язання заявника надати забезпечення відшкодування збитків, що будуть заподіяні у зв`язку з забезпечення доказів. Суд порушив ч. 2 ст.13, ч.7 ст.81 ЦПК України щодо неможливості збирання судом доказів, вийшовши за межі своїх повноважень. Суд не встановив, що ОСОБА_3 здійснював свої права та обов`язки не добросовісно. Задовольняючи заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції порушив приписи ч. 2 ст. 84 ЦПК України ( ОСОБА_1 не зазначила, які обставини можуть підтвердити інвентарна справа і які заходи вона вжила самостійно для отримання доказів). Також судом не вирішувалося питання забезпечення або попередньої оплати витрат осіб, які пов`язані з поданням відповідних доказів. Задовольнивши заяву ОСОБА_1 про доручення КП «ХРБТІ» вчинити певні дії, суд першої інстанції вийшов за межі ЦПК України. Судові доручення здійснюються на підставі ст. 87 ЦПК України, яка не підлягає застосуванню у дійсній справі. Вимога ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на 97/100 зерносховища задоволенню не підлягають, оскільки були особистою власністю ОСОБА_2 , подарованою апелянту. На час подачі ОСОБА_1 позову зерносховище ОСОБА_2 вже не належало. До того ж ОСОБА_1 сама подарувала ОСОБА_2 зерносховище 15.09.2017.

Двадцять четвертого вересня 2020 року до Харківського апеляційного суду звернувся ОСОБА_2 з апеляційною скаргою на ухвалу суду від 31.08.2020 про витребування доказів (т.2 а.с. 60-65). Посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неповне встановлення обставин справи, просить ухвалу суду від 31.08.2020 скасувати, винести нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення. Окрім доводів, викладених в апеляційній скарзі свого батька, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 посилається також на те, що задовольняючи заяви ОСОБА_1 суд першої інстанції повністю ігнорує заяви ОСОБА_2 . Він звертався до суду із заявою про витребування інформації стосовно транспортних засобів ОСОБА_1 , які судом не розглянуті. Витребувані судом у ТОВ «Тера» документи є регістрами бухгалтерського обліку та реєстраційними документами. Ухвалою від 31.08.2020 суддя фактично вимагає проведення документальної перевірки суб`єкта господарювання за період з 1996 по 2020 роки, що не допустимо. Податковий кодекс ввів мораторій на такі податкові перевірки. Частина витребуваних судом у ТОВ «Тера» документів вже надавалася суду самим ОСОБА_2 зі вказівкою, що оригінали договору підряду від 15.06.1995, акти прийому-передачі за вказаним договором знаходяться у нього. Тобто суд не встановив чи знаходяться витребувані документи в особи, у якої вони витребовуються. Те ж саме стосується й документів, витребуваних у ФОП ОСОБА_5 , який як суб`єкт господарювання взагалі не зобов`язаний вести бухгалтерський облік та мати його регістри.

Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло.

У письмових поясненнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6 , діючи в інтересах ОСОБА_1 , проти задоволення апеляційних скарг на ухвалу суду від 31.08.2020 заперечує. Посилається на те, що ухвала суду про витребування доказів не підлягає перегляду в апеляційному порядку окремо від рішення суду, тому апеляційне провадження належить закрити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає, що провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвалу суду від 31.08.2020 належить закрити.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених ст. 353 цього Кодексу.

У статті 353 ЦПК України наведено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Так, зокрема, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів чи скасування ухвали про забезпечення доказів (п.2 ч.1 ст.353 ЦПК України).

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 31.08.2020 задовольняє клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів. Хоча в мотивувальній частині постанови посилається на ч.2 ст.116 ЦПК України, у якій вказано, що одним зі способів забезпечення доказів є витребування доказів.

Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (частина перша статті 116 ЦПК України).

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Разом з цим, за змістом статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Зі змісту оскаржуваної ухвали суду від 31.08.2020 та заяв ОСОБА_1 від 31 березня 2020 року та від 16 червня 2020 року вбачається, що позивач за зустрічним позовом просила витребувати докази, оскільки вона не може самостійно їх отримати від державних органів, установ, підприємств та організацій. Така неможливість пов`язана із тим, що об`єкти стосовно яких витребовуються докази, не належать їй на праві власності, тому направити відповідні запити самостійно ОСОБА_1 не може. Такі вимоги по суті є клопотанням про витребування доказів, адже наведені обставини свідчать про, те що заявник не може отримати документи, а не про те, що такі докази у майбутньому не вдасться отримати взагалі. ОСОБА_1 у заявах не наводила підстав для забезпечення цих доказів відповідно до наведених вище положень ЦПК України.

Отже, не зважаючи на те, що суд першої інстанції помилково послався ч.2 ст. 116 ЦПК України, фактично він розглянув та задовольнив заяви ОСОБА_1 про витребування доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів уважає, що апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не підтягають розгляду, оскільки стосуються ухвали, що не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду. Тому провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу суду від 31.08.2020 належить закрити.

Керуючись ст. ст. 260, 261, 351,352, 353,367,368,374 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 31 серпня 2020 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений 10 грудня 2020 року.

Головуючий                                                                                        О.Ю. Тичкова

Судді                                                                                        С.С. Кругова

       Н.П. Пилипчук