Справа № 2-476/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

28 квітня 2010 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Артиша Я.Д.

при секретарі Попко С.С.,

з участю представника позивача Кондратюк С.К.,

представника відповідача Лавренюка С.В.,

третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Володимир-Волинський цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до відділу державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції про звільнення заставного майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відділу державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції про звільнення заставного майна з-під арешту. Свою заяву мотивує тим, що між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, згідно якого останній отримав кредит в сумі 42000 грн. В забезпечення зобов'язань по даному кредитному договору, ОСОБА_3 передав в заставу позивачу транспортний засіб, Daewoo Lanos, 2007 року випуску, шасі -НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, про що 20 серпня 2007 року було укладено договір застави та внесено запис в державний реєстр обтяжень рухомого майна. Однак, згідно постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції від 30 березня 2009 року накладено арешт на майно боржника та 30 грудня 2009 року проведено його опис, в який включено вказаний транспортний засіб, який позивач просить звільнити з-під арешту та виключити його з акту опису, у зв’язку із укладеним договором застави.

В судовому засіданні представник позивача, третя особа позов підтримали з вищенаведених підстав, просили його задовольнити, звільнити з-під арешту автомобіль і виключити його з акту опису.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просить в його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, третьої особи, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору №11198812000, укладеного 20 серпня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" та ОСОБА_3, банк надав позичальнику кредит в сумі 42000 грн. В забезпечення виконання кредитного договору, між сторонами 20 серпня 2007 року укладено і нотаріально посвідчено договір застави № 11198812000, відповідно до якого в заставу банку був переданий транспортний засіб, Daewoo Lanos, 2007 року випуску, шасі -НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 17 серпня 2007 року НОМЕР_3. (а.с. 6-9).

Постановою державного виконавця відділу відділу державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції від 30 березня 2009 року накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_3 згідно виконавчих листів про стягнення з останнього заборгованості в користь ОСОБА_4, ВАТ "Банк"Фінанси та кредит", ТзОВ "Укрпромбанк", ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", ПАТ "Індекс Банк" на загальну суму 29550, 44 грн., а 30 грудня 2009 року проведено опис та арешт майна, а саме легкового автомобіля Daewoo Lanos, 2007 року випуску, шасі -НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, про що було повідомлено позивача (а.с. 5).

У відповідності до ст. 572 ЦК, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України" Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. За постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеної у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення звертається на вільне від застави майно боржника.

Із пояснень представника позивача слідує, що станом на 30 березня 2010 року ОСОБА_3 не виконав своїх зобов’язань за кредитним договором перед Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк", який забезпечений заставою транспортним засобом та заборгованість за ним складає 29864, 15 грн.

За таких обставин, коли заставне майно арештоване для звернення до виконання в рахунок задоволення позовних вимог іншого кредитора, який не є заставодержателем, вимоги позивача підлягають до задоволення.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та сплачений судовий збір слід залишити за позивачем, оскільки відповідач в даній справі будь-яких законних прав та інтересів позивача не порушив.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 88, 215, 218 ЦПК України, на підставі ст. ст.20 Закону України «Про заставу», ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 572 ЦК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Звільнити з-під арешту, накладеного постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Володимир-Волинського міськрайонного управління юстиції від 30 березня 2009 року, та виключити з акту опису й арешту від 30 грудня 2009 року транспортний засіб, Daewoo Lanos, 2007 року випуску, шасі -НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_3 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 17 серпня 2007 року НОМЕР_3 та перебуває в заставі Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк".

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Володимир-Волинський міський суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий:

Згідно з оригіналом

Суддя Володимир-Волинського

міського суду                                                                                       Я.Д. Артиш