Справа № 2-2060/10

                                                                       Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 березня 2010 року        

                                                    Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

                        головуючої                                Тихої І.М.

                        при секретарі                            Жулківській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за позовом  Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі відділення №73/19 АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості  за кредитним договором та зустрічним позовом  ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі відділення № 73/19 АБ “Укргазбанк” про визнання недійсним кредитного договору,-

в с т а н о в и в :

ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі відділення №73/19 АБ «Укргазбанк»  звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором  №25 від 3.10.2007 року в сумі 9287,54 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 25.01.2010 року згідно офіційного курсу долара США до гривні становить 74003,12 грн. та 6785,47 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов”язань за кредитним договором, посилаючись на те, що ОСОБА_1 як позичальник, порушив взяті на себе згідно договору зобов'язання щодо своєчасного погашення заборгованості щомісячними платежами.

В свою чергу ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ АБ “Укргазбанк” в особі відділення № 73/19 АБ “Укргазбанк” про визнання недійсним кредитного договору, посилаючись на те, що перед укладенням договору всупереч вимогам п.2. ст.11 ЗУ "Про захист прав споживачів" та п.п.2.1,3.8  Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту", затверджених Постановою Правління НБУ України від 10.05.2007 року № 168, зареєстрованих в Мінюсті України 25.05.2007 року за № 541/13808 банк не довів до позичальника у письмовій формі інформації про переваги та недоліки запропонованих схем кредитування, про наявні ризики від знецінення національної валюти, хоча достовірно знав про отримання ОСОБА_1 доходів лише у національній валюті, що є порушенням встановленої п.9 ст.15 ЗУ “Про захист прав споживачів” презумпції відсутності у споживача спеціальних знань про властивості та характеристики продукції та потягло за собою встановлення в договорі обов”язкових умов, з якими позичальник не мав реальної можливості ознайомитись, а тому подальше виконання договору  є порушенням принципу справедливості, закріпленого у ст.3 ЦК України та ст.18 ЗУ “Про захист прав споживачів”, оскільки  наслідком їх встановлення є істотний дисбаланс договірних прав та обов”язків на шкоду споживачу , зокрема це умови про використання долара США як предмету кредитування – пункти Договору про надання кредиту та сплати відсотків у доларах США та  щодо сплати позичальником непропорційно великої суми компенсації у розмірі понад 50 відсотків вартості продукції (п.п.19 ч.1 ст.1 ЗУ “Про захист прав споживачів”) у разі невиконання ним умов договору (пункти 3.1.10 Договору щодо встановлення сплати позичальником у випадку прострочення виконання зобов”язання щодо погашення кредиту додатково 1 відсотку до плати за кредит та п.5.3 Договору – у разі порушення строків повернення кредиту та процентів сплати на користь банку пені у розмірі 0,1 відсотку від суми простроченого зобов”язання за кожен день прострочення), а тому вважає, що договір,  умови якого згідно з ч.1 ст.203 ЦК України суперечать актам чинного законодавства та який укладений без надання споживачу необхідної спеціальної інформації, у відповідності ст.215, ст.217 ЦК України повинен бути визнаний недійсним.  

У суді представник позивача ОСОБА_2 позов про стягнення боргу за кредитним договором підтримав повністю та зіславшись на мотиви,  викладені в заяві просить його задовольнити. Проти задоволення зустрічного позову заперечив, зіславшись на його безпідставність.

Відповідач - позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, проте, направив до суду свого представника - ОСОБА_3, який проти задоволення позову банку про стягнення боргу заперечив повністю та підтримав зустрічний позов щодо визнання недійсним кредитного договору та просить його задовольнити з підстав, наведених у заяві.

Судом встановлено наступні факти:

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, що встановлені договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

3.10.2007 року  між ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником якого є  Публічне акціонернне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», та ОСОБА_1  укладено  кредитний договір №25, за яким останній отримав кредит в сумі 17000 доларів США зі сплатою 12,9 відсотків річних за користування кредитом щомісяця та остаточним терміном повернення кредиту – 1.10.2010 рік.

Погашення кредиту повинно було здійснюватись відповідачем згідно п.3.3.3 Договору щомісячними платежами з 1-го по 10-е число кожного місяця, в розмірі не менше 1/36 частини від суми отриманого кредиту, що становить 472,22 долари США.

Згідно з пунктами 1 та 3.3.4 кредитного договору відповідач зобов’язався сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно , не пізніше  10-го числа кожного місяця виходячи з 13,9 % річних, на рахунок АБ «Укргазбанк”, а у разі виникнення простроченої заборгованості за простроченим кредитом - сплачувати проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки, встановленої п.3.1.10 кредитного договору, а саме 14,9 % річних починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника, що підтверджується розпорядженням від 3.10.2007 року та випискою з рахунку з 1.01.2005 року по 24.12.2009 року.  

Однак, ОСОБА_1  з серпня 2009 року  припинив погашення кредиту та відсотків за Договором щомісячними платежами у строки, встановлені договором.

Статтею 526 частиною 1  ЦК України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України. Згідно з ч.2 ст.1050 параграфа 1 глави 71 ЦК України якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Станом на 24.12.2009 року  заборгованість відповідача перед банком за основною сумою боргу складає 4722,28 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України гривні до долара США станом на 22.03.2010 року становить 37590,29 грн. (796,02 грн. за 100 доларів США), заборгованість по відсотках за користування кредитом складає 99,74 доларів США, що еквівалентно 793,93 грн., несплачена заборгованість по тілу кредиту становить 4076,54 доларів США, що еквівалентно 32449,26 грн., несплачені проценти по кредиту становлять 388,98 доларів США, що еквівалентно 3096,28 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

 У пункті 5.3 договору сторони домовилися, що за порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати  процентів за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня винекнення такої  прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.

На виконання зазначеної умови договору позивач нарахував відповідачу пеню за порушення строків (термінів) повернення кредиту  та сплати процентів за користування кредитом в сумі 851,59 доларів США, що еквівалентно  6778,65 грн.

Всього заборгованість ОСОБА_1 перед банком за невиконання зобов»язань по кредитному договору становить 10139,13  доларів США, що еквівалентно 80709,50 грн.

Таким чином, у даному випадку мають місце порушення з вини ОСОБА_1 майнових прав банку, які підлягають захисту шляхом стягнення з позичальника на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 10139,13  доларів США, що еквівалентно 80709,50 грн.  заборгованості за кредитним договором та  927,09  грн.  в повернення сплачених судових витрат.

Аналізуючи обставини, викладені представником ОСОБА_1 у зустрічних позовних вимогах до банку про визнання недійсним кредитного договору та досліджуючи докази, які він наводить на їх підтвердження, суд виходив з наступного:

Правова позиція позивача щодо необхідності отримання банком індивідуальної ліцензії для здійснення операції з надання і одержання кредиту в іноземній валюті та для здійснення операцій на використання іноземної валюти як засобу платежу на території України згідно з вимогами п «г» ч.4 ст.5 Декрету також не знайшла свого підтвердження.  

Згідно ст.5 Декрету індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.   Пунктом «в» ч.1 с.5 Декрету передбачає вимогу щодо отримання індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення операцій щодо надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Однак, на даний час законодавством не встановлено терміни і суми кредитів в іноземній валюті  як критерії їх віднесення до сфери дії режиму індивідуального ліцензування.   Відповідно до п.1.4 Положення НБУ №483 від 14.10.2004 року використання іноземної валюти як засобу платежу (валютна операція) - використання будь-яких забов’язань або оплати товарів, що придбаваються.   Пунктом 1.5 вищезазначеного Положення визначено, що використання іноземної валюти як засобу платежу на території України без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк.   В судовому засіданні було встановлено, що відповідач має банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, тому є уповноваженим банком на здійснення операцій з валютними цінностями.   Виходячи з викладеного, надання та одержання кредиту в іноземній валюті та сплати процентів за цим кредитом не потребує наявності індивідуальної ліцензії.  

Посилання ОСОБА_1 на несправедливість умов кредитного договору  щодо встановлення у разі порушення договору непропорційно великої компенсації, яка складає більше ніж 50 відсотків продукції (послуг), є безпідставними, оскільки встановлення відсотків, пені та штрафів у договірних зобов”язаннях відповідає вимогам чинного законодавства, вони мають різну правову природу та їх нарахування залежить від різних складових: тіла кредиту чи суми простроченого (невиконаного) платежу, а тому неможливо визначити чи будуть вони перевищувати 50 відсотків вартості наданого кредиту. Крім того, сплата відсотків за користування кредитом не  може відноситись до компенсації  за невиконання умов договору в розумінні ЗУ ”Про захист прав споживачів”, оскільки вона не є відповідальністю за невиконання договору.

Вимога щодо визнання договору недійсним з підстави неповідомлення позичальника про покладення на нього ризиків від знецінення національної валюти не підлягає до задоволення, оскільки  в даному випадку валютний ризик несли обидві сторони, які не могли на майбутнє передбачити зміцніє чи знеціниться гривня. Зокрема, відповідно до ст. 36 Закону України «Про Національний банк України», офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національний банком України.   Згідно з ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінетів Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» валютні курси встановлюється Національним Банком України за погодженням з Кабінетом міністрів України.   Поряд с цим, Положення «Про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів», затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 496 від 12.11.2003р., визначається, що офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату. З наведеного можна зробити висновок про те, що стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.  

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним,  якщо сторони  досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними  умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом  як істотні  або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча однієї із сторін має бути досягнуто угоди.  

Судом встановлено, що оспорюваним кредитним договором  визначені всі умови, передбачені ст.11 ч.4  Закону України « Про захист прав споживачів» , а саме:  сума кредиту, детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача, дата видачі кредиту, право дострокового  повернення кредиту, інші умови.   Договір укладено у письмовій формі ,  між сторонами досягнуто згоди щодо усіх питань, передбачених законом та пов’язаних з його виконанням, вказаний договір належним чином виконаний Банком, оскільки позичальник отримав кредит.  

Ненадання банком у письмовій формі інформації щодо наявні форми кредитування з описом відмінностей між ними, переваги та недоліки запропонованих схем кредитування, покладення на позичальника валютних ризиків від знецінення фаціальної валюти, наведеної у Правилах надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту,  на думку суду, не тягне за собою визнання договору недійсним, оскільки правила лише деталізують вимоги законів та надання інформації не є істотною умовою для договорів кредиту.

Таким чином, у даному випадку мають місце порушення з вини ОСОБА_1 майнових прав банку, які підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог щодо стягнення з нього на користь відповідача  80709,50 грн., що станом на 22.03.2010 року еквівалентно  10139,13  доларам США (796,02 грн. за 100 доларів США) заборгованості за кредитним договором , з яких: заборгованість по тілу кредиту складає 4722,28 доларів США, що еквівалентно 37590,29 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом складає 99,74 доларів США, що еквівалентно 793,93 грн., несплачена заборгованість по тілу кредиту становить 4076,54 доларів США, що еквівалентно 32449,26 грн., несплачені проценти по кредиту становлять 388,98 доларів США, що еквівалентно 3096,28 грн., 851,59 доларів США, що еквівалентно  6778,65 грн. пені за прострочення сплати кредиту та відсотків, а також 927,09 грн. в повернення сплачених судових витрат.

В задоволенні зустрічного  позову  ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання недійсним кредитного договору слід відмовити.

             Керуючись ст.ст.10, 60, 213, 215 ЦПК України, ст.ст.  203, 215, 526 ч.1, 530,  533, 611, 629, 1054  ЦК України, п.1 ч.2 ст.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ЗУ “Про захист прав споживачів”, -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі відділення №73/19 АБ «Укргазбанк»  до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі відділення №73/19 АБ «Укргазбанк»  80709,50 грн., що станом на 22.03.2010 року еквівалентно  10139,13  доларам США (796,02 грн. за 100 доларів США) заборгованості за кредитним договором , з яких: заборгованість по тілу кредиту складає 4722,28 доларів США, що еквівалентно 37590,29 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом складає 99,74 доларів США, що еквівалентно 793,93 грн., несплачена заборгованість по тілу кредиту становить 4076,54 доларів США, що еквівалентно 32449,26 грн., несплачені проценти по кредиту становлять 388,98 доларів США, що еквівалентно 3096,28 грн., 851,59 доларів США, що еквівалентно  6778,65 грн. пені за прострочення сплати кредиту та відсотків, а також 927,09 грн. в повернення сплачених судових витрат.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання недійсним кредитного договору відмовити.

 Рішення  суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга – протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.  

Головуюча                                                         І.М.Тиха