УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________________________________________

                                                                               Справа № 686/2494/13-ц

Провадження № 22-ц/4820/1609/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., Грох Л.М., Костенка А.М.

секретар – Дубова М.В.,

з участю представникаПершого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), представника Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, Корчинського О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 серпня 2020 року, суддя Козак О.В., у справі за скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на бездіяльність заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області начальника управління державної виконавчої служби Касянюка Р.М., начальника Першого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Загребельського О.П., головного державного виконавця Жиловського Т.Я.,

встановив:

В грудні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд зі скаргою, в якій з урахуванням заявлених в суді першої інстанції уточнень просили визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Жиловського Т.Я., що виразилась у фактичному невиконанні рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.05.2013 року у період з 30.08.2019 року по 19.12.2019 року; визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника управління державної виконавчої служби Касянюка Р.М., начальника Першого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Загребельського О.П. щодо нездійснення належного контролю за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання державним виконавцем рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.05.2013 року у зазначений період.

На обґрунтування скарги зазначили, що державним виконавцем не в повній мірі вжито заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» щодо примусового виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.05.2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3  до ОСОБА_4  про усунення перешкод у користуванні приміщенням. З вини посадових осіб держаної виконавчої служби станом на 19.12.2019 року рішення суду не виконано, не вчинено дій спрямованих на виконання рішення суду. Зауважив, що дії групи державних виконавців та свідома бездіяльність керівника вищого органу державної виконавчої служби є неправомірними, спрямовані не на виконання рішення суду в межах їх повноважень та у спосіб, визначений Законом, а на створення видимості проведення виконавчих дій. Формальне відношення до розгляду звернень стягувачів, відсутність контролю за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання державним виконавцем своїх посадових обов`язків та бездіяльність виконавчої служби спрямоване на користь боржника, а стягувачі позбавлені права володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.08.2020 року з урахуванням ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21.08.2020 року про виправлення описки скаргу задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Жиловського Т.Я., що виразилась у невиконанні рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.05.2013 року в справі №686/2494/13-ц за період з 30.08.2019 року по 19.12.2019 року. Визнано неправомірною бездіяльність начальника Першого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Загребельського О.П. щодо нездійснення належного контролю за своєчасністю, правильністю та повнотою виконання державним виконавцем рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.05.2013 року в справі № 686/2494/13-ц за період з 30.08.2019 року по 19.12.2019 року. В задоволенні решти вимог скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі Перший ВДВС у місті Хмельницькому ЦЗ МУ МЮ (м. Хмельницький) просив скасувати вказану ухвалу та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд не врахував тієї обставини, що виконання відповідного виконавчого листа утруднене фіктивною передачею боржником ОСОБА_4 спірного нежитлового приміщення ОСОБА_5 , у зв`язку з чим державним виконавцем направлялись до суду подання про встановлення способу та порядку виконання рішення суду та заміну сторони виконавчого провадження, а також подано заяву до правоохоронних органів щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ст. 382 КК України. Вказав, що виконавче провадження здійснювалося державним виконавцем з дотриманням вимог ст.ст. 19, 20, 22, 26, 41, 63 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим підстав для задоволення скарги заявників немає.

В суді представник апелянта та представник Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій областіпідтримали доводи апеляційної скарги.

ОСОБА_1 в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, підтримав рішення суду першої інстанції.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.05.2013 року, яке набрало законної сили, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було усунуто перешкоди у користуванні приміщенням підвалу площею 86,1 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 , яке було предметом договору купівлі-продажу, укладеного між Хмельницькою обласною спілкою споживчих товариств та ОСОБА_4 24.07.2006 року шляхом його звільнення від майна ОСОБА_4 .

Постановами державного виконавця Першого міського відділу ДВС ХМРУЮ Горбатюк Т.В. від 07.08.2013 року та 16.09.2013 року відкрито виконавчі провадження №39176980, ВП №39734172, про примусове виконання виконавчих листів №686/2494/13, виданих на виконання вищевказаного рішення суду 26.07.2013 року ОСОБА_1 та 04.09.2013 року ОСОБА_2 відповідно.

В період з 15.07.2019 року по 26.07.2019 року заступником начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальником управління державної виконавчої служби Касянюком Р.М. здійснено перевірку законності виконання виконавчих проваджень ВП №39734172, ВП №39176980 за наслідком яких постановами від 26.07.2019 року №5 та №6 у вказаних виконавчих провадженнях дії державних виконавців ОСОБА_6 , Жиловського Т.Я., керівника виконавчої групи - заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Хмельницькій області Лабчука Р.М., начальників Першого ВДВС м. Хмельницький ОСОБА_7 та Загребельського О.П. визнано такими, що не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Доручено начальнику Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький ГТУЮ у Хмельницькій області Загребельському О.П. вжити заходів щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім частини 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та провести з державними виконавцями відділу семінарське заняття на якому вивчити порядок виконання рішень, які зобов`язують боржника вчинити певні дії, або утриматись від їх вчинення та вжити заходів щодо недопущення виявлених перевіркою порушень в подальшій роботі (а.с. 25-49).

На виконання вищевказаних постанов начальник Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький ГТУЮ у Хмельницькій області Загребельський О.П. листами №51443 від 30.08.2019 року, № 76602/14.19-30 від 10.12.2019 року проінформував заступника начальника управління ДВС Кушнірука Ю.В. про хід виконання рішення суду від 22.05.2013 року, вжиті в ході примусового виконання заходи та повідомив, що з державними виконавцями Першого ВДВС м. Хмельницький ГТУЮ у Хмельницькій області 23.08.2019 року проведено семінарське заняття, на якому вивчено порядок виконання рішень, які зобов`язують боржника вчинити певні дії, або утриматись від їх вчинення, з метою недопущення порушень, виявлених перевіркою, у подальшій роботі державних виконавців, начальником Першого ВДВС м. Хмельницький ГТУЮ у Хмельницькій області, вжито відповідних заходів (а.с. 50-59).

23.08.2019 року головним державним виконавцем Першого відділу ДВС м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Жиловським Т.Я. направлено повідомлення до органів поліції щодо вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 150-151).

12.09.2019 року головний державний виконавець Першого ВДВС м. Хмельницький ГТУЮ в Хмельницькій області Жиловський Т.Я. звернувся до суду із поданням про встановлення порядку та способу виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду 22.05.2013 року у ВП №39176980, з врахуванням відсутності за адресою, вказаною у виконавчому документі боржника та його майна, перебування приміщення у власності іншої особи та фактичної відсутності об`єкту нерухомості, яке необхідно звільнити (а.с. 148-149).

05.11.2019 року головний державний виконавець Першого ВДВС м. Хмельницький ГТУЮ в Хмельницькій області Жиловський Т.Я. направив запит до ГУ НП у Хмельницькій області щодо надання копій відеоматеріалів щодо фіксації виконавчих дій 09.08.2019 року (а.с. 162).

26.11.2019 року головний державний виконавець Першого ВДВС м. Хмельницький ГТУЮ в Хмельницькій області Жиловський Т.Я. звернувся до суду із поданням про заміну сторони у виконавчих провадженнях за №39176980, №39734172 в яких просив замінити сторону виконавчого провадження з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 (а.с. 142-145).

12.11.2019 року та 11.12.2019 року головним державним виконавцем Першого ВДВС м. Хмельницький ГТУЮ в Хмельницькій області Жиловським Т.Я. направлено запити до Хмельницького відділу поліції ГУ НП в Хмельницькій області щодо надання інформації про наслідки розгляду його повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (а.с. 160).

Ухвалою слідчого суді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26.11.2019 року задоволено скаргу головного державного виконавця Першого ВДВС м. Хмельницький ГТУЮ в Хмельницькій області Жиловського Т.Я. та зобов`язано слідчого Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019240010004162, належним чином у відповідності до вимог ч. 5 ст. 214 КПК України, внести в ЄРДР відомості згідно повідомлення головного державного виконавця Першого ВДВС м. Хмельницький ГТУЮ у Хмельницькій області Жиловського Т.Я. від 23.08.2019 року про вчинення кримінального правопорушення (а.с. 158-159).

Постановляючи ухвалу про часткове задоволення скарги суд першої інстанції виходив з того, що в період з серпня 2019 року по грудень 2019 року головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Жиловським Т.Я. заходи примусового виконання рішення, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для належного та повного виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.05.2013 року не вживались, у зв`язку з чим рішення суду у строки визначені вказаним Законом не виконано. Начальником Першого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Загребельським О.П. неналежно здійснено контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання державним виконавцем рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.05.2013 року в справі №686/2494/13-ц, в тому числі не вжито заходів контролю передбачених ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження». Скарга в частині бездіяльності заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника управління державної виконавчої служби Касянюка Р.М. задоволенню не підлягає, оскільки останнім в липні 2019 року було здійснено перевірку законності проведення виконавчих дій щодо виконання виконавчих проваджень №39734172, №39176980 у зв`язку з чим 26.07.2019 року було прийнято постанови №5 та №6. Вказаними постановами визначено порушення вимог закону та надано доручення начальнику Першого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький ГТУЮ у Хмельницькій області Загребельському О.П. вжити заходів щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім частини 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та провести з державними виконавцями відділу семінарське заняття, на якому вивчити порядок виконання рішень, які зобов`язують боржника вчинити певні дії, або утриматись від їх вчинення та вжити заходів щодо недопущення виявлених перевіркою порушень в подальшій роботі.

Висновок суду є обґрунтованим з огляду на наступне.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист. Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим для виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України – і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 року зазначено, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.

Положеннями статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частин першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Так, зокрема згідно ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження, серед іншого, має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону , з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну, за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду, звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб, викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні, у разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Згідно з п. 16 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 188-13 КУпАП невиконання законних вимог державного виконавця, приватного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання на вимогу державного виконавця, приватного виконавця декларації про доходи та майно, що подається відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», чи зазначення у такій декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну відомостей, які зазначаються у декларації, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця, приватного виконавця - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій (ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

За змістом частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Системний аналіз зазначених вище норм матеріального права дає підстави зробити висновок, що державний виконавець вчиняє всі необхідні дії для своєчасного та повного виконання рішення. При цьому безпосередній керівник державного виконавця чи керівник вищого органу виконавчої служби має повноваження виявляти порушення та, за відповідних умов, усувати допущенні державним виконавцем порушення, а отже має здійснювати контроль за примусовим виконанням рішення суду з метою виявлення цих порушень (постанова Верховного Суду від 01.04.2020 року у справі № 2/2218/6248/11).

Встановивши фактичні обставини справи та давши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд першої інстанції, обґрунтовано виходив з того, що рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.05.2013 року фактично не виконано, стягувачі не мають вільного та безперешкодного доступу до інженерних мереж в будинку АДРЕСА_1 , що не заперечується представниками Першого відділу ДВС у місті Хмельницькому.

Таким чином суд дійшов правильного висновку щодо бездіяльності державного виконавця у період з 30.08.2019 року до 19.12.2019 року та відсутності належного контролю з боку керівництва Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому за ходом виконання виконавчого провадження, яке триває з 2013 року та на день звернення до суду із скаргою (грудень 2019 року) ще не було завершено, зокрема, вказане виконавче провадження не завершено також і на день розгляду справи апеляційним судом.

Суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно встановив наявні у справі обставини, у результаті чого дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення скарги стягувачів.

Посилання апелянта на ту обставину, що боржником умисно вчиняються дії щодо невиконання судового рішення, що значно ускладнює фактичне виконання судового рішенняє безпідставним. Державний виконавець згідно Закону наділений рядом повноважень, в тому числі, правом звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника , викликати фізичних осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні, звертатись до суду щодо застосування приводу до боржника, у разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця , наділений правом накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та обґрунтованими висновками суду першої інстанції, зводяться до помилкового тлумачення апелянтом законодавчих норм, оскільки, як правильно встановлено судом першої інстанції, державним виконавцем не в повній мірі використано усі способи та заходи для належного виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) залишити без задоволення.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 грудня 2020 року.

Судді:                        Р.С. Гринчук

                       Л.М. Грох

                        А.М. Костенко