Спр. № 2-2558/10

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 березня 2010 року

                                                    Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області  в складі:

                                                                               головуючої                                            Тихої І.М.

                                                                           при секретарі                                        Жулківській  О.О.                                                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, третьої особи – Першої Тернопільської  державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

         ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, третьої особи – Першої Тернопільської  державної нотаріальної контори у якій просить визнати за нею право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1. Заявлені вимоги мотивує тим, що вона прийняла спадщину, оскільки у визначений законом термін звернулась у нотконтору за місцем відкриття спадщини з заявою про її прийняття, однак не може одержати у нотаріальній конторі свідоцтво про право власності на спадкове майно із-за розбіжностей у правовстановлюючих документах.

        У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала та  з мотивів, викладених у позовній заяві, просить його задовольнити.

        Відповідачка ОСОБА_2 в судові засідання не з’явилася та не повідомила суд про причини неявки, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. А тому відповідно  до ст. 224 ЦПК України суд розглядає справу у її відсутності, на підставі наявних в ній доказів.

         Третя особа Перша Тернопільська державна нотаріальна контора не направила до суду свого представника, проте у письмовій формі повідомила суд, що після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву про прийняття спадщини  за заповітом подала ОСОБА_1 та заяву про прийняття спадщини за заповітом від імені ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  подала його мати ОСОБА_2.

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.  

         ОСОБА_4 на праві власності належала 1/2 частина квартири АДРЕСА_1, що стверджується свідоцтвом про право власності на житло від 3.12.1997 року, виданим Тернопільським відділком залізниці.

         23 липня 2008 року ОСОБА_4  склала на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3  заповіт, посвідчений державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори Кашанською М.І., зареєстрований в реєстрі за №2600, згідно якого заповіла їм в рівних частках кожному все своє майно.

         ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Трнополі ОСОБА_4  померла.

         Після її смерті відкрилася спадщина на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1.

         Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.

          Згідно з ч.1 ст. 1269, ч.1 ст.170  ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

           Позивачка ОСОБА_4 успадкувала ј частину квартири АДРЕСА_1, оскільки у шестимісячний термін звернулася у нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини, що стверджується довідкою №591/01-14 від 26.03.2010 року, виданою Першою Тернопільською держнотконторою, оригінал якої міститься в матеріалах справи, однак державний нотаріус не міг видати свідоцтво про право власності  на спадкове майно, оскільки у правовстановлюючих документах прізвище спадкодавця зазначено як «ОСОБА_4», хоча у свідоцтві про народження позивачки  значиться «ОСОБА_4».

         Відповідно до ст. 392 ЦК України  власник майна може пред’явити позов про визнання його права  власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

         З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до переконання, що позов підлягає до  задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на ј частину квартири АДРЕСА_1.

        Керуючись ст. ст. 10, 11 ч.1, 60, 210, 213, 215  ЦПК України, статтею 392, ч.1 ст.1223, ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270  ЦК України,  суд, -

в и р і ш и в:

         Позов задовольнити.

         Визнати за ОСОБА_1 право власності на ј частину квартири АДРЕСА_1.

         Рішення  суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

         Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга – протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.

Головуюча                                                                                                                                 І.М.Тиха